Слухання музики

Слова національного гімну нашої держави «Ще не вмерла Україна» написав у 1850–х роках відомий український поет, етнограф, фольклорист П.Чубинський (1839-1884). Поезія, уперше надрукована 1863 року, невдовзі розійшлася серед інтелігенції, студентів, гімназистів. Певний час її автором уважали Т.Шевченка. Цей вірш «ще не вмерла Україна» одразу впав в око царським властям. Через рік Чубинський потрапив до заслання за свою надмірну любов до України, а заборонений вірш впродовж тривалого часу потайки читали і співали на різні мелодії.

Музику написав видатний західноукраїнський композитор і диригент Михайло Вербицький (1815-1870). Він тонко відчував дух і настрої громадськості, чим пояснюється популярність його творів, особливо пісню-хору «Ще не вмерла Україна».

24 серпня 1991 року на церемонії затвердження «Акту проголошення незалежності України» у залі Верховної ради було виконано національний гімн «Ще не вмерла Україна». Статусу державного гімну України ця пісня набула 6 березня 2003 року. У статті 1 Закону «Про Державний Гімн України» записано, що Державним гімном України є національний Гімн на музику М.М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П.П.Чубинського. Конституція України затвердила статус пісні як офіційного державного музичного символу.

Мелодія гімну звучить під час урочистих заходів, державних свят, демонстрацій, військових парадів, ушанування переможців на міжнародних спортивних змаганнях.

Гімн «Ще не вмерла Україна» поряд із Державним Гербом - тризубом – і синьо – жовтим Прапором є офіційним символом держави. За своїм змістом він є відображенням ідей боротьби за національну незалежність, гарячої любові до своєї землі, її героїчної історії.

Слухання державного Гімну України «Ще не вмерла Україна».

Поряд із твором «ще не вмерла Україна» другим національним духовним гімном є Молитва за Україну – «Боже Великий Єдиний».

Пісня «Молитва за Україну» є символом духовно-патріотичних почуттів. Цей твір також здолав довгий історичний шлях. Вірш Олександра Кониського, написаний у 1890-х рр.. був призначений для дітей, для українських шкіл Галичини, Буковини та Закарпаття. Водночас, покладений на музику Миколою Лисенком, лунав на релігійних святах у церквах Галичини, хоча й не належав до канонізованих релігійних текстів.

Спочатку пісня називалась «Боже Великий,Єдиний» і мала примітку композитора «Дитячий гімн», а згодом отримала назву «Молитва за Україну». У передмові до видання твору автори написали: «вкласти… хотіли передусім в «неложнії уста» дітей, від яких Всевишній найскоріше міг почути це благання».

«Молитва за Україну» є одним із шести творів духовної музики М.Лисенка. У ній поєднані ніжно-ліричне та піднесено-величне звучання;

Уважно прослухайте пісню М.Лисенка та О. Кониського «Молитва за Україну».

· Поміркуйте, чому «Молитва за Україну» є образом-символом духовності українського народу.

Слухання духовно гімну «Молитва за Україну»

IV. Розучування пісні Т. Петриненка «Україна»

Багатьох сучасних українських композиторів образ України надихає на творчість. Серед таких композиторів – Тарас Петриненко, талановитий український композитор-пісняр, патріот своєї країни. Одним із найвідоміших його творів є пісня «Україна», що стала сучасним музичним символом України.

Послухайте цю пісню.

· Як виражає композитор любов до України у своєму творі?

Слухання пісні.

· За допомогою яких засобів музичної виразності замальовується образ України?

Розспівування. Розучування пісні. (Робота над літературним та музичним текстом пісні (визначення структури мелодії, руху кожної фрази), приспівуванням голосних та чіткою вимовою приголосних звуків.)

Дата добавления: 2014-12-07