Об’єкти патентного права

Винахід

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі – Закон) винаходом є результат інтелекту­альної діяльності людини в будь-якій сфері технології (абзац 4 ст. 1 у редакції Закону № 850-ГУ від 22 травня 2003 p.).

Відповідно до ч. 2 ст. 459 ЦК України об’єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технологій.

Аналогічний перелік об’єктів винаходу міститься й у ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», відповідно до якої об’єктом винаходу, правова охорона якому на­дається згідно з цим Законом, може бути:

− продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);

− процес (спосіб), а також нове застосування відомого продук­ту чи процесу.

Ознаки, які можуть характеризувати об’єкти винаходу, визна­чені «Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель» ¹ (далі – Правила).

Продукт як об’єкт технології – це матеріальний об’єкт як ре­зультат діяльності людини. Таким продуктом, зокрема, є пристрій, механізм, система (комплекс) взаємодіючих пристроїв, споруда, виріб, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини та інший біологічний матеріал, у тому числі трансгенна рослина і тварина.

Пристрій – найбільш поширений об’єкт винаходу. Пристроєм називають агрегати, машини, механізми, знаряддя праці, інстру­менти та інші продукти уречевленої праці, призначені для вико­нання виробничих і технологічних процесів, для впливу на приро­ду або для задоволення будь-якої потреби суспільства.

Речовина. До речовин як об’єктів винаходу належать: індивіду­альні хімічні сполуки;’ композиції (сполуки, суміші, розчини, сплави тощо); продукти ядерного перетворення.

Спосіб. До способів як об’єктів винаходів належать процеси ви­конання дій над матеріальним об’єктом (об’єктами) за допомогою матеріальних об’єктів. Спосіб як об’єкт винаходу характеризується лише діями над матеріальними об’єктами (сировиною, заготовкою тощо), що виконуються в певному часовому порядку. На відміну від статичної характеристики пристрою (що і як зроблено) характе­ристиці способу притаманна динамічність (що і як роблять).

Об’єкти, що не визнаються винаходом.

Згідно з ч. З ст. 6 Закону правова охорона згідно з цим Законом не поширюється на такі об’єкти технології:

− сорти рослин і породи тварин;

− біологічні у своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не належать до небіологічних та мікробіологічних процесів;

− топографії інтегральних мікросхем;

− результати художнього конструювання.

Більшість об’єктів із наведеного переліку охороняється як інші об’єкти інтелектуальної власності, а саме:

− результати художнього конструювання – Законом України «Про охорону прав на промислові зразки»;

− топографії інтегральних мікросхем – Законом України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»;

− сорти рослин – Законом України «Про охорону прав на сор­ти рослин».

Умови патентоздатності винаходу:

Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Саме ці умови закріплені ч. 1 ст. 459 ЦК України та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Новизна винаходу.

Винахід визнають новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Відповідно до Закону при визначенні рівня техніки до уваги беруть усі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подан­ня заявки, або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Та­ким чином, новизна винаходу залежить від того, на який момент часу вона визначається, які джерела інформації беруться до уваги і на якій території (в країні або за кордоном) розкриття винаходу порочить новизну.

Момент часу,на який визначається новизна винаходу. Згідно із Законом, рівень техніки, а таким чином і новизна винаходу, визна­чається на дату подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, на дату її пріоритету.

Пріоритет – першість у поданні заявки. Патентні законодавст­ва всіх країн – учасниць Паризької конвенції, у тому числі і Закон України, містять положення стосовно умов надання конвенційно­го пріоритету.

Територія, в межах якої розкриття винаходу порочить новизну. В Україні до винаходу ставиться вимога абсолютної світової но­визни: суть винаходу до дати подання заявки або до дати її пріори­тету не повинна бути розкрита ні в Україні, ні за її межами. Причо­му спосіб розкриття суті винаходу не має значення: будь-яка публікація, використання, що мало місце в Україні або за кордо­ном, перешкоджає видачі патенту.

Якщо винахід має хоча б одну ознаку, що відрізняє його від прототипу – робиться висновок про відповідність винаходу умові « новизна ».

Винахідницький рівень.

У патентних законах усіх країн і міжнародних угодах у галузі охорони промислової власності є, хоча й під різними назвами (ви­нахідницький рівень, винахідницька діяльність, неочевидність), критерій, за допомогою якого патентоздатний винахід виокрем­люється з-поміж звичайних інженерних розробок, до яких не ста­виться подібна вимога. Відповідність заявленого винаходу умові «винахідницький рівень» означає, що даний винахід є творчим втіленням ідеї і становить перехід на новий технологічний рівень.

Вихідною базою для визначення новизни і винахідницького рівня винаходу, що заявляється, є рівень техніки

Промислова придатність.

Умова патентоздатності винаходу «промислова придатність» сформульована у ч. 8 ст. 7 Закону так: винахід є промислово при­датним, якщо він може бути використаний у промисловості або у будь-якій іншій сфері діяльності (наприклад, сільському госпо­дарстві, медицині тощо). Термін «промисловість» має тут найширше тлумачення. Основна функція умови «промислова придатність» полягає у перевірці можливості реалізації винаходу, що заявляється, у вигляді конкретного засобу, а також у з’ясуванні того, чи досягається за допомогою цього винаходу технічний результат, вказа­ний заявником.

Дата добавления: 2014-12-07