ЗАХОДИ безпеки на рудниковому транспорті та підйомі 2 страница

Кліті, що служать для опускання і підійман­ня людей, повинні мати суцільні металеві дахи, що відкриваються, або дахи (міжповерхові перекриття) з люком, що відкривається, а також міцну суцільну підлогу. Підлога наново створюваних клітей не по­винна мати частин і отворів, що виступають, за винят­ком стопорів і вирізів для реборд коліс вагонетки і технологічних аварійних люків, що закриваються. Довгі боки клітей повинні обшиватися на повну висо­ту суцільними металевими листами. Уздовж довгих боків клітей повинні бути влаштовані поручні. З ко­ротких (торцевих) боків кліті повинні мати двері або інші надійно огороджувальні пристрої, що запобіга­ють можливості випадання людей із кліті. Конструк­ція дверей не повинна допускати зіскакування їх під час руху кліті. Двері повинні відкриватися усередину кліті та запиратися засувом, розташованим зовні. Висота верхньої кромки дверей або інших огорож над рівнем підлоги кліті повинна бути не меншою за 1,2 м, нижньої кромки - не більшою за 150 мм.

Кількість людей, що перебувають одночасно на кожному поверсі кліті, визначається з розрахунку 5 осіб на 1 м² корисної площі підлоги кліті, а в про­хідницьких цебрах із розрахунку 4 особи на 1 м² днища, і повинна бути позначена в місцях посадки людей у кліть.

Кліті для опускання та підіймання людей і противаги людських і вантажно-людських підйом­них установок повинні бути обладнані приладами (парашутами), призначеними для повільного гальму­вання і зупинки їх у випадку обриву підйомних канатів. Приводна пружина парашута кліті повинна захищатися запобіжним кожухом.

Уповільнення при гальмуванні порожніх клітей парашутами не повинно перевищувати 50 м/с², а при гальмуванні клітей з максимальною кількістю лю­дей повинно бути не менше за 6 м/с².

Випробування парашутів повинно проводитись не рідше одного разу за 6 місяців відповідно до інструкції для такого типу парашутів.

Парашутні пристрої повинні замінюватися нови­ми через 5 років і у випадку заміни кліті.

Забороняється спускання і підіймання людей в клітях, навантажених повністю або частково ванта­жем.

Не допускається спускання і підіймання людей в скіпах і у вантажних клітях, за винятком випадків оглядів і ремонту ствола, проведення маркшейдерсь­ких робіт і аварійних випадків.

Ремонт і огляд ствола дозволяється викону­вати з даху незавантаженої кліті, скіпа або протива­ги із спеціально обладнаного на ньому оглядового майданчика. Майданчик повинен мати площу не менше за 0,6 м² і один із лінійних розмірів не менше за 0,4 м та огорожу заввишки не менше ніж 1,2 м. При цьому люди повинні прикріплюватися до підйом­них канатів, елементів підвісного пристрою, підйомної посудини запобіжними поясами і бути захище­ними від предметів, що випадково падають, закріпле­ними захисними зонтами.

Запобіжні пояси кожні 6 місяців повинні підля­гати випробуванню на міцність відповідно до інструкції з експлуатації.

12. Вимоги правил безпеки до шахтного підйому.

Максимальні швидкості підіймання та опус­кання людей та вантажів у вертикальних і похилих виробках визначаються проектом, але не повинні пе­ревищувати величин, зазначених у табл.2.

Таблиця 2

Назва виробки	Максимальна швидкість підіймання та опускання, м/с
людей	вантажів
Вертикальні виробки, обладнані:
клітями		Визначається
		проектом
скіпами	—	Визначається
		проектом
Похилі виробки, обладнані:
скіпами	—
вагонетками
Вертикальні виробки у проходці:
обладнані:
цебрами (з напрямними)
цебрами (без напрямних)
підвісним прохідницьким устаткуванням	—	0,2
рятувальними драбинами	0,35	__

Для захисту від перепідйому і перевищення швидкості шахтна підйомна установка повинна бути забезпечена такими запобіжними пристроями:

а) кожна підйомна посудина (противага) - кінце­вим вимикачем, що встановлений у виробці або на копрі та призначений для вмикання запобіжного галь­ма при підійманні посудини на 0,5 м вище рівня верхнього приймального майданчика (нормального стану при вивантажуванні), і дублюючим кінцевим вимикачем на покажчику глибини (або в апараті завдання та контролю ходу).

У похилих виробках кінцеві вимикачі повинні встановлюватися на верхньому приймальному май­данчику на відстані 0,5 м від нормального стану, обу­мовленого робочим процесом.

б) обмежувачем швидкості, який викликає вми­кання запобіжного гальма у випадку:

перевищення в період уповільнення швидкості за­хисної тахограми, величина якої в кожній точці

шляху уповільнення визначається за умови запобі­гання аварійному перепідйому скіпів і кліті (швидкість більша за 1 м/с);

перевищення швидкості рівномірного ходу на 15%;

наближення посудини до верхнього та нижнього приймального майданчика, а також до жорстких на­прямних при канатному армуванні ствола зі швид­кістю більшою за 1 м/с при опусканні-підійманні лю­дей і 1,5 м/с - при опусканні-підійманні вантажу.

в) амортизаційними пристроями, що встановлю­ються на копрі та в зумпфі ствола з багатоканатною підйомною установкою, крім установок, що реконст­руюються, з підйомними машинами, які встановлені на землі.

Шахтні підйомні установки повинні бути обладнані такими захисними та блокувальними при­строями:

а) пристроєм блокування від надмірного зношен­ня гальмівних колодок, який спрацьовує при збільшенні зазору між ободом барабана і гальмів­ною колодкою більше ніж на 2 мм. Ця вимога не поширюється на вантажні підземні та прохідницькі лебідки;

б) максимальним та нульовим захистом;

в) захистами від провисання струни та напуску каната у ствол;

г) захистом від жорсткої посадки клітей людсь­кого та вантажно-людського підйомів;

ґ) пристроєм блокування запобіжних ґрат, який унеможливлює їх відкривання до приходу підіймаль­ної посудини на приймальний майданчик і вмикає сигнал "стоп" у машиніста при відкритих ґратах. Дозволяється відкривання запобіжних ґрат при роз­міщенні підйомних посудин поза приймальними май­данчиками при опусканні-підійманні негабаритних вантажів у режимі "Обладнання" та при огляді підйомного комплексу в режимі "Ревізія";

д) пристроєм блокування, який дозволяє вмикати двигун після перепідйому посудини тільки в бік ліквідації перепідйому;

є) пристроєм блокування, який не допускає знят­тя запобіжного гальма, якщо рукоятка робочого галь­ма не знаходиться у стані "загальмовано", а рукоят­ка апарата управління (контролера) - в нульовому стані;

є) пристроєм блокування, який забезпечує зупин­ку цебра при підході її до нульового майданчика з закритими лядами, а також пристроєм блокування, який забезпечує при проходженні ствола зупинку цебра за 5 м до підходу її робочого помосту і при підході до вибою ствола;

ж) пристроєм, що подає сигнали машиністу й ство­ловому при висмикуванні гальмівних канатів у місці їх кріплення в зумпфі;

з) пристроєм, що подає сигнал машиністу при не­допустимому піднятті петлі врівноважувального ка­ната;

и) дублюючим обмежувачем швидкості або при­строєм, що забезпечує контроль цілісності передачі від вала підйомної машини до покажчика глибини, якщо обмежувач швидкості не має повного самокон­тролю;

і) пристроєм, що сигналізує машиністу про поло­ження майданчиків, які гойдаються, і посадочних кулаків;

ї) автоматичним дзвінком, що сигналізує про по­чаток періоду уповільнення (за винятком вантаж­них підйомних установок, що працюють в автоматич­ному режимі).

У разі поломки підйомної машини або за­стрявання підйомних посудин у стволі повинні бути обладнані аварійно-ремонтні підйомні установки.

За наявності в одному стволі двох підйомних ус­тановок або однієї підйомної установки і драбинного відділення додаткова аварійно-ремонтна установка може бути відсутня.

На всіх горизонтах шахти перед стволами повинні бути встановлені запобіжні ґрати для попередження переходу людей через підйомні відділення. На про­міжних горизонтах забороняється застосування по­садочних кулаків.

При підійманні та опусканні людей, а також при роботі підйому в режимі "Ревізія' механізми обміну вантажів (вагонеток) на всіх приймальних майдан­чиках ствола повинні автоматично вимикатися.

13. Сигналізація та зв’язок на шахтному транспорті та підйомі.

Кожна підйомна установка вертикальних стволів повинна бути споряджена пристроєм для подачі сигналу від стволового до рукоятника і від рукоятника до машиніста, а також ремонтною сигналізацією, радіозв'язком, що використовується під час огляду та ремонту ствола, підйомних посудин і еле­ментів копрового верстата.

На людських і вантажно-людських верти­кальних і похилих підйомних установках (з кутом нахилу виробки понад 50°), крім робочої та ремонтної сигналізації, повинна передбачатися також і ре­зервна з відокремленим живленням за окремим кабелем (каналом).

Якщо установка обслуговує декілька гори­зонтів, то повинен бути пристрій, що показує, з якого горизонту подано сигнал, а також пристрій, що пере­шкоджає одночасному надходженню сигналів з різних пунктів.

Вагонетки для перевезення людей у гори­зонтальних виробках повинні облаштовуватися при­строями для подавання машиністу локомотива сиг­налу "стоп".

На людських підйомах із пасажирськими ваго­нетками у виробках з кутом нахилу до 50° повинна бути передбачена сигналізація, що забезпечує подавання сигналів машиністу підйому гірником (кон­дуктором) із поїзда. Ця сигналізація може викорис­товуватися при огляді та ремонті виробок і рейкової колії, а також для подавання сигналу "стоп" в авар­ійних випадках.

Якщо поїзд для доставки людей складається більше ніж із трьох вагонеток, то повинна передбача­тися сигналізація гірникові (кондуктору) поїзда, дос­тупна всім пасажирам, що перебувають у вагонет­ках.

Усі приймальні майданчики цих виробок повинні бути забезпечені телефонним або виробничим гучномовним зв'язком з машиністом підйому.

Схема стволової сигналізації всіх підйом­них установок повинна передбачати можливість по­давання сигналу "стоп" з будь-якого горизонту без­посередньо машиністу. Кожен незрозумілий сигнал повинен сприйматися рукоятником і машиністом як сигнал "стоп". Поновлення роботи підйомної уста новки дозволяється тільки після особистого з'ясуван­ня причин подавання незрозумілого сигналу.

Забороняється передавати сигнал із приствольного двору безпосередньо машиністу, минаючи рукоятника. Зазначена заборона не поширюється:

а) на сигнальні пристрої, які мають блокування, що перешкоджає пуску машини до одержання доз­вільного сигналу від рукоятника;

б) на одноклітьові підйомні установки з подачею сигналу з кліті;

в) на скіпові підйомні установки;

г) на установки з перекидними клітями під час підіймання тільки вантажу;

ґ) на ремонтну сигналізацію.

Подавання сигналу на роботу підйому дозволяєть­ся тільки після закриття дверей кліті та стволових ґрат.

Між машиністом підйомної машини і рукоятником, а також між рукоятником і стволовим повинен бути налагоджений прямий телефонний зв'я­зок.

14. Вимоги правил безпеки до шахтних канатів

Канати, що застосовуються на підйомно-транспортних установках вугільних шахт, повинні відповідати вимогам діючих державних стандартів України (далі - ДСТУ) або технічних умов (далі -ТУ), погоджених з МакНДІ і НДІГМ.

Застосування канатів з горючою оболонкою в шах­тних стволах не дозволяється.

Конструкції канатів повинні обиратися відповід­но до вимог з експлуатації стальних канатів на підйомно-транспортних установках.

Канати шахтних підйомних установок повинні мати при навішуванні запас міцності, не ниж­чий від значень, наведених у табл.3.

Таблиця 3 Запас міцності канатів шахтних підйомних

установок при навішуванні

Призначення канатів і установок, тип підйомної машини	Запас міцності
а) підйомні людських і аварійно-ремонтних установок з машинами барабанного типу, двоканатних зі шківами тертя (при розрахунку за кількістю людей), не обладнаних парашутами	9,0
б) підйомні людських, вантажно-людських і вантажних одноканатних та людських і вантажно людських багатоканатних установок зі шківами тертя	8,0
в) підйомні вантажно-людських установок з машинами барабанного типу та вантажно-людських триканатних зі шківами тертя, не обладнаних парашутами, канатами для підвішування навантажувачів (грейферів) у стволі і прохідницьких люльок	7,5
г) підйомні вантажних багатоканатних установок	7,0
ґ) підйомні вантажних установок з машинами барабанного типу	6,5
д) підйомні пересувних аварійних установок, канатні провідники в стволах шахти, що перебувають в експлуатації, канати для підвішування помостів при проходженні стволів глибиною до 600 м, для підвішування рятівних драбин, насосів, труб водовідливу, прохідницьких агрегатів	6,0

Підйомні канати для вертикальних стволів при максимальній довжині виска понад 600 м можуть навішуватися, якщо відповідають вимогам щодо величини відношення сумарного розривного зусилля усіх дротів каната до кінцевого вантажу (без урахування маси підйомного каната). Зазначене відно­шення повинно бути не меншим від значень, наведе­них у табл.4.7.

Таблиця 4. Відношення сумарного розривного зусилля усіх дротів підйомного канату до кінцевого вантажу

Тип підйомних машин і призначення підйомних установок	Відношення
Машини барабанного типу:
людські
вантажно-людські
вантажні	8,5
Підйомні машини зі шківами тертя:
одноканатні людські, вантажно-людські та вантажні, багатоканатні людські та вантажно-людські установки, крім дво- і триканатних, не обладнаних парашутами	11,5
багатоканатні вантажні	9,5

Шахтні канати повинні випробовувати­ся згідно з Інструкцією з випробування шахтних канатів на канатно-випробувальних станціях, зареє­строваних у МакНДІ.

Резервний випробуваний канат перед навішуванням може вдруге не випробовуватися, якщо термін зберігання його не перевищує 12 місяців.

Усі підйомні канати вертикальних і по­хилих шахтних підйомів (за винятком канатів на вантажних похилих підйомах з кутом нахилу мен­ше ніж 30°), канати для підвішування помостів, ряту­вальних драбин і прохідницьких люльок повинні випробовуватися перед навішуванням.

Канати підйомних установок і про­хідницькі, що випробувані до навішування, повинні - повторно випробуватися:

а) через кожні 6 місяців на людських і вантажно-людських підйомних установках, а також для про­хідницьких люльок;

б) через 12 місяців після навішування і згодом через кожні б місяців на вантажних, аварійно-ремон­тних і пересувних підйомних установках, а також для рятувальних драбин;

в) через 6 місяців після навішування, а згодом через кожні 3 місяці - підйомні багатосталкові неоцинковані канати, які мало крутяться (вантажні та вантажно-людські).

Термін повторного випробовування канатів обчис­люється від моменту їх навішування.

Тягові та натяжні канати підземних па­сажирських канатних доріг, тягові канати монорей­кових і наґрунтових доріг повинні бути випробувані перед навішуванням.

Повторно через кожні 6 місяців повинні випробо­вуватися тільки тягові канати монорейкових і на­ґрунтових доріг.

Канат при повторному випробовуванні по­винен бути знятий і замінений іншим, якщо сумарна площа поперечного перерізу дротів, що не витримали випробовування на розрив і перегин, досягає 25% за­гальної площі поперечного перерізу всіх дротів ка­ната.

Забороняється навішувати або продовжу­вати роботу стальними канатами з порваними, вип­нутими або запалими сталками, з вузлами, "жучка­ми" та іншими пошкодженнями, а також із занурен­ням понад 10% номінального діаметра.

Для випробування каната відрізують його кінець завдовжки не менше 1,5 м. Для повторних випробувань відрізують шматок також 1,5 м, але над останнім жімком запанцировки або клиновим регульованим коушем. Канат вважається забракованим, якщо при випробуванні перед навішуванням сумарна площа поперечного перетину проволікав, що не витримали випробування на перегин і розрив, складає для канатів людських підйомів 6 % і для вантажних 10%.

кожен під'ємний канат повинен щодоби оглядатися спеціально виділеною особою. При такому огляді визначається загальне число обірваних проволікав по всій довжині каната, а також підраховується число обривів на одному кроці звивання в найбільш пошкоджених місцях.

Якщо число обривів на одному кроці перевищують 2 % загального числа проволікав, то ця ділянка наголошується в Книзі огляду підйомних канатів і їх витрати. Якщо число обірваних проволікав підйомного каната 5 %, а що нижнього врівноважує 10 %, то канат повинен бути замінений. Кінці, що стирчать, проволікав необхідно видалити.

Щотижневий огляд канатів за участю механіка підйому повинен включати не тільки визначення обривів проволікав, але і стоншування каната. Забороняється експлуатація прядених канатів, стоншування яких складає більше 10 % номінального діаметру.

Рис.3. Вимірювання кроку звивання шості пряденого канату.

Детальний огляд канатів за участю головного механіка шахти або його помічника повинен проводитися щомісячно. При цьому поверхню каната очищають від затверділого мастила, особливу увагу приділяючи місцям, де пошкодження найбільш вірогідні. Ці місця слід оглядати тоді, коли канат знаходиться в нерухомому стані. Огляд канатів по всій їх довжині повинен проводитися при швидкості руху не більше 0,3 м/с.

Для визначення кроку звивання каната можна нанести на поверхню якого-небудь пасма мітку (мал.3), потім від неї уздовж осі каната відлічити стільки пасм, скільки їх є в перетині каната, і на наступній після відліку пасма нанести другу мітку. Відстань між крапками А і В береться за крок звивання.

упроваджуються засоби повного контролю канатів, до яких можна віднести вимірників зносу сталевого каната, дефектоскопи для сталевих канатів і т.д. Основним засобом, застережливим знос канатів, є їх мастило. Її проводять при виготовленні канатів, а потім щонеділі в період їх експлуатації. Перед мастилом канат слід очистити від грязі і старого мастила і потім покрити новою, не залишаючи жодного незмащеного місця, оскільки це місце з часом стане вогнищем корозії.

15. Вимоги правил безпеки до підвісних та причіпних пристроїв.

Кріплення клітей або скіпів до канатів здійснюється за допомогою підвісних пристроїв. Такі пристрої бувають декількох типів: нерегульовані із запобіжними ланцюгами, регульовані із запобіжними ланцюгами, шатрові, П- образні шарнірні і ін. Безпосереднє приєднання підвісного пристрою до каната здійснюється через коуш.

Незалежно від конструкції підвісні пристрої людських, вантажолюдських і допоміжних підйомів повинні мати 13-кратний запас міцності по відношенню до максимального статичного навантаження, для вантажних підйомів досить 10-кратного запасу міцності. Загальний термін експлуатації підвісних пристроїв встановлений 5 років, після чого вони повинні бути замінені. Міцність кріплення каната за допомогою підвісного пристрою повинна відповідати 85 % його агрегатної міцності. Запас міцності для провідникових і відбійних канатів повинен бути не менш 6-кратного.

Прикріплення кінця каната до барабана підйомної машини проводиться через щілину в циліндрі барабана до бобіни, розташованої усередині нього. Для ослаблення натягнення каната на барабанах, футерованних деревом або масою пресу, роблять не менше трьох витків тертя, а на нефутерованних барабанах - не менше п'яти витків.

Для того, щоб мати запас канатів, що витрачаються на періодичні випробування, окрім витків тертя слід передбачити додаткові витки.

Підйом і спуск людей вирішується тільки після попереднього прогону клітей вхолосту. Під час підйому і спуску зміни робочих, окрім змінного машиніста повинен знаходитися другою для спостереження за роботою підйому і вживання заходів у разі порушення його нормальної роботи.

Дата добавления: 2014-12-07