ТЕМА 11. Енергетичний комплекс міст

За останні роки стан справ щодо енергозабезпечення погіршується, особливо в осінньо-зимовий період, що призводить до нестабільної роботи промислових підприємств, негативним соціальним наслідкам, погіршенню економічного стану взагалі. Але спроби вирішення цієї проблеми обмежуються як правило лише пошуком додаткових поставок палива та шляхом генерації додаткової електроенергії. В той же час, контроль самого енерговикористання відсутній. Такий підхід до вирішення проблеми робить її практично безконтрольною, залежною від незначних змін законодавчої бази, навіть залежною від організацій, виконуючих поставки палива.

В цих умовах, практично єдиним, реальним кроком вирішення проблеми достатнього енергозабезпечення області є зниження енергоспоживання за рахунок нормування та здійснення контролю за використанням енергоносіїв. Питання підвищення енергоефективності суспільного господарства постає сьогодні як одна з головних задач відродження економіки України. Оцінка потенціалу енергозбереження показує, що його розміри складають 42-48% від обсягу споживання первинних енергоносіїв, а впровадження раціонального енерговикористання напряму пов'язане з вирішенням багаточисельних сучасних економічних та екологічних питань.

Для енергозбереження характерна висока економічна ефективність: витрати на тонну умовного палива, одержаного за рахунок енергозбереження, в декілька разів менші, ніж витрати на його видобування та купівлю. Поряд з цим ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів в економіці України та соціальній сфері дуже низька. Вирішення проблеми енергозбереження поряд з підвищенням енергоефективності дозволить:

- зменшити долю витрат та знизити вартість енергоресурсів в структурі собівартості промислової та сільськогосподарської продукції, підвищити її конкурентоспроможність та доступність для населення;

- зменшити енерговитрати в комунально-побутовій сфері, що дозволить понизити навантаження на місцеві бюджети. Шляхи економії палива за рахунок зменшення потужності генерації у години максимальних навантажень енергосистеми. Криза в економіці та зменшення обсягів промислового виробництва за останні роки у значній мірі обумовили загальний спад енергоспоживання і сьогоднішній стан енергозабезпечення споживачів області, і насамперед, значну зміну структури електроспоживання та пов'язану з цим зміну у навантаженні енергосистеми.

Крім цього, враховуючи специфіку електроспоживання промисловими підприємствами і населенням та зріст побутового споживання у структурі загального споживання, максимальний рівень добової потужності у осінньо-зимовий період визначається споживанням побутового сектору (населенням та компобутовими).

Перерозподіл енергоспоживання та відсутність промислового споживання у нічні години за останні роки призвели до збільшення різниці між добовим максимумом потужності, який визначає рівень потужності задіяних енергоблоків на генеруючих станціях, та нічними “провалами” завантаження енергосистеми, величина якої у зимовий період досягає 450 МВт (до 30% загальної потужності генерації).

З переходом на літній час і подовженням світової доби характер завантаження енергосистеми дещо змінюється. Вечірній максимум навантажень, обумовлений побутовим споживанням, зменшується і зсувається на більш пізні години, а добовий максимум завантажень, з травня по вересень включно, починає визначатися ранковим максимумом (рівнем промислового споживання).

Така зміна у визначенні максимумів навантажень дозволяє за рахунок зсуву енергоємних виробничих процесів промислових підприємств на пів-пікові години завантаження енергосистеми та нічні зміни зменшити ранкові максимуми завантаження до рівня вечірніх максимумів, що у свою чергу дозволяє зменшити потужність генерації при незмінному рівні енергозабезпечення. При зменшені генеруючих потужностей на 100 МВт, обсяг зекономленого палива, у перерахунку на газ, складатиме близько 20000-22000 м³/годину.

Різниця, обумовлена добовим максимумом навантаження та нічними “провалами” споживаємої потужності, у літній період дещо зменшується, хоча і залишається на рівні 250-300 МВт. В умовах ізольованого самозабезпечення регіону електричною енергією, враховуючи технічні обмеження щодо зменшення завантаження діючих енергоблоків, така нерівномірність графіків завантажень енергосистеми призводить до можливості зростання частоти струму і виникнення аварії в енергосистемі.

В той же час, короткострокове відключення існуючих парогазових енергоблоків на нічні години практично неможливе. Як показує практика таких відключень у критичні періоди, зниження обсягів генерації за рахунок необхідності виводу з дії енергоблоку призводить до подальшого примусового обмеження споживачів.

Тому, з метою зниження загальних обсягів енергоспоживання, потрібна розробка заходів по вирівнюванню добових графіків навантаження. На цей час також вивчається питання впровадження газотурбінної надбудови потужністю 45-115 МВт, що дозволить не тільки збільшити загальну потужність генерації, а і за рахунок незначного часу вводу в дію такого енергоблоку (до 20 хвилин) забезпечити стале енергоспоживання за рахунок покриття пікових навантажень. Обсяги та структура забезпечення населення та інших споживачів області комунальними послугами підприємств житлово-комунального господарства значні, достатньо складні і потребують істотних витрат енергоресурсів. Як показує практика, споживання паливно-енергетичних ресурсів комунально-побутовими споживачами, загальний обсяг їх споживання залежить від багатьох факторів, основними з яких є пора року, погодні умови та організація енергоспоживання на підприємствах.

Аналіз споживання енергоресурсів показує, що обсяги їх споживання на підприємствах житлово-комунального господарства з року в рік знижуються. Невелике зростання обсягів споживання палива та електроенергії на підприємстві теплоенергетики пояснюється збільшенням кількості об’єктів теплопостачання за рахунок прийому на баланс об’єктів від підприємств різних форм власності.

Питома вага витрат паливно-енергетичних ресурсів в собівартості послуг теплопостачання становить 80% в т. ч.:

Електроенергії – 3,2 %;

пальне, усього - 30,7 %;

з них: природний газ – 27,3 %;

По іншим підгалузям житлово-комунального господарства вартість енергоносіїв в собівартості виробництва послуг становить:

Водопостачання - 52,5 % в т.ч. електроенергія 52,4%;

Водовідведення - 42,4 % в т.ч. електроенергія 42,3%;

Міськелектротранспорт - 38,7 % в т.ч. електроенергія 38,7%.

Технологічна схема водопостачання та водовідведення у Харківській області така, що по енерговитратам водопостачання має найвищі показники в державі, а по водовідведенню – найнижчі.

Дані про витрати електроенергії на виробництво окремих послуг свідчать про те, що створення реальної енергозберігаючої програми по житлово-комунальному господарству області при наявності потужного наукового і виробничого потенціалу, особливо в електротехнічній та енергетичній галузях, розвиненій інфраструктурі, розгалуженій банківській мережі можуть дати відчутний результат по зменшенню енерговитрат і відповідно зменшенню собівартості наданих послуг.

Дата добавления: 2014-12-07