У чому повинні практикуватись майбутні практичні психологи?

Завдання практикуму.

ПРАКТИКУМ З ПСИХОЛОГІЇ

Конфискация имущества как иная мера уголовно- правового характера.

Глава 15.1. ст.ст. 104.1- 104.3.

Методичні рекомендації і перелік завдань для студентів спеціальності «Практична психологія», 1-й курс

Шановні студенти! Уважно прочитайте загальні положення і завдання «Практикуму».

Для заліку необхідно мати два зошита.

1. Щоденник самоспостережень, зроблений за поданим зразком.

2. Зошит із практикум, в якому будуть конспекти стаціонарних практичних занять (для студентів стаціонару) і з дописаними в цьому ж зошиті результатами тестових завдань та інших вправ і завдань з даного «Практикуму», які не було зроблено на практичних заняттях з викладачем. До кожного завдання написати власні висновки і спостереження..

3. Якщо обробка результатів викликає труднощі, зв’яжіться зі мною, або із своїми колегами, яким це вдалося.

Львів 2012

Практикум з психології стосується наступного:

1.Інтеграція знань з різних предметів для формування цілісного професійного світогляду і професійної я-концепції.

2.Практичні заняття з теоретичних дисциплін різного психологічного спрямування.

3.Набуття практичних вмінь і навичок для роботи практичного психолога.

3.2. Розвиток особистісно-професійних якостей.

3.2.1. Комунікативні вміння: встановлювати контакт,слухати, висловлюватись, відчувати партнера по спілкуванню, передбачати наслідки власного впливу і усвідомлювати наслідки впливу на себе, розуміння емоційних станів партнера і власного.

3.2.2. Розвиток професійної сенситивності (чутливості): спостережливості. відчуття і розуміння станів, властивостей і стосунків людей у групі.

3.2.3.Розвиток креативних якостей особистості.. Робота над здатністю до самоактуалізації і самореалізації.(наприклад, на основі діагностики за тестом САМУЕЛ)

3.2.4.Розвиток рефлексивних якостей шляхом: 1) розвитку навичок самоспостереження, ведення щоденника самоспостережень із аналізом: власних тілесних відчуттів у певних емоційних станах, усвідомленням і аналізом переживань при взаємодії з різними людьми – близькими, рідними і чужими тощо, ревізія перебігу емоційних станів загалом, мотиваційних станів, їхньої динаміки, тобто - від чого виникають, як довго тривають, від чого і коли змінюються; 2)читання відповідної літератури, 3) відвідування семінарів, конференцій, тренінгів тощо.

4. Набуття клієнтського досвіду шляхом індивідуальної робота з психологом чи психотерапевтом для пропрацювання особистих проблем.

5. Набуття досвіду спостерігача за роботою практичного психолога під час індивідуальної роботи практичного психолога з клієнтом та у роботі з групою.

6. Набуття досвіду спільного ведення заняття з практичним психологом., тобто набуття досвіду роботи в парі з практичним психологом (роль котренера).

7.Набуття досвіду практичного психолога на заняттях з практикуму, під час різних видів навчальної практики, а також у різних життєвих ситуаціях, з друзями тощо

з друзями, у певних життєвих ситуаціях

8. Довід дослідницької діяльності під час написання курсових робіт, різного роду індивідуальних завдань, під час проходження різних видів навчальної практики, написання дипломної роботи тощо.

9. Досвід просвітницької діяльності, що набувається під час виступів на семінарських заняттях, різного роду заходах рекламного та агітаційного характеру, презентацій різної тематики щодо проблем профілактики різних форм девіантної поведінки: узалежнень, агресивності і насильства, а також збереження психічного здоров’я тощо.

Зміст завдань практикуму, представлений у формі таблиці:

Завдання практикуму
Інтеграція знань з різних предметів для формування цілісного професійного світогляду і професійної я-концепції.	.Практичні заняття з теоретичних дисциплін різного психологічного спрямування	Набуття практичних вмінь і навичок для роботи практичного психолога.	Набуття клієнтського досвіду	Набуття досвіду спостерігача за роботою практичного психолога	Набуття досвіду спільного ведення заняття з практичним психологом	Набуття досвіду практичного психолога	Довід дослідницької діяльності	Досвід просвітницької діяльності.

Напрямки, зміст і структура особистісних суб’єктивних самодосліджень і саморозвитку.

1. .Дослідження особистісного розуміння психіки як суб’єктивного образу об’єктивного світу.
2. Структура особистості за В.Сатир. Психологічне ставлення до фізичного тіла.
3. .Харчова поведінка. Ставлення до їжі як базисний стосунок із світом.
4. Інтелектуальна сфера особистості. Інтелектуальні можливості за Оллпортом. Аналіз досвіду.
5. Емоційна сфера особистості. Визначення індивідуального емоційного спектру.
6. .Робота з емоціями. Агресія. Почуття провини. Почуття образи.
7. .Стосунки з людьми. Психологічні межі особистості. Асертивна поведінка.
8. Психологічні межі особистості. Асертивна поведінка.
9. Вміння висловлювати негативні почуття.
10. .Вміння приймати негативні почуття.
11. .Вміння висловлювати і приймати позитивні почуття.
12. .Вміння відмовляти і погоджуватись.
13. Ставлення до часу, простору – сприйняття кольорів, звуків, температури тощо – різних факторів середовища.
14. Складання програми власного особистісного розвитку як в напрямку інтеграції власного я відносно
15. Ставлення до духовного начала – світосприйняття в цілому, сприйняття життя, свого власного життя.

Важлива мета - навчання мистецтву самоспостереження., яке необхідно вміти відрізняти від безплідного самокопання, коли думка крутиться по колу, як білка в колесі.

Два запитання, що дозволяють зробити самоспостереження доцільним і результативним

Перше запитання: про те, що відбувається зі мною в даний момент? А саме:
- Що я зараз роблю?
- Що я відчуваю?
- Про що я думаю?
- Як я дихаю?
Друге запитання, - це, чого б мені хотілося в наступний момент? Тобто, хочу я продовжувати робити, думати, відчувати і дихати так само? Або ж хочу щось змінити?
Багато важливих змін ви можете відчути в результаті одного лише усвідомлення того, що відбувається, без всяких спеціальних зусиль з вашого боку.

Зміст щоденника. (Структуру щоденника і його зміст можна розширювати, уточнювати додавати своє.)

Емоційно значуща подія	Які виникли думки про себе?	Які виникли почуття, емоції?	Які виникли відчуття в тілі?	Подальша динаміка психологічного стану.	Що сприяло зміні психологічного стану?

Заг характеристика стану	Думки	Емоції	Відчуття в тілі	Як довго тривали	ВІд чого змінились.(стосунок, подія, ситуація, не помітив(ла) від чого)	Спосіб власної саморгуляції
Зранку
Вдень
Вечері

Ведення щоденника. (Фрагмент із книги Джанетт Рейнуотер. Це у ваших силах. - М., 1992).
Під час першої зустрічі з новим пацієнтом я часто задаю йому питання, що не має відношення до справи: «Який колір Вам подобається, червоний, синій або чорний?» А потім вручаю здивованому пацієнтові чистий блокнот в обкладинці того самого кольору, який він назвав.
Я це роблю, по-перше, тому, що досить забавно подарувати подарунок людині, яка,ймовірно, відчуває занепокоєння у зв'язку з тим, що вона повинен платити за психотерапевтичні сеанси. По-друге, це абсолютно суперечить психоаналітичним принципам (дарувати пацієнтові подарунок? Ну і ну!). Але найголовніше, цим я наочно демонструю пацієнтові, яке значення я надаю веденню щоденника.
Я сприймаю щоденник як «місце», в якому людина завжди може пропрацювати наявну проблему, усвідомити свої почуття чи настрій, осмислити пережитий досвід, прийти до якогось рішення. Для того, щоб щоденник був максимально корисним, він повинен бути тим «місцем», де Ви можете бути абсолютно щирим. І тому я пропоную Вам писати його тільки для себе, не намагаючись показувати його Вашому чоловікові, терапевту або комусь іншому. Якщо Ви будете вести щоденник, припускаючи, що хтось інший прочитає Ваші записи, то Ви мимоволі почнете відсівати щось, що заважає Вам краще виглядати в очах оточуючих, або писати так, щоб змусити іншого відчувати себе винуватим, або просто захочете показати своїм близьким, як Ви страждаєте, і т.ін.
Однак, якщо після того, як Ви зробите якийсь запис, Ви відчуєте, що непогано все ж було показати (або, краще, прочитати) цей запис (оскільки він добре виражає Ваші почуття) якійсь певній людині, то зробіть це. Я протестую і застерігаю Вас проти писання-заради-того-щоб-хтось-прочитав. І не залишайте свій щоденник у полі можливої уваги, якщо Ви живете з кимось, хто проявляє цікавість до Вашої життя. Тим самим Ви провокуєте іншого на те, щоб він почав заглядати (пхати носа) у Ваші справи, а себе самого на те, щоб потайки розкритися перед ним.
Слово «щоденник» має на увазі щоденник, але не варто перетворювати ведення щоденника в чергове «треба». Я воліла б, щоб Ви сприймали щоденник як засіб, доступний у будь-який час. Ви можете писати тоді, коли потрібно або хочеться, іноді щодня, іноді раз на тиждень, а іноді примушуючи себе робити це щогодини!
Датується Ваші записи - день, місяць, рік, година дня,. Відзначайте, в якому місці Ви знаходитесь. Це допоможе Вам точніше пригадати, де Ви були, коли робили той чи інший запис. Перечитування щоденника має майже таке ж велике значення, як і запис. Пам'ять може зіграти з Вами забавний жарт, якщо Ви не зробите запису... Ви будете страшно здивовані, коли перечитаєте свій щоденник. Як багато знайдеться речей, на які, як Вам тепер здається, Ви не звертали уваги в той період життя, а насправді вони займали Вас... Обов'язковий головний біль під час зустрічі в офісі... Неминуща втома... Радість від спільного проведення часу з Джимом і т.д. Може бути, Ви відзначите якісь повторювані форми своєї поведінки у відносинах з людьми іншої статі. Може бути, Ви натрапите на опис тупикових ситуацій у взаємодіях з батьками чи дітьми... і знайдете вдале вирішення проблеми.
Найважливіше полягає в тому, що щоденник дозволяє ставити віхи на шляху Вашого постійного особистісного зростання. Можливо, Ви здригнеться під час читання щоденника, побачивши, як погано Ви контролювали якусь ситуацію або наскільки тоді були охоплені якимсь переживанням, але як зворушені Ви будете, усвідомивши, що змінилися з того часу в кращу сторону і навчилися володіти собою.
Героїня книги Еріки Джонг «Страх польоту» Айседора Уінг веде щоденник, а в заключному епізоді перечитує свої записи: «Коли я читала щоденник, він захопив мене, як роман, я почала забувати, що сама написала його. А потім на мене зійшло дивне одкровення. Я перестала соромитися себе; все було так просто... Вражає, наскільки ж я змінилася за останні чотири роки».
Не існує ніяких певних правил щодо того, що писати і чого не писати в щоденник. Керуватися варто тільки своїми власними відчуттями. Я, наприклад, сама часто пишу про семінари, які проводжу в інших містах, особливо про ті, де я добре попрацювала або придумала щось нове, що не хотілося б забувати. Я турбуюся, що моя пам'ять не настільки добра, як «треба» (ось Вам і ще одне самотерзання), тому часто записую імена людей, назви картин, музичних творів, місць, в яких я побувала, все те, що пов'язано для мене з якимись важливими переживаннями, все те, що мені хотілося б пам'ятати.
Я... досі... відчуваю занепокоєння, коли треба приймати рішення. Одного разу навіть трохи не занедужала, намагаючись вибрати між двома семінарами. Мені не хотілося ні від чого відмовлятися, і я довго ходила взад-вперед, намагаючись прийняти якесь рішення, поки я не витягла свій старий вірний щоденник і не записала у два стовпці всі за і проти. Потім я прочитала їх і... чарівним чином виникло рішення.
Вперше я скористалася цим методом, коли мені було тринадцять років і потрібно було вибрати, з ким з батьків я буду жити. Я пам'ятаю свої болісні спроби прийняти рішення. Зрештою я розділила аркуш на дві частини, назвавши їх «Жити з татом», «Жити з мамою», і стала записувати туди всі переваги або недоліки, відзначаючи з знаком «плюс» чи «мінус». Звичайно, я пам'ятаю, що перемогла мама, але забула чому. Як було б цікаво прочитати зараз цей листок паперу!
Про що писати? Підставою для звернення до щоденника може послужити будь яке сильне переживання. Закоханість. Образа на когось (її краще описувати в деталях, щоб зрозуміти, що вносите в ситуацію Ви самі). Злість. Печаль.
Одне з моїх власних внутрішніх терзань полягає в тому, що я засмучуюся, коли відчуваю, що не здатна робити все, що необхідно (як мені здається) до певного часу, наприклад, до від'їзду. Якби Ви читали мій щоденник, то періодично наштовхувалися б на список «Що треба зробити». Я пишу його, щоб позбутися від мук, і помічаю, перечитуючи свої старі записи, що потреба писати подібні списки лише незначно зменшилася з часом.
Корисно, на мій погляд, записувати у щоденнику перші враження про нових людей, місця, роботі і пізніше їх перечитувати. Чи правильними виявилися Ваші перші враження? Можете Ви більше довіряти вашому першому інтуїтивному почуттю або ці перші враження ґрунтуються на забобонах та стереотипах, які зникають, коли Ви пізнаєте людину краще? Якщо так, може бути, Ваш щоденник допоможе Вам зрозуміти, що Ви не повинні складати думку про нових людей, поки не познайомитеся з ними ближче.
Ви можете використовувати Ваш щоденник і для того, щоб досліджувати Ваші стосунки з кимось, хто Вам не подобається. Запишіть уявний діалог між Вами, і Ви, можливо, виявите, що нелюбима Вами людина схожа на одну з Ваших негативних субособистостей, тобто ту частину Вас самих, яка Вам не подобається в собі.
Якщо хтось розчарував або образив Вас, напишіть йому листа, звернувшись по імені. Цей лист ніколи не буде відправлено, але він допоможе Вам зрозуміти, що Ви відчуваєте, у чому, на Ваш погляд, неправі інші люди, і, що Ви самі привносите в ситуацію (наприклад, якісь очікування стосовно цієї людини). Можливо, завдяки веденню щоденника Ви ясніше зрозумієте, які Ваші життєві цінності і що для Вас в житті по-справжньому важливо.
Ви прочитали книгу, яка здалася Вам особливо цікавої, і захотіли виписати з неї якісь місця, що Вам надто сподобались. Може бути, це здасться Вам занадто трудомістким, але повинна сказати, що цитати, розміщені в тканині реальності, допоможуть Вам при подальшому перечитуванні краще висвітлити певний період Вашого життя. Я можу зараз відновити мої переживання під час страйку вчителів у державному коледжі Сан-Франциско 1968-1969 рр.. набагато точніше завдяки тому, що в моїх записах присутні перегукування з моїми тодішніми переживаннями цитати з книги Анаіс Нін про громадянську війну в Іспанії.
Можна використовувати щоденник для того, щоб з його допомогою зрозуміти або вирішити якісь проблеми, наприклад, проблеми, пов'язані з харчуванням. Припустимо, Ви вирішили схуднути. Тоді записуйте все, що Ви з'їдаєте: скільки, коли, що Ви відчуваєте перед тим, як вирішили поїсти, наскільки їжа доставила Вам задоволення, що Ви відчували після прийому їжі. (Заведіть для зручності маленьку записну книжечку, яку Ви зможете скрізь носити з собою, а потім пізніше перепишіть з неї все в основний щоденник.) Можливо, Ви будете зважуватися в один і той же час, фіксуючи результати в щоденнику. Досить швидко Ви зрозумієте, яка їжа в яких кількостях веде до втрати, збереженню або збільшенню ваги, або помітите, які ситуації або переживання посилюють бажання поїсти. Одна з моїх пацієнток виявила, що біжить до холодильника кожен раз, коли думає про великі звершення, які вона могла б здійснити, але досі не здійснила. В результаті усвідомлення цього вона намалювала плакат і повісила його біля свого холодильника: «Це шлях до холодильника, а не шлях до успіху». У наступний же раз, коли вона зловила себе на тому, що намагається зняти стрес за допомогою їжі, вона, так і не відкривши холодильник, сіла в машину і поїхала в місцевий коледж, де записалася на курси на наступний семестр. Яких би висновків Ви не дійшли в результаті усвідомлення того, що, коли і як Ви їсте, це Ваше право. Ваше життя у Ваших руках!
Ви можете використовувати щоденник і для розуміння інших видів підтримки, яку Ви надаєте (або не надаєте) самому собі.
Часто під час проведення групових занять я помічаю, що деякі члени групи пропускають повз вуха компліменти, висловлювані в їх адресу. Зазвичай, такі люди впевнені, що інші не люблять і не поважають їх. Я пропоную їм носити з собою маленький блокнотик і ретельно записувати в нього всі почуті компліменти, висловлені як явно, так і за допомогою натяків. Через тиждень вони зазвичай розповідають, що, на свій подив і задоволення, виявили, наскільки добре до них ставляться оточуючі, як часто їх хвалять і схвалюють.
Якщо Ви вирішили, що надто багато курите і пора кидати, то і це відповідальне рішення можна допомогти собі виконати за допомогою записів. Приклейте маленький блокнотик або листочок паперу до пачці сигарет. Спочатку не обмежуйте себе в курінні, а тільки ретельно записуйте, як Ви курите. Відзначайте час і місце кожної викуреної сигарети. Що Ви відчували, робили і думали, коли у Вас з'явилося бажання покурити? Оцініть за п'ятибальною системою, наскільки куріння принесло Вам задоволення. Яку частину сигарети Ви реально викурили? Звернувши увагу на ці моменти, Ви зрозумієте, що не усі сигарети принесли Вам задоволення в повній мірі. Наприклад, куріння в присутності людей, що курять не приносить Вам ніякої радості. І тоді Ви вирішите в першу чергу обмежити себе саме в ці моменти.
Спочатку Ви повинні визначити для себе, які вигоди Ви маєте завдяки курінню, і знайти інші джерела їхнього одержання, перш ніж Ви кинете курити. Що це за субособистість, яка так потребує паління? Дороті виявила, що їй просто треба тримати щось у руках, і легко знайшла для цього інший предмет, не настільки канцерогенний. Патриція зрозуміла, що куріння дозволяє їй виглядати більш зрілою і привабливою в очах чоловіків... І вона до цих пір палить, коли потрапляє в напружену атмосферу спілкування чоловіків і жінок. Тед усвідомив, що йому необхідно глибоко затягуватися і відчувати, як тютюновий дим заповнює його легені, для того, щоб відчувати себе живим і реальним. Він не знайшов іншого способу і продовжує викурювати по кілька пачок в день. Два останніх приклади можуть виглядати для Вас як невдача. Це, напевно, тому, що Ви вважаєте, що ці люди повинні були кинути палити. Я думаю, що Ви упустили істотний момент. Патриція і Тед виконали серйозну роботу. Вони усвідомили сенс куріння і прийняли вільне рішення в результаті цього усвідомлення. Ви можете не схвалити їх вирішення, але це не важливо. Адже вони самі відповідальні за своє життя.
Ви можете використовувати щоденник для того, щоб провести аналіз свого здоров'я. Якщо у Вас часто бувають головні болі, то з чим вони можуть бути пов'язані? Може бути, з певною їжею? Які почуття Ви переживаєте перед виникненням головного болю? Чи можете Ви ретроспективно відтворити події або відчуття, що передують Вашій застуді? Або втомі?
Письменниця Вайолет Уейнгартен вела щоденник під час лікування хіміотерапією, у який записувала свої надії і побоювання після двох років захворювання раком. Прочитавши її щоденник, я побачила, що він виявився для неї могутнім засобом для прояснення своїх почуттів і опанування ними.
І ще одна важлива річ: якщо Ваше життя є надзвичайно насиченим і наповненим різними подіями і враженнями, є ризик, що Ви не будете встигати «перетравлювати» їх. Записи в щоденнику дадуть Вам шанс переглянути наново прожитий день, осмислити випадкову зустріч з одним, зрозуміти значення якогось скороминущого події.
Самоспостереження допомагає нам зрозуміти, що ми погано пам'ятаємо своє життя і самих себе. Які обіцянки давали Ви собі минулого тижня, два місяці тому? Що Ви відчували вчора? У яких стосунках були з Вашої матір'ю рік тому? Чи пам'ятаєте Ви, як почалася Ваша нинішня робота або навчання? Запис у щоденнику спостережень про себе, про свої обіцянки самому собі, про своїх рішеннях і прагненнях допоможе Вам краще пам'ятати себе і своє життя.
Щоденники велися багатьма людьми, які згодом прославилися (причому іноді саме завдяки своїм щоденникам). Я, звичайно, не пропоную Вам зробити прагнення до слави мотивом для ведення щоденника.
Відомі тепер щоденники Анаіс Нін були розпочаті маленькою одинадцятирічною дівчинкою, яка переїхала на інший континент, потрапила в нову культуру. За допомогою щоденника вона намагалася розмовляти, підтримувати зв'язок зі своїм відсутнім батьком а також спостерігати й аналізувати своє нове оточення. У ранньому віці Нін використовувала щоденник для опису своїх переживань, для внутрішньої роботи над конфліктами, для запису гіркої історії своїх невдач, для розуміння взаємин з батьком. Коли їй було 33 роки, вона писала:
«Тільки ти, мій щоденник, знаєш, що лише з тобою я ділилася своїми побоюваннями, слабкостями, скаргами та розчаруваннями. Я відчуваю, що не можу бути слабкою в житті, тому що інші люди залежать від мене. Я відпочиваю з тобою і скаржуся тобі... Мій щоденник, ти допомагаєш мені триматися.»
Пізніші записи показують зміну її ставлення до свого щоденника:
«Колись щоденник був як хвороба. А зараз я роблю свої записи з іншої причини. Раніше вела його тому, що була самотня і не знала, як спілкуватися з іншими. Я потребувала суспільстві, тепер я пишу його не для самозаспокоєння, а тому, що мені приносить задоволення описувати інших людей, я пишу його від надміри почуттів.»
Ви теж зрозумієте, в чому цінність щоденника для Вас після того, як деякий час будете вести його.

Дата добавления: 2014-12-07