Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема1. Роль держави в стимулюванні інновацій




 

Необхідність державного регулювання інноваційних процесів викликана в першу чергу їх зростаючим значенням для економіки і суспільства в цілому. Економічне зростання базується на поєднанні екстенсивних і інтенсивних чинників. Під екстенсивними чинниками розуміється приріст маси використовуваних у виробництві первинних ресурсів — робочої сили, матеріальних складових, землі і ін. Під інтенсивними чинниками — підвищення якості вживаних ресурсів і збільшення ступеня їх використання.

Під впливом інноваційних процесів міняється і структура економіки. За рахунок зростання ефективності використання ресурсів частина їх вивільняється і перерозподіляється в інші сфери діяльності. Наприклад, падає частка зайнятих в сільському господарстві, різко зростає частка зайнятих у сфері послуг. Інновації виступають безпосередньою причиною виникнення одних виробництв і галузей, поступового відмирання і зникнення інших. Дія на структуру суспільного виробництва — другий аспект загальнодержавного значення інноваційних процесів.

Здібність до інновацій в даний час стала однією з найважливіших детермінант безпеки держави. Це положення має як зовнішню, так і внутрішню складові. Що стосується міжнародної сторони, мова тут йде про забезпечення науково-технологічної безпеки, тобто наявність у країни достатньо могутнього науково-інноваційного потенціалу, що дозволяє протистояти будь-якому диктату ззовні, пов'язаному з обмеженням доступу до передових технологій, розривом основних технологічних ланцюгів, що склалися. Особливо велике значення має розвиток науково-інноваційного потенціалу для зміцнення обороноздатності країни. В той же час інтернаціоналізація науково-технічних і інноваційних процесів зменшує загрозу конфліктів унаслідок посилення технологічної взаємозалежності країн. Внутрішня сторона питання пов'язана з розповсюдженням нововведень, що дозволяють запобігти катастрофам, стихійним лихам, терористичним актам, іншим протиправним діям, а також звести до мінімуму їх негативні наслідки. Взаємозв'язок рівнів науково-інноваційного потенціалу і національної безпеки — дев'ятий аспект загальнодержавного значення інновацій. Ще одним аспектом в даному переліку є можливість використання науково-технічних досягнень в антигромадських цілях.

Вищезгадані характеристики інноваційних процесів, а також економічна| і соціальна роль держави в сучасному суспільстві|товаристві| визначають функції державних органів по регулюванню інновацій. Найбільш важливі|поважні| з|із| них наступні:|слідуючі|

1. Акумуляція засобів|коштів| на наукові дослідження і інновації. Необхідна концентрація ресурсів може досягатися як за рахунок дії загальних|спільних| механізмів перерозподілу через бюджет, так і за рахунок формування спе­ціальних| фондів|фундацій|. Дана функція може здійснюватися не тільки|не лише| безпосереднім фінансуванням інноваційних процесів з|із| державних коштів, але і сприянням акумуляції ресурсів в приватних, акціонерних, змішаних, суспільних|громадських|, сумісних|спільних| (міжнародних) структурах. Держава може концентрувати як фінансові кошти, так і ті, що потребуються| для здійснення інновацій інтелектуальні, матеріально-технічні| ресурси.

2. Координація інноваційної діяльності. Перед державою постає за­дача| визначення загальних|спільних| стратегічних орієнтирів інноваційних процесів. Для їх досягнення держава сприяє кооперації і взаємодії особистих|особових| інститутів в здійсненні інновацій. Державні структури формують єдиний технологічний простір|простір-час|, що забезпечує сумісність| інновацій. Актуальними завданнями|задачами| є|з'являються| координація в тимчасовому аспекті, що синхронізує інновації по технологічних ланцюжках і стадіях інноваційного циклу, пом'якшення циклічності інноваційних процесів.

3. Стимулювання інновацій. Центральне місце|місце-милю| тут займають|позичають| заохочення| конкуренція, а також різні фінансові субсидії і пільги учасникам| інноваційних процесів. Велике значення має часткове або повне|цілковите| державне страхування інноваційних рисок. Держава в змозі| чинити «інноваційний тиск» на господарюючі суб'єкти вве­денням| санкцій за випуск застарілої продукції або використання застарілих| технологій.

4. Створення правової бази інноваційних процесів. Важливе|поважне| не тільки|не лише| формування необхідного законодавства, що поєднує|сполучає| стабільність і своєчасне коректування відповідно до суспільних|громадських| і технологічних| змін, але і створення|створіння| механізмів, що реально діють, забезпечуючи| його дотримання. Особливе місце|місце-миля| належить державному захисту| прав творців науково-технічної продукції і інноваторів, тобто охо­роні| прав інтелектуальної і промислової власності.

5. Кадрове забезпечення інновацій. Зміст|вміст| програм навчання|вчення| в державних| учбових закладах повинно сприяти як розвитку творчого потенціалу генераторів інновацій, так і сприйнятливості спе­ціалистів| до інновацій. Необхідно прагнути до досягнення сбалансованості| універсальних і спеціальних знань, а також уявлень про ко­мерціалізацію| інновацій. Важливо|поважно| сформувати навики|навички| до постійної самоосвіти| протягом всього активного життя.

6. Формування науково-інноваційної інфраструктури. Держава заобезпечує діяльність інформаційних систем — одного з основних каналів розповсюдження нововведень. Державні структури надають інноваторам і інші послуги: юридичні, ділові, консультаційні і ін. Держава може також виступати посередником між інноваційними суб'єктами, надавати допомогу в пошуку партнерів, укладенніугод під державні гарантії і тому подібне

7.Інституційне забезпечення інноваційних процесів. Тут перед усе|виділяється створення|створіння| державних організацій і підрозділів, що виконують НДДКР і що здійснюють нововведення в галузях державного| сектора (оборона, охорона здоров'я, освіта|утворення| і ін.). Держава також сприяє розповсюдженню|поширенню| в економіці організаційних структур, найбільш ефективних з погляду продукування і впровадження іннова­цій| (крупні корпорації, малий бізнес та ін|.).

8. Регулювання соціальної і екологічної спрямованості іннова­цій|. З одного боку, держава покликана подавати особливу підтримку ін­новаціям|, що забезпечують соціальну стабільність, підтримку екологі­чної| рівноваги. З іншого боку, тільки|лише| на державному рівні можливі| запобігання і нейтралізація негативних дій, пов'язаних з науково-технічним прогресом.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 508; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.