Тема 7 . Чинники, що перешкоджають пошуку нових ідей

Як уже відзначалося, коли немає обміну інформацією між підприємствами, а також між підприємствами і науковими та навчальними організаціями, то це дуже часто утрудняє ефективний пошук нових ідей.

Практика засвідчує, що велика частина інженерно-технічного персоналу на підприємствах України або не знайома із сучасними методами пошуку нових ідей або відвертається від них. На деяких закордонних підприємствах така ж ситуація. Основними причинами такого становища є:

1. Уяв на складність методів знаходження ідей. Найчастіше менеджери просто не бажають відмовлятися від традиційних методів.

2. Нібито простота методів призводить до того, що менеджери часто не замислюються над суттю того чи іншого методу, вважаючи, що опанувати ним можна протягом 1-2 днів. При такому ставленні засідання або конференції, що проводяться для пошуку вирішення різних проблем не дають належного ефекту.

Практика засвідчує, що успіху можна досягти лише при повному освоєнні того чи іншого методу головуючим і всіма учасниками засідання. Для цього необхідно проводити чітко організований, переконливий тренінг.

3. Нібито неможливість застосувати той чи інший метод знаходження ідей при конкретних умовах підприємства. Дослідження фахівців засвідчують, що принципи методів пошуку нових ідей значною мірою незалежні від галузі і функціональної сфери, а тому можуть застосовуватися в будь-яких сферах.

4. Методи знаходження ідей не вважаються ефективними. Деякі менеджери вважають, що використовувати їх недоцільно. Це багато в чому пояснюється психологічними чинниками, небажанням відійти від традицій. Але слід пам'ятати, що ідея ніколи сама не з'явиться.

5. Висока вартість застосування того або іншого методу пошуку нових ідей. Проте практика свідчить, що досягнутий ефект значно перевершує затрати. Переконливим доказом цього є ефект, отриманий у результаті впровадження багатьох винаходів, що розроблені завдяки застосуванню сучасних методів пошуку нових ідей.

На думку відомого прихильника активізації творчого мислення Р. Джоунса, необхідно насамперед позбутися від забобонів стосовно тих речей, які завжди хотілося зробити, і тоді можна знайти потрібну відповідь на будь-яке питання.

Основні поняття: пошук нових ідей, інформаційний пошук, мозковий штурм, конференція ідей, синектика, трігерна техніка, фокальний об'єкт, ідейна інженерія, гірлянда випадковостей та асоціацій, морфологічний аналіз, винахідницькі задачі, новаторство, експериментаторство.

Питання та завдання для самоконтролю:

1. Які ви знаєте класифікаційні ознаки методів пошуку нових ідей.

2. При виконанні дипломної роботи. Ви користуєтесь матеріалами підприємства тієї чи іншої галузі. За допомогою методу інформаційного пошуку, порівняйте рівень використання сучасних технологій з відповідними показниками провідних вітчизняних та закордонних підприємств.

3. Підготуйте та проведіть засідання зі студентами своєї групи з метою пошуку нових ідей створення привабливого інноваційного клімату у регіоні (метод мозкового штурму)

4. У чому сутність класичної та візуальної синектики?

5. Вам треба створити у колективі атмосферу творчого пошуку нових методів вивчення обраної дисципліни. На які чинники Ви насамперед повинні звернути увагу? Що, на вашу думку, перешкоджує створенню творчої атмосфери у колективі?

Змістовний модуль 5 Практика розробки інноваційних проектів на рівні інтелектуальної діяльності

Тема 1. Види інноваційних проектів, їх зміст та оформлення

Залежно від характеру завдань, які вирішуються, виділяють проекти: ініціативні, розвитку матеріально-технічної бази виробництва, створення інформаційних систем (ІС) і баз даних (БД) і т. ін.

Ініціативні проекти виконують окремі вчені або наукові колективи чисельністю до 10 осіб протягом 1-3 років. У цьому проекті звичайно виділяють такіосновнірозділи:

- фундаментальна проблема, яку потрібно вирішувати;

- конкретні фундаментальні завдання в рамках сформульованої проблеми;

- пропоновані нові методи і підходи вирішення поставлених завдань;

- очікувані наукові результати з оцінюванням їх оригінальності;

- оцінювання сучасного стану розвитку науки в обраній галузі дослідження і порівняння очікуваних результатів зі світовим рівнем;

- оцінювання наявних в науковому колективі напрацювань у досліджуваній галузі (наявність методик, дослідних зразків, математичних моделей і ін.);

- перелік основних публікацій, дотичних до досліджуваної проблеми;

- перелік і характеристика наявного устаткування.

Проект розвитку матеріально-технічної бази містить:

- фундаментальні проблеми, для вирішення яких використовуватиметьсядорогеустаткування;

- вказівка щодо сфери застосування цього устаткування (дільниця, цех тощо);

- загальний план робіт щодо придбання і введення в експлуатацію устаткування;

- оцінювання наявних напрацювань у запропонованому проекті;

- перелік наявних матеріалів та устаткування, а також обґрунтування необхідності придбання нової техніки;

- контракт на придбання або створення нового дорогого устаткування. Проект створення інформаційних систем і баз даних повинен містити:

- галузь знань чи виробництва, де будуть застосовуватися створювані ІС чи БД;

- фундаментальні наукові проблеми, для вирішення яких необхідні створювані ІС або БД;

- визначення кола користувачів ІС чи БД,

- конкретне завдання, на вирішення якого спрямований проект;

- очікувані результати;

- сучасне упорядкування наявних ІС у певній галузі науки, різниця між вітчизняними або закордонними аналогами, порівняння зі світовим рівнем;

- наявні наукові напрацювання у запропонованому проекті (досвід реалізації аналогічних проектів, опис створених раніше ІС, наявність публікацій);

- наявність програмних оперативних засобів, які необхідно додатково придбати для успішної розробки проекту;

- стандартні характеристики створюваної ІС (необхідний обсяг оперативної пам'яті, програмні засоби, необхідні для функціонування ІС і т. ін.);

- функціональні характеристики (тип ІС, кількість початкових форм, способи представлення документа, організація і режим пошуку);

- додаткові можливості (мережа передачі даних, канали зв'язку, способи представлення інформації з ІС тощо).

За масштабами розрізняють такі типи проектів:

- малі проекти - прості й обмежені в обсягах, тут допускаються деякі спрощення у процедурі проектування і реалізації, при формуванні команди, їх вартість менше 300 тис. доларів;

- середні проекти, вартість яких сягає 2 млн доларів. Джерелом фінансування малих і середніх проектів є амортизаційні відрахування від основного капіталу фірми і затверджуються вони на рівні підрозділів фірми;

- великі проекти, вартість яких перевищує 2 млн доларів, мають стратегічний характер і є по суті принципово новими об'єктами. Ці проекти затверджуються на рівні керівництва корпорації і реалізуються протягом 3-4 років;

- мегапроекти - це цільові програми, що містять багато взаємозалежних проектів, об'єднаних загальною метою, виділеними ресурсами і визначеними термінами виконання. Цільові програми можуть бути міжнародними, національними, регіональними, галузевими і змішаними. Формуються і координуються верхньою ланкою керівництва.

За часом реалізації проекти поділяються на;

- короткострокові (швидкісні) - реалізуються на підприємствах у вигляді різних нововведень. При зацікавленості у швидкому впровадженні підприємство часто свідомо йде на завищення фактичної вартості проекту порівняно з початковою;

- довгострокові - реалізуються з метою вирішення завдань загальнодержавного значення (наприклад, проведення реформ у конкретній сфері економіки).

За якістю проекти поділяються на:

- бездефектні - домінуючим чинником у них є підвищена якість, відрізняються також високою вартістю;

- мультипроекти - передбачають виконання великої кількості замовлень і надання послуг у межах виробничої програми фірми, обмеженої її виробничими, фінансовими і часовими можливостями;

- монопроекти - є альтернативними щодо мультипроектів, мають чітко обмежені ресурсні, часові й інші межі;

- модульні - характеризуються тим, що об'єкт виготовляється не на місці майбутньої експлуатації, а транспортується у визначене місце вже в готовому вигляді;

- міжнародні - мають велике значення для політики тих країн, для яких вони розробляються. Відрізняються значною складністю і вартістю. Наприклад, спільне освоєння якихось родовищ корисних копалин, прокладання нафто- або газопроводів і т. ін.

Таким чином, чітко простежується, що у різних інноваційних проектів багато спільного для всіх проектів характерні:

- новизна;

- чітко сформульована мета;

- обмеження в часі і коштах;

- складність;

- необхідність залучення фахівців різних професій;

- пріоритетність;

- необхідність створення творчого колективу;

- організація чіткої системи управління.

Дотримання зазначених вимог дозволяє досягти поставлених цілей протягом установленого часу при обмеженості ресурсів.

Оформлення інноваційного проекту передбачає наявність чіткої назви, проектної анотації, кількості виконавців, термінів виконання, обсягу фінансування в розрахунку на рік.

Обов'язковим елементом проекту є технічне завдання, в якому вказується назва проекту, рік, організація, в якій він виконується, виконавці, керівник теми, терміни виконання, вартість робіт, мета проекту, наявні наукові напрацювання, очікувані результати, їх наукова і практична цінність, найменування і зміст окремих етапів, терміни їх виконання, вартість і вид звітності, перелік документації, що подається після закінчення роботи, рекомендації стосовно дослідження результатів.

Завершення робіт на кожному етапі і проекту в цілому оформляється відповідним актом, що підписується двома сторонами (замовником і виконавцем).

Дата добавления: 2014-12-07