Видатки Державного бюджету України

ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ВИДАТКІВ ТА КРЕДИТУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ. ТАЄМНІ ВИДАТКИ

§ 1. Видатки Державного бюджету України. § 2. Кредитування Державного бюджету України. § 3. Таємні видатки Державного бюджету України.

Видатки бюджету — кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, перед­бачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення бор­гу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; при­дбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетно­го відшкодування. За загальноприйнятим твердженням, видатки — це прямі цільові витрати держави, що забезпечують її постійне існування і відображають економічні відносини, що пов'язані з розподілом і перерозподілом частини національного дохо­ду, яка концентрується у бюджеті.

Значна кількість певних видів бюджетних видатків обумовлена низкою факторів: природою і функціями держави, рівнем соціально-економічного розвитку країни, ад­міністративно-територіальним устроєм держави, формами надання бюджетних кош­тів тощо. Поєднання цих факторів породжує систему видатків державного бюджету України. Однак соціально-економічний розвиток України останніми роками карди­нально змінив як систему, так і структуру та класифікацію видатків. Командно-ад­міністративні методи господарювання засвідчили, що бюджет був дуже перевантаже­ний видатками, які пов'язані з економічною функцією держави. Левова частка бюджетних коштів, майже 65-70%, спрямовувалась у галузі матеріального виробниц­тва. Соціальна функція бюджету, що поширена у розвинених країнах, і яка зорієн­тована безпосередньо на забезпечення благ людини, не має свого фінансового вті­лення. Тому, з реформою системи господарювання в Україні акценти в розподілі бюджетних коштів повинні зміститись, насамперед, у бік посилення соціальної фун­кції держави і зміни напрямку та змісту економічної функції.

У зв'язку з переходом економіки України на ринкові засади господарювання у бюджеті держави з'явились нові напрямки спрямування коштів централізованого фон­ду, яких не було за умов командно-адміністративної системи. Так, низку видатків пе­рекладено на позабюджетні, соціальні та економічні фонди у державному бюджеті

України та місцевих бюджетах. Знайшли також відображення нові напрямки витрачан­ня і бюджетних коштів, а саме — соціальний захист населення, надання бюджетних позик, зовнішньополітична та зовнішньоекономічна діяльність, національна оборона, обслуговування державного зовнішнього боргу, національна космічна програма тощо.

Видатки бюджету поділяються на певні види, які можуть характеризуватись якіс­но та кількісно. Якісна ознака видатків характеризує їхнє суспільне призначення, а кількісна — загальний обсяг. Ці дві ознаки можуть бути у протиріччі. Так, наприк­лад, потреби держави, що визначаються якісною ознакою, часто перевищують кіль­кісну, тобто суму видатків, яка потрібна для задоволення відповідних потреб держа­ви. Це призводить до негативних наслідків, а саме — до недофінансування видатків, передбачених законом про державний бюджет, зростання зовнішнього та внутріш­нього боргу, дефіциту бюджету та інфляції.

Під час кризи фінансові можливості держави обмежені, тому потреби суспільст­ва не відповідають обсягам наданих коштів. Видатки бюджету у повному та всебіч­ному обсязі характеризуються тим, яку вони відіграють роль і яке місце посідають у процесах суспільного відтворення, яке їхнє соціальне призначення.

За соціальним призначенням видатки державного бюджету України поділяються на: соціальний захист населення; фінансування соціально-культурних закладів, уста­нов; фінансування науки, народного господарства і державних капітальних вкладень; фінансування національної оборони; правоохоронної діяльності та.забезпечення безпеки держави; утримання органів законодавчої, виконавчої та судової влади; фі­нансування зовнішньополітичної діяльності; заходів, пов'язаних із ліквідацією на­слідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення; видатки з об­слуговування державного зовнішнього та внутрішнього боргів та інші видатки.

Співвідношення видатків між окремими групами визначається спрямованістю бюджетної політики. Останніми роками найбільша частка видатків припадає на со­ціально-культурні заходи та соціальний захист населення. Це викликано кризою в економіці та необхідністю соціального захисту громадян з невеликим рівнем доходів.

Кошти державного бюджету України витрачаються лише на цілі і в межах, затвер­джених законом про державний бюджет. Кошти республіканського бюджету Авто­номної Республіки Крим, місцевих бюджетів витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцеви­ми радами народних депутатів. До державного бюджету України не включаються ви­датки, які не передбачені законами України.

Видатки усіх бюджетів поділяються на поточні і видатки розвитку.

Поточні видатки — це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємству установ, організацій і органів на початок бюджетного року, а також на фінансуван­ня заходів із соціального захисту населення та інших, що не належать до видатків розвитку. У складі поточних видатків окремо вирізняються видатки бюджету, зумов­лені зростанням мережі перелічених вище об'єктів із зазначенням усіх факторів, які вплинули на обсяг видатків.

Видатки розвитку — це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної діяль­ності, зокрема, фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субвен­ції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Забороняється використання бюджетних коштів для фінансування позабюджет­них фондів. Позабюджетні фонди можуть бути утворені за рахунок надходження від необов'язкових платежів, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, інших позабюджетних джерел.

Державний бюджет України передбачає видатки на:

- фінансування загальнодержавних централізованих програм підтримання та під­вищення життєвого рівня населення, заходів щодо соціального захисту;

- фінансування заходів у галузі освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізич­ної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення, що має загальнодер­жавне значення;

- фінансування виробничого і невиробничого будівництва, геологорозвідуваль­них, проектно-пошукових та інших робіт, що здійснюються відповідно до загально­державних програм;

- національну оборону;

- охорону навколишнього природного середовища;

- утримання правоохоронних і митних органів;

- утримання органів законодавчої, виконавчої, судової влади та прокуратури;

- здійснення зовнішньоекономічної та зовнішньополітичної діяльності;

- трансферти, що передаються з державного бюджету України до бюджетів Авто­номної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

- утворення державних матеріальних і фінансових резервів;

обслуговування внутрішнього та зовнішнього державних боргів та їх повернення;

- інші заходи, що фінансуються з державного бюджету України.

	ФУНКЦІОНАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ
		*	г
	1. Державні послуги загального призначення.
	1. Державне управління. 2. Судова влада. 3. Міжнародна діяльність. 4. Фундаментальні дослідження і сприяння науково- технічному прогресу. 5. Національна оборона. 6. Правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави.
			г
	2. Суспільні і соціальні послуги
	7. Освіта. 8. Охорона здоров'я. 9. Соціальний захист та соціальне забезпечення. 10. Житлово-комунальне господарство. 11. Культура і мистецтво. 12. Засоби масової інформації 13. Фізична культура і спорт.
		*	г
	3. Державні послуги, пов'язані з економічною діяльністю
	14. Промисловість та енергетика. 15. Будівництво. 16. Сільське господарство, лісове господарство, рибальство і мисливство. 17. Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика. 18. Інші послуги, пов'язані з економічною діяльністю. 19. Заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення. 20. Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека. 21. Запобігання виникненню та ліквідація надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха. 22. Поповнення державних запасів і резервів.
			г
	4. Інше
	23. Обслуговування державного боргу. 24. Державні цільові фонди. 25. Видатки не віднесені до основних груп.

Дата добавления: 2014-12-27