Характеристика процесу міжнародних маркетингових комунікацій: сутність, структурні елементи, особливості

Правила створення міжнародної політики непрямого розподілу продукції на світовому ринку.

Міжнародна політика розподілу - певний курс дій виробника (експортера), використання таких принципів, завдяки яким забезп ефективна з погляду комерції доставка товарів прямим або опосер шляхом кінцевим споживачам. Вибір заруб посер є важл питанням для успішної роботи каналу розпад-ня продукції. Переважна більшість експортерів на св ринку використовує непрямі канали розподілу продукції, створюючи які слід враховувати такі правила: 1) вибирати посередників, а не дозволяти їм обирати вас; 2)шукати посер, здатних розвивати ринок, а не тих, які мають на сьогодні декілька налагоджених контактів зі спож.; 3)ставитись до місцевих дистриб’юторів як до довгострокових партнерів, а не як до інструменту проникнення на їхній ринок; 4)підтримувати вихід на ринок фінансами, кваліфікованим персоналом та маркет ідеями; 5)встановлювати від самого початку контроль за реалізацією власної марк.стратегії; 6)якомого швидше встан зв’язки з націон. дистриб’юторами всередині цільового закорд ринку; 7)переконатися, що посередник може забезпечувати вас адекватною маркетинговою та фінансовою інформацією.

Міжнар марк комунікації – це відносини з приводу планування та виконання довгостр дій по встановленню і підтримці довго строковості та синхронності взаєморозуміння між вн і зовн середовищем фірми. Комуніція вкл. взаємодію між усіма суб’єктами: крім виробників і споживачів, взаємодія також інших суб’єктів. Комунікації є ширшим поняттям, ніж просування: на відміну від системи просування марк комунікації забезп, як правило, ефективне просування не одного продукту чи послуги, а всієї номенклатури товарів. Міжн марк комунікування- процеспередачі інф-ції з метою просування товару та досягнення маркет цілей фірми на зар ринку. В міжн. комунікаційному процесі виділ структурні елементи:1) Джерело інформації – продавець (виробник) з певним товаром(номенклатурою продукції). 2) Кодування – трансформація у символічні та звукові форми інформації про фірму чи товар для подальшої передачі. 3) Канали передачі - носії інформації – засоби масової інформації, представники джерел інформації. 4) Декодування – сприйняття та розуміння звукових та символічних сигналів. 5) Отримувач інформації – суб’єкт, до якого зверталося “джерело інформації”. 6) Зворотний зв’язок – оцінка ефективності комунікаційного процесу виходячи з дій отримувача інформації. 7) Шуми – можливі перешкоди комунікації (синтаксичні – виникнення помилок у знаках під час написання або друку; семантичні – помилок під час інтерпретації правильно переданих знаків; прагматичні – помилки, що виникають у процесі використання інф.) 8) Поле спільного цивілізованого досвіду країни А та країни Б. Роль комунікацій в міжн і нац маркетингу збігається. Вона полягає в наданні покупцям інформації, яка привела б до ухвалення рішення про придбання товару фірми. Важливою обставиною при визначенні методів просування товару на зовнішньому ринку є міра їх стандартизації до потреб конкретного ринку. Інша важлива обставина полягає в різній доступності засобів масової інформації в різних країнах. Осн методами просування товару на зарубіжних ринках є: реклама, стимул збуту, персональні продажі, зв’язки з громадок.

Дата добавления: 2014-12-27