Готовит просвещенья дух!

О, сколько нам открытий чудных

НАУКОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ

А.С. Пушкин

3.1. Про поняття "Науковий результат"

Науковий результат в найширшому змісті - це виражений в тому або іншому вигляді фрагмент системи знань і/або ефект від застосування знань, а у більш вузькому змісті - це результат дослідження або розробки, одержаний науковими методами, тобто на основі застосування того або іншого науково-методичного апарату.

Серед всіх наукових результатів разом з результатами, що одержуються в процесі конкретного дослідження (розробки), виділяють початкові посилки.

Вихідні посилки - це такі (раніше одержані) результати, які є відправними, початковими при виконанні дослідження (розробки).

Ділення результатів досліджень (розробок) на початкові посилки і одержувані результати не є абсолютним в тому сенсі, що раніше отримані наукові результати досліджень (розробок) можуть служити початковими посилками для подальших досліджень (розробок), а з іншого боку, знов пропоновані початкові посилки, ведучі до нового рішення наукової задачі, самі по собі можуть з'явитися важливим новим науковим результатом.

При оцінці наукових робіт виявляється прагнення до явного розділення наукових результатів на теоретичні і на практичні по ряду ознак - спосіб отримання (теоретичний, експериментальний), форма уявлення (ідеальна - теоретичні положення, матеріальна - реальний об'єкт або процес), значущість (теоретична, практична). Зазвичай, навіть у разі чіткої вказівки конкретної ознаки виділення, зробити це скрутно, оскільки між відповідними результатами завжди існує вельми тісний діалектичний взаємозв'язок. Цей взаємозв'язок є настільки глибоким, що досить часто навіть цілком теоретичний результат називають практичним, наприклад, коли говорять про теоретично одержані практичні рекомендації. Отже, реально може йтися лише про умовний, більш менш строгому виділенні явно теоретичних і явно практичних результатів.

Приклади крупних теоретичних наукових результатів - теорія, методологія, а також теоретичні положення, сукупність яких можна кваліфікувати як нове крупне досягнення в розвитку якого-небудь наукового напряму. Приклади крупних практичних наукових результатів - політичні, економічні і складні технічні системи, технологічні процеси. Приклади менш крупних практичних результатів - технічні пристрої і комплекси, науково обгрунтовані технічні, економічні і технологічні рішення і розробки. Ще дрібніші теоретичні результати і практичні результати-відомості знаходять вираз у вигляді наукових положень тієї або іншої теорії, методології, а також наукової праці або публікації.

Серед наукових положень (визначення - див. в розділі 1) можна виділити поняття, категорії, терміни, визначення, гіпотези, принципи, правила, математичні пропозиції, допущення, обмеження і деякі інші, зокрема теоретичні і практичні висновки і рекомендації.

Правило - положення, в якому відбита закономірність, постійне співвідношення яких-небудь явищ [7].

Математичні вирази - це всякого роду розрахунковий-логічні обгрунтування і докази (у простому вигляді - ланцюжок взаємозв'язаних розрахункових співвідношень, а в найбільш розвиненому вигляді - та або інша сукупність взаємозв'язаних аксіом, лем, теорем і тому подібних строгих математичних пропозицій).

Теорема - теоретичне твердження, яке може бути логічно доведене на підставі аксіом або на підставі раніше доведених положень [9].

Лема - допоміжна теорема.

Серед наукових результатів досліджень разом з теоретичними і практичними можна більш менш чітко виділити результати науково-методичного характеру (методики, методи, експериментальні установки, технології і інші елементи, які утворюють науково-методичний апарат) і результати фактографічного характеру (наукові факти, наукові ефекти, терміни, визначення, що не мають науково-методичної спрямованості наукові висновки і наукові рекомендації, розроблені для практики тієї або іншої проблемної області технічні пристрої і ін.).

Науковий ефект – практичний або теоретичний науковий результат-подія, що одержується в практиці науки або в практиці предметної області у вигляді явища, передбаченого і (або) обгрунтованого наукою. Науковий ефект може бути виявлений, зафіксований за допомогою технічних засобів, змістовно і (або) формально описаний.

У практиці науки результати-ефекти характерні для наукових розробок, експериментальних досліджень, а також для процесів реального моделювання. Приклад подібного ефекту: виявлене при статистичному моделюванні зменшення математичного очікування кількості відмов технологічного обладнання при переході від варіанту A структури системи управління до варіанту Б.

У практиці конкретної предметної області наукові результати-ефекти відображають саме те, що дає наука практиці. Приклад ефекту такого роду - реальне підвищення надійності технологічного обладнання за рахунок впровадження науково-обгрунтованих рекомендацій.

При наукових дослідженнях і розробках результати-ефекти, що одержуються в ході експериментів, є завжди проміжними, такими, що передують (на основі аналізу і узагальнення) результатам-відомостям що виходять з них (наукові положення), і які спочатку зазвичай виражаються у формі описаних фактів (наукових фактів), а потім (після теоретичного опрацьовування), як правило, у формі висновків і рекомендацій (пропозицій), реалізація яких приводить до отримання очікуваних наукових ефектів в практиці даної предметної області.

Основні вимоги, по яких оцінюється будь-який науковий результат, - новизна, достовірність і значущість.

Новизна полягає у відмінностях отриманого наукового результату від відомих (у сенсі опублікованих).

Достовірність (правильність, справедливість) наукового результату визначається як його відповідність об'єктивній реальності - причинно-наслідковим зв'язкам, властивим відповідній наочній області.

Значущість характеризує реальний і потенційний ефект від реалізації наукового результату в теоретичних і практичних дослідженнях і розробках.

Достовірність результатів дослідження залежить головним чином від точності представлення даних і адекватності використовуваних методів і моделей.

Точність - характеристика даних, що оцінюється величиною| погрішності.

Адекватність - відповідність досліджуваному об'єкту.

Достовірність наукового результату витікає з обгрунтованості.

Обгрунтованість наукового результату - це наявність переконливого доказу його достовірності.

Достовірність і обґрунтованість наукових результатів досліджень забезпечуються:

- врахуванням представницької кількості чинників, що впливають на рішення наукової задачі;

- використанням початкових даних, одержаних з практики, а також на напівнатурних моделях і апробованих математичних (або фізичних) моделях;

- обгрунтованим вибором основних допущень і обмежень, прийнятих як результатні при формулюванні постановки наукових завдань;

- використанням сучасного, апробованого науково-методичного (математичного) апарату, коректним вибором використовуваних загальних і приватних показників і критеріїв, а також вживаних математичних моделей, що розробляються;

- поєднанням теоретичних досліджень з великим об'ємом експериментальних досліджень.

Достовірність і обгрунтованість підтверджуються:

- результатами математичного і/або фізичного моделювання, даними лабораторних експериментів, натурних (напівнатурних) випробувань;

- високою збіжністю теоретично (аналітично) отриманих результатів з експериментальними даними, а також з результатами натурних випробувань і/або практичного впровадження;

- збіжністю результатів моделювання з наявними експериментальними даними;

- отриманням із знов розроблених загальних наукових положень (висновків, рекомендацій, моделей, залежностей і т.п.) широко відомих приватних наукових результатів;

- результатами дослідно-конструкторських розробок, досвідом практичного впровадження пропозицій;

- результатами випробувань (військових, полігонних, державних і ін.) пропонованих технічних і організаційних рішень;

- тим, що отримані результати мають ясне фізичне трактування і не суперечать відомим (опублікованим) даним.

Природно, що не всякий науковий результат є новим науковим результатом, а тим більше внеском в науку.

Дата добавления: 2014-12-27