Характеристика інструментів ринку єврооблігацій

Організація випуску єврооблігацій.

На світовому ринку облігацій обертаються два види цінних паперів: іноземні облігації та єврооблігації. Основна відмінність між ними у то­му, що перші продаються на певній біржі, тоді як другі не обов'яз­ково котируються у певному географічному місці. На сучасному ета­пі емісія єврооблігацій значно перевищує емісію іноземних облігацій.

Іноземні облігації — це цінні папери, випущені нерезидентом у національному фінансовому центрі в національній валюті. Їх емісія регламентується законодавством по цінних паперах краї­ни-емітента, але на практиці їх обіг значною мірою відповідає

принципам євроринків.

Залежно від країни емісії іноземні облігації можуть мати спеці­альні назви: Yankee Bonds — у США, Samourai Bonds — в Японії, Bulldog Bonds — у Великобританії, Chocolate Bonds — у Швейцарії.

Єврооблігації є борговими зобов'язаннями, що випускаються позичальником для отримання довгострокової позики на євро-ринку. Як правило, такі облігації розміщуються одночасно на фі­нансових ринках декількох країн. Валюта єврооблігаційної пози­ки для кредиторів є іноземною, хоча для окремих кредиторів може бути й національною. Гарантійне розміщення єврооблігацій

здійснюється емісійним синдикатом.

Єврооблігації мають декілька різновидів:

—звичайні облігації з фіксованою відсотковою ставкою на весь період позики;

— облігації з плаваючою відсотковою ставкою (використову­ються у період різких коливань відсоткових ставок);

— облігації, що конвертуються в акції; цей вид облігацій приносить їх власнику дохід менший, ніж попередні два види, але через певний термін власник облігацій має право обміняти їх на акції компанії-позичальника;

— облігації з нульовим купоном, відсотки пояких враховують­ся при встановленні емісійного курсу; за певних умов такі облі­гації надають їх власникам додаткові пільги;

— облігації, що поєднують риси наведених вище видів облігацій.

Єврооблігації мають декілька різновидів:

—звичайні облігації з фіксованою відсотковою ставкою на весь період позики;

— облігації з плаваючою відсотковою ставкою (використову­ються у період різких коливань відсоткових ставок);

— облігації, що конвертуються в акції; цей вид облігацій приносить їх власнику дохід менший, ніж попередні два види, але через певний термін власник облігацій має право обміняти їх на акції компанії-позичальника;

— облігації з нульовим купоном, відсотки пояких враховують­ся при встановленні емісійного курсу; за певних умов такі облі­гації надають їх власникам додаткові пільги;

— облігації, що поєднують риси наведених вище видів облігацій.

См. 151

153. Розвиток та об’єми ринку єврооблігації. Рынок еврооблигаций не имеет национальных границ, хотя его центр рас­положен в Европе. В отличие от большинства выпусков обычных облига­ций еврооблигации реализуют одновременно в нескольких финансовых центрах при посредничестве транснациональных синдикатов страхователей, а покупает их международное сообщество инвесторов, простирающееся за пределы выпускающих эти облигации стран.

В отдельных случаях выпуски еврооблигаций позволяют кредитору тре­бовать уплаты в одной из нескольких валют, что снижает валютный риск, заложенный в иностранных облигациях в одной валюте. Вместе с тем в большинстве случаев и проценты, и основная сумма по еврооблигациям выплачиваются в долларах США. За последние несколько лет рынок евро­облигаций превратился в рынок выраженных преимущественно в долларах облигаций как иностранных, так и американских заемщиков, которые поку­пают инвесторы вне США.

Пытаясь расширить круг заинтересованных вкладчиков капитала, кор­порации-заемщики все более переходят от простых выпусков документов задолженности к облигациям, которые можно превратить в обычные ак­ции, причем выбор способов такого превращения производится по усмот­рению держателя облигаций конвертируемого выпуска. Для инвестора-не­резидента один из главных аспектов привлекательности конвертируемого выпуска состоит в том, что он, как правило, приносит более высокий теку­щий доход, чем дивиденды от обладания самими акциями.

За последнее десятилетие рынок еврооблигаций стремительно развивал­ся по целому ряду причин, но в основном в связи с отменой регулирования. Ослабление доллара в 1985 г. также вызвало сдвиг от долларов к выпускам в евроиенах и евромарках. Кроме этого, к большому спросу на финансовые активы привели успехи в контроле над инфляцией в промышленно разви­тых странах, что позволило различным компаниям выпускать облигации в невиданных ранее количествах и в разнообразных валютах. Итак, главные достоинства рынка еврооблигаций состоят в том, что он практически не ре­гулируется, почти свободен от налогообложения и проявляет большую гиб­кость в выпуске облигаций, чем в условиях исключительно национальных

рынков. Помимо сказанного, этот рынок представляет собой значительный шаг вперед по пути к полностью интегрированному европейскому рынку капитала. Иена является важнейшим потенциальным источником финан­сирования рынка еврооблигаций в силу огромных валютных излишков во внешней торговле, которые Япония имела в последние годы.

В последнее время все более возрастает роль ЭКЮ в кредитовании на рынке еврооблигаций.

Рынок еврооблигаций, хотя и вырос в 1989 г. по сравнению с 1988 г. на 20% и достиг 212,7 млрд. долл. США, все еще уступает рынку облигаций США объемом в 2⁷5 млрд. долл., но превосходит рынок облигаций Япо­нии объемом в 80 млрд. долл. Важность рынка еврооблигаций в том, что он позволяет размещать выпуски облигаций с меньшими затратами и бо­лее эффективно, чем внутренние рынки.

Дата добавления: 2014-12-27