Розділ 3

Так как природа всегда возрождает один другого

Из ничего, то тогда мы гораздо яснее увидим

Если же будем мы знать, что ничего не способно возникнуть

И полагают, что все это божьим веленьем творится.

И оттого только страх всех смертных объемлет, что много

Видят явлений они на земле и на небе нередко,

Коих причины никак усмотреть и понять не умеют,

Нами заданный предмет: и откуда являются вещи,

И каким образом все происходит без помощи свыше…

Словом, не гибнет ничто, как будто совсем погибая,

И ничего не дает без смерти другого родится. [2;137]

Як пам’ятка цієї події саме на Капітолії, на одному з семи римських горбів, в кінці VІ або початку V століття до н.е. була встановлена статуя. З великою спостережливістю скульптор зобразив тіло хижого звіра з втягнутими боками і виступаючими крізь шкіру ребрами. Паща вовчихи вискалена, вуха насторожені, пружно напружені передні лапи. Правдиве трактування тіла звіра поєднується з умовно- декоративним виконанням окремих деталей: завитки шерсти на спині нагадують візерунчастий орнамент. Фігурки дітей з вовчихою не збереглися.(Див.додаток 1,2)

Перший період

Історію римської архітектури можна розділити на чотири періоди. Перший з них охоплює собою час від підстави Риму до середини II ст до н.е. Це час ще бідно спорудами, та і ті, які виникали тоді, мали чисто етруський характер. Більшість споруд в початкову пору існування римської держави робилися у видах суспільної користі. Такі були канали для асенізації міста, з головним тунелем — Великою Клоакою, що переносила воду і нечистоти з низовинних частин Риму до Тібру, прекрасних доріг, між іншим Аппієва дорога, прекрасно вимощена великими, щільно приганяючими каменями, акведуки, Мамертінськая в'язниця і перші базиліки. (Див. додатки 3)

З обох сторін Аппієвой дороги розташовані родинні гробниці римської знаті. Серед них виділяється монументальна гробниця Цецилії Метелли, побудована в І столітті до н.е. По своїй архітектурі вона представляє величезний циліндр, який спирається на квадратну підставу із стороною близько 23 м.

Другий період

Храм Вести, Рим, Римський форум, Храм Портуна, Рим, Бичачий форум. Повний свій розвиток тип базиліки отримав в другому періоді римської архітектури, в якому грецький вплив, ще перед тим що почало проникати в неї, відбився на ній вже дуже сильно. Цей період, що продовжується з середини II ст до падіння республіканського правління (тобто до 31 р. до н. е.), ознаменований, крім того, появою в Римі перших мармурових храмів, тоді як раніше храми будувалися з місцевих вулканічних порід каменя, піперину і травертину; в той же час, подібні будівлі, і за планом, і по конструкції, стали більше бути схожим на грецьких, хоча і зберігали постійно деякі відмінності від них. Римський храм цій і подальших епох звичайно був однією целлу довгастої, чотирикутної форми, що стояла на високому фундаменті, і до якої вели сходи лише з однією, короткої, лицьової сторони. Піднявшись по цих сходах, потрапляєш в портик з колонами, в глибині якого знаходяться двері, ведуча в целлу, одержуючи освітлення лише через ці двері, коли вона відкрита. Інколи колони прикрашали лише портик храму;інколи поруч бували обставлені і бічні сторони целли, але їх не було із заднього боку; інколи, замість справжніх колон, уживалися пів колони виступаючі із стенів целли.Дах будівлі завжди був двосхила, з трикутним фронтоном над портиком. Поряд з подібними святилищами грецького типа, римляни споруджували, на честь деяких божеств, круглі храми, складові їх власний винахід, вводячи в них, проте, багато грецьких елементів. З храмів, що відносяться до даного періоду, можна вказати на тих, що збереглися до певної міри Храм Портуна — псевдопериптер з портиком важкого іонічного стилю і на круглий храм вести, обставлений 20 колонами ще стилю римського Коринфа, що не цілком виробився, з низьким конусоподібним дахом з мармурової черепиці. Реконструкція театру Помпея числі споруджень нерелігійного характеру цього ж періоду заслуговують на увагу особливо: Табуларій — будівля значного розміру, побудована в 78 році до н.е. для приміщення державного архіву і що виходило на форум фасадом, який представляв 11 аркад з доричними колонами; триярусний дерев'яний театр М. Ськавра (58 г до н. е.), що вміщав в собі до 80 000 глядачів і прикрашений 360 мармуровими колонами і безліччю бронзових статуй, перший кам'яний театр, зведений в 55 р. до н.е. на Марсовому полі і увінчаний на вершині своїх градин (зорових лав) храмом Венери Переможниці. Всі ці будівлі зникли, точно так, як і споруди Юлія Цезаря, що слідували за ними: форум з храмом Венери. Всі ці будівлі зникли, точно так, як і споруди Юлія Цезаря, що слідували за ними: форум з храмом Венери,колосальний кам'яний амфітеатр, над яким розтягувався шовковий покрив для захисту глядачів від сонячних променів, базиліка Юлія Цезаря і кам'яний театр, закінчений при Августе, який назвав його, на честь свого зятя,театром Марцела.

Третій період

Третій, найблискучіший період історії Римської архітектури починається з часу захвату Августом повновладдя над республікою і продовжується до смерті імператора Адріана, тобто до 138 року нашої ери. В цей же час римляни починають широко застосовувати бетон. З'являються нові типи будівель, наприклад базиліки, де здійснювалися торгівельні операції і вершився суд, цирки, де відбувалися змагання колісниць, бібліотеки, місця для ігор, для прогулянок, оточені парком. Виникає новий тип монументального, наприклад базиліки, де здійснювалися торгівельні операції і вершився суд, цирки, де відбувалися змагання колісниць, бібліотеки, місця для ігор, для прогулянок, оточені парком. Виникає новий тип монументальної споруди — тріумфальна арка. Вдосконалення техніки арочного будівництва сприяє активному зведенню акведуків, мостів. Типово римськими, проте, є багаті скульптурними зображеннями тріумфальні арки і колони, зведені на честь імперських перемог і завоювань. Ще більш вражає римську інженерну майстерність при будівництві доріг, мостів, акведуків, каналізації і зміцнень. Римське мистецтво поступалося грецькому мистецтвом у витонченості пропорцій, але не в технічній майстерності. До цього періоду відноситься спорудження двох найвідоміших римських пам'ятників: Колізею (найбільшого амфітеатру античного світу) — однієї з багатьох грандіозних споруд, споруджених римлянами по всій імперії, а також Пантеону, храму в ім'я всіх богів. Стіни, стелі і підлоги громадських будівель, а також палаців імператорів і багатих будинків приватних осіб прикрашалися розписом або мозаїкою. У архітектурі римлянам також бракувало грецьке відчуття стилю і смаку, але вони були майстерніші з технічної точки зору в споруді арок, зведень і куполів. Будівництво велося у величезних траншеях, оскільки імперія потребувала громадських будівель, що приголомшують уяву. Римляни захоплювалися грецьким мистецтвом і наслідували йому, розширивши його вплив на захід і північ Європи. Багато грецьких архітекторів відомо нам завдяки римлянам, які замовляли собі копії, що пережили у результаті своїх оригіналів. Римські майстри значно поступалися грекам, але у них була власна глибоко реалістична скульптурна традиція, що йшла, ймовірно, від манери виконання портретних бюстів предків, яких римляни зберігали в своїх будинках не як витвори мистецтва, а інформації про те, як виглядало їх прабатько. Простота і в той же час яскрава індивідуальність римського портретного мистецтва роблять його дуже привабливим. Протягом цього періоду все раніше типи будівель, що намітилися, приходять в повний розвиток, досягають дивної величності, вищої витонченості і вражаючої розкоші, хоча в їх форми і деталі прокрадаються елементи, занесені зі сходу і Єгипту. Август довершив багато архітектурних підприємств передуючого часу і з пишнотою відновив в Римі 82 храми, запущених і тих які на половину вже розвалилися. Виконуючи свою обітницю, дану в битві при даний в битві при Акциуме, він спорудив форум свого імені з прекрасним храмом на честь Марса-месника?. Уцілілі залишки будівель цього форуму — три колони Коринфа, частина стіни храмової целли і декілька плафонних кассетонів — можуть вважатися прекрасними залишками Римської архітектури. Ще чудовіший і притому незрівнянно її пам'ятник, що краще зберігся, є збудованим в 26 г до н.е. Пантеон Агріппи. Август, ще при своєму житті, спорудив собі надгробок від якого залишилися тепер лише купи каменя — гігантський пам'ятник, що займав на Марсовому Полі площу в 3400 м-кодів? і що складався з декількох уступів, що підносилися один над іншим і усаджених деревами; на його вершині стояла колосальна бронзова статуя імператора. Не задовольняючись спорудами в самому Римі, про який він з повним правом міг говорити, що «прийняв це місто цегельним, а залишив мармуровим», Август наділив багато інших місць імперії більш менш витонченими будівлями, які наприклад, храм Августа і Роми в Кулі (у Істрії), храм, що прекрасно зберігся, Мезон Карре в Німі, тріумфальні ворота в Рюміні, Сузі, Аосте і тому подібне Після смерті Августа будівельні підприємства в Римі на деякий час зменшилися; проте, Тіберій почав споруджувати храм Кастору і Поллуксу, згодом довершений Калігулою; бідні залишки цього колись красиву і пишну будівлі — три колони з частиною його підстави і їх антаблементу — стоять тепер в південній частині форуму. Клавдій побудував акведук свого імені, що доставляв до Риму воду річки Аніо з Сабінських гір, — величезна споруда довжиною більше 10 км., що тягнеться через римську Кампанію і складається з обширних арок, що підтримують канал, по якому мчала вода. Нерон, після відомої пожежі Риму, на його задимлених розвалинах побудував «Золотий будинок», який повинен був перевершити пишністю все, що було створене до того часу архітектурою і декоративним мистецтвом; це горда будівля після смерті тирана була зруйнована таким, що обурювався на Після запанування Флавієв, архітектурна діяльність знову посилилася, і імператори цього прізвища наділили Рим і його провінції безліччю будівель, не поступливих своїми розмірами що з'явився в епоху Августа, і що навіть перевершують їх відносно розкоші. Веспасиан почав споруджувати у вічному місті храм Марса і знаменитий Колізей, закінчений в 70 г н.е. Тітом. Окрім Колізею, із споруд цього государя найважливішими були терми його імені і палац, зведений їм для себе. При Доміциане Рим прикрасився тріумфальними воротами, що увіковічували пам'ять про перемоги Тита над іудеями і про розорення ним Єрусалиму, — спорудою, цікавою особливо тому, що в нім ми вперше бачимо типа римських тріумфальних арок, які будувалися і раніше, що абсолютно визначився, характеристичний, але не з такою відповідністю частин і з меншим убранням, а також тому, що пів колони, що прикрашають собою ці ворота, представляють перший відомий приклад капітелей стилю композиту. Крім того, Доміціан почав будувати новий форум що полягав між Forum Romanum і Августовим і закінчений Нервой, який назвав його своїм ім'ям. Траян спорудив інший форум, своїй величиною і розкішшю що перевершував що всі існували до того часу. Улюблений архітектор імператора — Аполлодор Дамаський — помістив в середині цього форуму базиліку про дев'ять нефах і величезну, уцілілу донині колону на честь Траяна, з тим, що обвиває її барельєфним зображенням епізодів його походу проти даків. Окрім вхідних воріт в той же форум, були споруджені на нім ще інші, з дорогого пентелійського мармуру, але вони були згодом зруйновані і їх матеріал спожитий на тріумфальну арку імператора Костянтина. Не обмежуючись Римом, Траян прикрасив розкішними спорудами багато інших міст, причому в більшості випадків користувався послугами того ж Аполлодора; особливо багато вироблено споруд для суспільної користі на батьківщині імператора, в Іспанії. Римська архітектура ще більш пожвавилася в царювання Адріана, який не лише був гарячий любитель мистецтва, але і сам займався ним в години дозвілля. Він збагатив Рим таким безліччю нових будівель, що заслужив на прозвання його Відновника.Найбільш важливі між ними — храм Венери і Роми, що стояв якраз проти Колізею, — найбільший з тих, що були в місті, величезний псевдо периптер з двома целламі, притуленими одна до іншої, і з портиком, і мавзолей Адріана, початого спорудою при нім самому і самому і закінчений при його наступнику, — споруда, що називалася, унаслідок своєї величезності, «Moles Hadriani» і що представляло два циліндрові поверхи, що підносилися на чотирикутній підставі і обставлених колонами; воно було складене з травертину, фанероване мармуром і увінчувалося куполом, на вершині якого стояла бронзова колісниця з фігурою імператора, що їде в ній, або, мабуть, кедрова шишка. Мавзолей Адріана ще при Гонорії був перетворений на фортецю, позбувся потім своїй мармурової обробки і верхнього поверху і, нарешті, став нинішнім Замком св. Ангела. До споруд Адріана належать також прекрасний міст, перекинутий через Тибр проти мавзолею, і що знаходився поблизу звідти великий цирк, зниклий безслідно. Недалеко від Риму, в Тибрі побудована імператором по власних його планах розкішна вілла, в якій були відтворені в мініатюрному вигляді кращі пам'ятники грецької і єгипетської архітектури. Із споруджень Адріана в провінціях, особливо багато чисельні були вироблені в Афінах, яким він, будучи залицяльником грецької утвореної, хотів повернути колишній блиск. Там його турботами довершений храм Олімпійського Зевса, початий ще при Пісистрате, споруджені храм Зевса і Гери, дещо інших храмів, гімназій, портики, базиліка, театр біля підніжжя акрополя, проведені канали, дороги, словом, виникло нове місто, що з'єднувалося із старим воротами, що збереглися до наших днів. Відносно архітектурного стилю епохи Адріана, повинно відмітити, що він позбавлений оригінальності, обмежується більш менш вдалим поєднанням в собі різних елементів, вироблених в квітучу пору античного мистецтва, — стиль холодно-еклектичний, так би мовити, академічний, але, при сильному прагненні своєму до монументальності і пишноти, що все ще відрізняється стрункістю і витонченістю.[7;220]

Триумфальная арка — архитектурный памятник, состоящий из больших портиков. Триумфальные арки устраиваются при входе в города, в конце улиц, на мостах, на больших дорогах в честь победителей или в память важных событий. Виникли в Древньому Римі, де призначалися для церемонії урочистого в'їзду переможця. З римських арок найбільш широко відомі арки Тіта (81 рік), Септімія Півночі (203 рік), Галерія (298—299 років) і Константіна (315 рік). Зображення тріумфальних арок збереглися на багатьох медалях, що карбують на честь перемог Августа, Нерона і інших.(Див.додаток 4)

Колізей — найбільший з давньоримських амфітеатрів, — один із знаменитих древніх пам'ятників древнього Риму і одна з найприкметніших споруд в світі. Знаходиться в Римі, в улоговині між Еськвілінським, Палатінським і Целієвським горбами, на тому місці, де був ставок, що відносився до Золотого Будинку Нерона. Колізей спочатку називався Амфітеатром Флавієв, тому що він був колективним спорудженням імператорів династії флавієв. Будівництво велося впродовж 5 років, з 75-80 рр.

Четвертий період

Після Адріана римська архітектура швидко хилиться до занепаду, вдається до химерності мотивів, надмірності прикрас, в змішення самих різнорідних форм і в ірраціональність їх вживання. Настає четвертий, останній період історії римської архітектури, що триває до остаточної перемоги християнства над язичеством (з 138 по 300 рр.). І в цей час, кожен імператор прагне залишити по собі пам'ять якою-небудь значною спорудою. Антонін Благочестивий будує в Римі храм Антоніна і Фаустіни; Марк Аврелій — колону свого імені за зразком Траянової; Септімій Північ — важкі, обтяжені архітектурними і скульптурними прикрасами тріумфальні ворота в наслідування арці Тита, а також невеликий, але гармонійний по пропорціях і благородно-красивий по деталях храм вести в Тіволі. Каракалла наділяє Рим незвичайно обширними і розкішними суспільними лазнями, Авреліан — колосальним храмом Сонця. При Діоклетіане побудовані терми, ще більш місткі і прекрасні, чим лазні Каракалли, але що були, по конструкції і розташуванню, лише відколок з них. Не менш колосальний був споруджений цим імператором в Сплато (у Далмації) палац, з каменів якого збудована згодом значна частина цього міста. Найважливішими спорудами Костянтина Великого в старій столиці його імперії були тріумфальні ворота, три прольоти, що мають, і прикрашені скульптурними рельєфами, узятими з воріт Траяна, і базиліка, підстава якої була, втім, належить ще Максенцием, — останній прекрасний пам'ятник римської архітектури, що може витримати порівняння з найкращими створеннями її квітучої пори. То була велична будівля про три нефах усередині, струнке по пропорційності своїх частин, розкішно оброблене, благородне, хоча в його деталях вже виявилися ознаки занепаду мистецтва. Дедалі сильніше проникали в останнє східні впливи, прагнення до пихатості і вишуканості, заглушаючи віддання класичної епохи. Особливо красномовно свідчать про те споруди, що з'явилися при останніх імператорах в таких віддалених краях їх володінь, як Сирія і Аравія: запалі або роздуті поверхні, лінії, що капризно згинаються або ламаються, достаток прикрас не зрідка химерних, фантастичність форм, — такі головні межі цієї римсько-східної архітектури. Деякі з її творів до сієї пори дивують своїми розмірами, масою спожитого на них дорогого матеріалу, технічною майстерністю своєї конструкції, але також і химерним порушенням стильності. Такі, наприклад, залишки храму Вала в Геліополе розвалини храмів і колонад в Пальмірі, уцілілі фасади похоронних печер в місцевості Петри, колись квітучого міста Кам'янистої Аравії і деякі ін. [12;138]

Базиліка Максенция і Константіна — найбільша будівля, будь-коли побудована на Римському форумі. Закладено в 308 році імператором Максенцием, а закінчено його наступником — Костянтином в 312 році.

Базиліка була споруджена на місці складів для спецій.Навіть по давньоримських мірках, будівля базиліки була грандіозна — площа нефи перевищувала 4000 кв. м., висота зведень складала 39 метрів. Усередині стіни базиліки були прикрашені мармуровими плитами, пів покритий кольоровим мармуром. Архітектурним прикладом для будівництва послужили терми Каракалли і Діоклетіана. У західній апсиді базиліки була встановлена колосальна статуя Костянтина. В базиліці Костянтина не лише поклонялися богам, але і призначали ділові зустрічі; тут же засідала міська рада, а під час Олімпійських ігор 1960 років під древніми зведеннями проходили змагання по греко-рімській боротьбі.

Дата добавления: 2014-12-23