Завдання. 1. Зробіть узагальнення та обмеження наступних понять

1. Зробіть узагальнення та обмеження наступних понять.

Приклад. Крадіжка – крадіжка особистого майна громадянина (обмеження); крадіжка – майновий злочин (узагальнення).

1. Юрист. 2. Державний податок. 3. Логіка. 4. Чесний вчинок. 5. Стаття 206 чинного Кримінального Кодексу України. 6. Навчальний заклад. 7. Адміністративне правопорушення.
8. Підручник. 9. Судоустрій.10. Нотаріус.

2. Перевірте правильність узагальнення понять:

1) недбалість – посадовий злочин; 2) юридична угода – угода; 3) староста групи – студент; 4) староста групи – староста; 5) клітина – організм; 6) підручник логіки – підручник – книга; 7) злочинець – злочинна група – банда.

3. Перевірте правильність обмеження понять:

1) угода – кредит; 2) фінансова система – банк; 3) юридичний вуз – Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»; 4) оркестр – флейта; 5) циферблат – цифра; 6) злочин – грабіж – нічний грабіж; 7) наука – історія держави і права – історія держави і права України.

4. Встановіть вид визначення поняття.

Приклад. Сімейне право – це галузь права, що регулює особисті та майнові відносини, що випливають зі шлюбу і належності до сім’ї. – Визначення через рід та видову ознаку.

1. Населення України – це громадяни України, особи, що не мають громадянства, іноземні громадяни, які постійно проживають на території України.

2. Судова влада – гарант дотримання прав громадян та верховенства закону.

3. Соціальна норма – це зумовлене об’єктивними закономірностями правило фізичної поведінки, яке має характер, виражає волю певної частини або всього суспільства і забезпечується різноманітними засобами соціального впливу.

4. Механізм держави – це система всіх державних організацій, які здійснюють її завдання і реалізують її функції.

5. Термін “президент” походить від латинського “praesidens” і буквально означає “той, хто сидить попереду”, асоціюється здебільшого з поняттям “лідер”.

5. Проаналізуйте визначення поняття; виділіть визначуване і визначальне поняття; у визначальному понятті знайдіть рід і видову ознаку.

Приклад. (А) Галузь права – (Б) це об’єктивно відокремлена в середині системи права сукупність взаємопов’язаних між собою норм (Р), об’єднаних загальністю предмета і методу правового регулювання (ВО).

А – визначуване поняття, Б – визначальне поняття, Р – рід, ВО – видова ознака. А = Вс.

1. Прокурор – посадова особа органів прокуратури, яка в межах своїх повноважень здійснює нагляд за виконанням законів.

2. Стан афекту – сильний короткочасний емоційний стан, пов’язаний з різкою зміною важливих для суб’єкта життєвих обставин, який супроводжується різко вираженими рухами та змінами функцій внутрішніх органів.

3. Локальні норми – норми, прийняті відповідними колективами на засадах, приписаних законодавством і діючі в межах діяльності цих колективів.

4. Ембарго – заборона ввозу й вивозу в будь-яку країну або з будь-якої країни товарів, стратегічних матеріалів, цінних паперів.

5. Страх – це емоція, яка виникає в ситуаціях загрози біологічному та соціальному існуванню індивіда і спрямована на джерело дійсної або уявної небезпеки.

6. Встановіть, які з наведених прикладів щодо даного терміна є логічно вірними видами визначення, а які – лише прийомами, схожими з визначенням.

Приклад. Правопорядок – визначений стан урегульованості суспільних відносин, який виникає внаслідок чіткого і неухильного виконання і дотримання норм права” (С.О. Комаров) – родовидове визначення.

“Правовий порядок – заснована на праві і заснована в результаті здійснення ідей і принципів законності така упорядкованість суспільних відносин, яка виражається в правомірній поведінці їх учасників” (А.В. Малько). “Правопорядок – це режим (стан) упорядкованості, організованості суспільних відносин, який складається за умов законності” (П.М. Рабинович). “Правовий порядок – це реальний порядок, що встановлюється і охороняється державою, у здійсненні якого зацікавлена держава як апарат влади” (В.В. Копейчиков). “Правопорядок – це не що інше, як система правовідносин, які встановлені в результаті реалізації норм позитивного права, права створеного державою” (В.О. Котюк). “Правопорядок – заснована на праві і законності організація суспільного життя, яка відображає якісний стан суспільних відносин на даному етапі розвитку суспільства” (С.С. Алексєєв).

1. Термін “громадянин”: 1) особа, яка на правовій підставі належить до певної держави; 2) суб’єкт цивільного права, один із видів учасників цивільних правовідносин; 3) людина, яка законом визнається юридично належною даній державі;
4) правова характеристика особистості як члена держави, як основоположного суб’єкта всієї правової системи.

2. Термін “правова норма”: 1) “особливий різновид соціальних норм, якій притаманний ряд ознак: загальний характер, державно-владна природа, формальна визначеність, внутрішня культура” (С.О. Комаров); 2) “це формально-обов’язкове правило фізичної поведінки, яке має загальний характер, встановлюється або санкціонується державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечується її організаційною, виховною та примусовою діяльністю” (П.М. Рабинович); 3) “це формально закріплене загальнообов’язкове правило фізичної поведінки, встановлене державою з метою регулювання соціальних відносин” (І.Я. Тодоров); 4) “первинний елемент системи права, юридично обов’язкове правило поведінки, виходячи з компетентних органів держави, закріплене в офіційному акті” (В.Н. Храпанюк); 5) загальнообов’язкове правило поведінки людей, встановлене державою; 6) сукупність трьох складових частин: гіпотези, диспозиції, санкції; 7) класична модель нормативного розпорядження, що є визначальною, основоположна ланка в системі права, як, наприклад, клітина в живому організмі; має наступні ознаки: представницько-зобов’язуючий, двосторонній характер, тобто одній стороні надає повноваження, на другу покладає обов’язки; поєднує в собі всі способи впливу – веління, дозвіл і заборону; визначає вид і характер поведінки; складається з трьох елементів – гіпотези, диспозиції і санкції; встановлюється уповноваженими суб’єктами і закріплюється в офіційних нормативних документах (нормативних актах), тобто має офіціальність проголошення.

3. Термін “юридична відповідальність”: 1) вжиття до правопорушників заходів державного примусу каральної спрямованості, понесення ними втрат особистого, організаційного чи матеріального характеру; 2) вид соціальної відповідальності; 3) характеризується такими ознаками, як: а) зовнішній характер; б) застосовується лише за здійснені чи здійснювані правопорушення; в) зв’язок з державним примусом у формах каральних і правовідновлюючих заходів; г) визначеність у нормах права; 4) конституційна, адміністративна, кримінальна, цивільно-правова; 5) особливий правовий обов’язок правопорушника терпіти передбачені законодавством несприятливі для нього наслідки в результаті вчиненого ним протиправного винного діяння; 6) з формальної точки зору – результат застосування норми права і насамперед реалізація її санкції; 7) історична категорія; 8) насамперед покарання правопорушника за вчинене і застереження всіх інших від вчинення правопорушення, бо інакше невідворотно настають визначені правом обмеження; 9) він (цей термін) виражає складний соціально-правовий феномен; 10) захід державного примусу, який виражається в негативних наслідках для правопорушника, що наступають у вигляді обмежень особистого чи майнового характеру; 11) різновид соціальної відповідальності, яка служить однією з форм реагування держави на порушення встановленого порядку суспільних відносин; 12) у широкому розумінні цього слова представляє собою правовідношення між державою у вигляді її певних органів і суб’єктами права, які відповідають перед суспільством і державою за точну і добросовісну реалізацію записаних у нормах права і звернених до них відповідних вимог, приписів тощо; 13) це важливий захід захисту інтересів особи, суспільства, держави; 14) складне соціально-правове явище; 15) його зміст не зводиться до державного примусу.

4. Термін “закон”: 1) нормативно-правовий акт вищого представницького органу державної законодавчої влади або самого народу, що регулює найбільш важливі суспільні відносини, висловлює волю й інтереси більшості населення, втілює основні права людини та інші загальнолюдські цінності і має найвищу юридичну силу щодо інших нормативно-правових актів; 2) “гарні звичаї мають більше значення, ніж гарні закони” (Тацит); 3) “закони непотрібні ні хорошим людям, ні поганим: перші не потребують законів, другі від них не стають кращими” (Демокрит); 4) “Закон хоче добре влаштувати життя людей. Зможе він це зробити лише в разі, якщо самі люди захочуть, щоб їм було добре. Бо закон виявляє свою благотворну дію лише там, де йому підкоряються” (Т. Гобс); 5) “Закон не може зробити людей вільними, самі люди повинні робити закон вільним” (Цицерон); 6) хороші закони народжені поганими нравами; 7) “Закони повинні усувати пороки та насаджувати доброчесність” (Цицерон); 8) “Сутність закону – людяність” (В. Шекспір).

5. Термін “парламент”: 1) походить від англійського слова “parliament”, французького “parler” – говорити; 2) родова назва вищого представницького та законодавчого органу в демократичних державах; 3) місце для політичної дискусії;
4) загальнонаціональна установа буржуазної держави, що виконує законодавчі функції; 5) вищий представницький орган влади, що виконує законодавчу діяльність; 6) загальнонародний представницький орган, що зосереджує у своїх руках повноваження по виданню законів, а також здійснюючий установчі і контрольні функції.

6. Термін “демократія”: 1) це політичне явище, форма здійснення народовладдя; 2) поєднання ідей і принципів свободи, а також певних звичаїв та процедур, які сформовані протягом довгої історії; 3) свобода, втілена в нормі; 4) форма держави, яка заснована на здійсненні народовладдя шляхом забезпечення широких прав і свобод громадян та їх участі у формуванні та реалізації державної влади; 5) ефективний інструмент безпосереднього впливу на економічне, політичне і соціальне життя; 6) форма організації, заснована на рівній участі громадян у формуванні органів держави та контролю за їх діяльністю; 7) найбільш загальна форма організації і здійснення державної влади, заснованої на визнанні народу джерелом державної влади, рівноправній участі населення в управлінні громадськими і державними справами, повазі до основних прав і свобод людини і громадянина; 8) “Демократія – це правління народу для народу самим народом” (Лінкольн); 9) велика соціальна цінність; 10) термін “демократія” прийшов до нас із Стародавньої Греції; 11) влада народу.

7. Термін “референдум”: 1) прийняття рішення з найважливіших питань державного життя громадянами шляхом всенародного голосування; 2) всенародне опитування (голосування) з приводу важливого для держави питання; 3) всенародне голосування, що проводиться у зв’язку з прийняттям нової Конституції або внесенням до неї змін, вирішенням принципових питань внутрішнього життя держави; 4) думка більшості;
5) голосування всіх громадян держави; 6) це особливий інститут демократій, один із засобів демократичного управління державними справами, який виражається у прийнятті кінцевих рішень з приводу питань, які були висунуті на голосування.

7. З’ясуйте, чи правильні наступні визначення; якщо ж визначення хибне, то яку помилку допущено. Доведіть це за допомогою кіл Ейлера.

Приклад. Прогул – це відсутність на роботі без поважних причин. Визначення вузьке, бо прогул встановлюється й у разі відсутності на робочому місці протягом 3-х годин упродовж робочого дня підряд або сумарно, при залишенні робочого місця без попередження. Таким чином, Dfd > Dfn.

1. Неустойка – визначена законом або договором грошова сума, яку боржник мусить сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема, у разі прострочення виконання. 2. Закон – рішення Верховної Ради, які повинні виконуватись. 3. Делімітація – визначення державного кордону з описом його проходження і нанесенням на географічну карту відповідно до укладеного договору. 4. Адвокатура – професійне об’єднання юристів. 5. Покарання – міра державного примусу за скоєний злочин. 6. Алібі – доказ непідсудності. 7. Дезорганізатор – особа, що вносить дезорганізацію. 8. Квота – за пропорційною виборчою системою такий мінімум виборців, який є необхідним для реєстрування одного кандидата. 9. Метод – це спосіб і засіб пізнання економічних процесів та явищ. 10. Кримінальне право регулює відносини, що передбачені Кримінальним кодексом. 11. Закон – це нормативний акт вищого органу державної влади.

Заняття 5. Поняття (продовж.)

План

1. Операції з класами як множинами.

2. Операція логічного поділу понять.

2. Структура та види поділу.

3. Правила поділу та помилки, що трапляються при логічному поділі.

4. Класифікація та її види.

Дата добавления: 2014-12-29