І. Травматична смерть новонароджених

План лекції

УШКОДЖЕННЯ ВІД ДІЇ МЕЖОВИХ ТЕМПЕРАТУР. УШКОДЖЕННЯ ВІД ДІЇ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ

І. Травматична смерть новонароджених.

1. Новонародженість, період новонародженості та її ознаки.

2. Внутрішньоутробний вік і доношеність новонародженого.

3. Зрілість новонародженого.

4. Життєздатність новонародженого.

5. Живонародженість та її встановлення.

6. Встановлення тривалості життя дитини після народження.

7. Подання допомоги і догляд за новонародженим.

8. Причини смерті новонароджених.

II. Ушкодження від дії межових температур.

1. Ушкодження і смерть від дії низької температури.

2. Ушкодження і смерть від дії високої температури.

III. Ушкодження від дії електричного струму.

Необхідність у судово-медичному дослідженні трупів новонароджених виникає порівняно рідко. Смерть новонародженої дитини може настати від родової травми, несумісного з життям каліцтва, асфіксії та багатьох інших причин. Можуть бути випадки насильницької смерті, в тому числі ді­товбивство.

У судово-медичному аспекті «дітовбивство» існує як своєрідний термін, пов'язаний з дослідженням трупів новонароджених. Ці дослідження мають такі особливості, які не повторюються при дослідженні інших трупів, і тому вимагають застосування спеціальних технічних прийомів і проб, різних лабораторних досліджень. Від повноти дослідження певною мірою залежить встановлення об'єктивної істини у тому чи іншому випадку розслідування.

У ст. 96 КК України зазначено: «Навмисне убивство матір'ю своєї но­вонародженої дитини, під час родів чи одразу ж після родів карається...», причому міра покаранця визначена значно нижчою, ніж вбивство в інших випадках. З якої ж причини знижена міра відповідальності винної матері при дітовбивстві? Це пов'язано з тим, що закон враховує душевний стан жінки-матері, яка наважилась на позбавлення життя своєї щойно народженої нею, дитини. Така протиприродна дія може бути скоєна, як правило, при явному порушенні душевного стану, при таємних родах (які, на жаль, мають місце), при відсутності допомоги і різких родових болях. Єдиною обстави­ною, яка пом'якшує і навіть усуває вину, може бути психічний розлад ма-тері-вбивці, який спостерігається після родів. Якщо батько вбиває новона­роджену дитину, якщо убивство скоюється сторонньою особою, то у всіх

таких випадках міра покарання жорстокіша і ця подія розглядається як кваліфіковане вбивство (що особливо обтяжує вину як убивство людини, яка перебуває в безпомічному стані).

При надсиланні трупа новонародженого на експертизу слідчими перед працівниками судово-медичної експертизи обов'язково ставляться такі питання:

1. Чи є дитина новонародженою?

2. Доношена чи недоношена дитина, яка тривалість її внутрішньо-утробного життя?

3. Чи є дитина зрілою?

4. Чи була дитина життєздатною?

5. Народилась дитина живою чи мертвою?

6. Якщо дитина народилась живою, скільки часу вона прожила після пологів?

7. Чи була подана дитині необхідна допомога і чи мала вона належний догляд?

8. Яка причина смерті?

9. Чи є ознаки дітовбивства? Якщо є, то яким способом скоєно дітовбивство — активним чи пасивним?

/. Новонародженість, період новонародженості та її ознаки

Новонародженою вважається дитина, яка перебуває в періоді новона­родженості. З точки зору лікарів-клініцистів (акушерів і педіатрів) цей період охоплює перші чотири тижні позаутробного життя дитини і поділяється на ранній (перші 7 діб життя) і пізній (2-4 тиждень життя ди­тини) періоди новонародженості. Період характеризується адаптацією дити­ни до нових умов життя поза організмом матері.

У судово-медичному розумінні період новонародженості одні автори обмежують однією добою життя після народження, що обумовлено юридич­ним поняттям дітовбивства і строками його скоєння — під час пологів чи відразу ж після родів (протягом першої доби життя дитини), коли у матері може з'явитися пологовий чи післяпологовий психоз. Інші автори новона­родженою вважають дитину, в якої є ознаки плода: пуповина, сировидне мастило, пологова пухлина і меконій. Якщо є хоча б одна з перелічених ознак, дитина є новонародженою. У зв'язку з тим, що ознаки новонародже­ності зникають у дитини на 5~7 день після пологів, новонародженою вва­жається дитина протягом першого тижня після пологів.

Обмеження судово-медичного періоду новонародженості першою до­бою життя дитини є виправданим, оскільки юридична оцінка дії — убивства матір'ю своєї дитини протягом першої доби її життя (дітовбивство) і в пізніші строки (юридично — убивство, а не дітовбивство) різна. Розріз­няють зовнішні та внутрішні ознаки новонародженості.

Серед зовнішніх ознак головне місце обгрунтовано посідає наявність соковитої вологої пуповини, яка з'єднує передню черевну стінку з послідом чи дитячим місцем без ознак висихання. При установленні новонародженості великого значення надається відсутності демаркаційного кільця навколо ос­нови пуповини. Його наявність — показник запалення, яке почалося, по лінії майбутнього відпадання пуповини. Перші ознаки запальної реакції

з'являються у вигляді почервоніння і бувають помітні уже через 6-12 год. після пологів живої дитини. Повне демаркаційне кільце при звичайних тем­пературних чи інших умовах формується лише до кінця першої доби життя, тобто саме в тих межах часу, коли може бути скоєно дітовбивство.

Ознакою новонародженості вважається також наявність сировидного мастила на тілі — жирної на дотик, сірувато-білої маси консистенції мазі, яка складається із пушкового волосся, крапель жиру, ороговілих клітин епідермісу, кристалів холестерину і жирних кислот. Вони накопичуються на поверхні шкіри, починаючи з другого місяця внутрішньоутробного життя, і захищають шкіру плода під мацерації навколоплідною рідиною. Сировидне мастило на поверхні тіла дитини може зберігатися близько трьох діб після родів.

Однією з важливих ознак новонародженості вважається наявність крові з родового каналу матері на тілі дитини, але при відсутності у неї уш­коджень, які могли бути джерелом кровотечі. Але ця ознака має відносне значення. Відсутність крові на тілі не виключає повністю новонародженість дитини, оскільки кров могла бути змита дощем, при розтаванні снігу, пере­буванні трупа у водоймі.

При головному приляганні та нормальному біомеханізмі пологів на го­лові новонародженої дитини є пологова пухлина, яка на розрізі має драглис­тий вигляд і жовтувате забарвлення. Вона утворюється в результаті набряку і плазматичного просочування м'яких тканин голови під час її стикування в пологовому каналі. Розсмоктування пологової пухлини триває інколи 2-3 доби.

При притискуванні голівки до кісткових утворень пологового каналу внаслідок розриву кровоносних судин можливий крововилив під надкісницю та утворення головної кров'яної пухлини (кефалогематоми). її розсмокту­вання триває 8-10 днів після пологів.

Серед внутрішніх ознак новонародженості важливе значення має стан легенів і шлунково-кишкового тракту. Легені мертвонароджених дітей зав­жди без повітря. При народженні травний тракт сплющений відразу після пологів, у результаті ковтальних рухів повітря проникає в шлунок, а потім і в тонкий кишечник. При цьому в травний тракт повітря надходить навіть раніше, ніж у легені. Глибина проникнення повітря дозволяє зробити висно­вок про тривалість життя дитини після пологів.

Ознакою новонародженості є заповнення меконієм (першородним калом) кишечника, повне випорожнення якого від меконію закінчується в перші 1-2 дні позаутробного життя. Меконій складається із клітин, які розпалися, злущеного епітелію шлунково-кишкового тракту, клітин і пушкового волосся зі шкіри, які плід проковтнув разом із навколо­плідною рідиною.

■

Дата добавления: 2014-12-29