Методичні рекомендації до вивчення теми. При вивченні теми «Теорія граничної корисності та поведінки споживача

При вивченні теми «Теорія граничної корисності та поведінки споживача. Кардиналізм» необхідно засвоїти основи теорії граничної корисності, зокрема визначення граничної корисності як основи вартості товару, сформувати знання щодо принципів та аксіом аналізу поведінки споживача, засвоїти кардиналістське уявлення щодо оцінки граничної корисності та її аналізу. Необхідно отримати навички щодо математичного аналізу загальної та граничної корисності блага.

Теорія граничної корисності, яку розробили австрійські економісти наприкінці XIX ст., є однією з методологічних засад неокласичної мікроекономіки. К. Менгер, Л. Вальрас, Е. Бем-Баверк запропонували теорію граничної корисності як альтернативу трудовій теорії вартості.

Центральною категорією теорії є гранична корисність (MU) – корисність додаткової одиниці блага в даному запасі, це найменша корисність.

Слід звернути увагу, що в теорії споживчого вибору виходять з декількох аксіом: повної упорядкованості переваг, транзитивності переваг споживачів, насичування потреб.

Необхідно уявляти, що загальна корисність (TU) має тенденцію зростати до певного рівня, в той час як гранична корисність є спадаючою функцією.

Кардиналісти, до яких належать австрійські економісти, а також В. Ст. Джевонс, А. Маршалл вважають, що абсолютне значення граничної корисності необхідно й можливо визначити. Вони пропонують вимірювати корисність в умовних одиницях – ютілях або балах.

Слід звернути увагу на використання концепції Г. Госсена, законів, які він розглядає – закону спадаючої корисності, закону про рівність корисності від останньої грошової одиниці, яка витрачена на яке-небудь благо.

Необхідно на основі емпіричних даних формувати таблиці з динаміки корисності, відображати графічно дані таблиці.

Основними категоріями теми є: корисність, загальна корисність, гранична корисність, благо, набір благ, переваги, функція корисності, ютіль.

При підготовці до семінару необхідно вивчити категорії теми й записати їх визначення у словник. На семінарському занятті за основними категоріями теми може бути проведений міні-диктант.

Для підготовки до семінарського заняття студенти повинні опрацювати спеціальну літературу за даною темою. Список літератури додається.

Література

1. Долан Эд. Дж. Микроэкономика / Єд.Дж. Долан, Д.Е. Линдсей. – [Пер. с англ.] / Под ред. В. Лукашевича. - СПб.: 1994. – Глава 5. – С. 103 – 120.

2. Вечканов Г.С. Микроэкономика / Г.С. Вечканов, Г.Р. Вечканова. – СПб.: Питер, 2007. – Глава 3. - С. 54 - 57.

3. Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка. Практикум: Навчальний посібник / Г.Е. Гронтковська, А.Ф. Косік. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – Розділ 2. – С. 64-92.

4. Калініченко О.В. Мікроекономіка. Практикум, навчальний посібник / Калініченко О.В., Березіна Л.М. / – К.: Центр учбової літератури, 2008. – Розділ 1. – С. 12 – 29. – Розділ 4. – С. 74 – 95.

5. Микро-макроэкономика: Практикум. – СПб.: АО «Литера плюс». «Санкт-Петербург оркестр», 1994. – Тема 6. – С. 74 – 91.

6. Ковалев С.В. Экономическая математика: учебное пособие / С.В. Ковалев. – М.: КНОРУС, 2010. – Глава 2 – 2.1. – С.17 - 45.

7. Макконнелл К.Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика / К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю. - [Пер. с англ. 14-го изд.] – М.: ИНФРА-М, 2003. - Глава 21. – С. 453 – 476.

8. Плани семінарських занять, тести, задачі з історії економічних вчень, макро-мікроекономіки. Навчально-методичний посібник. / Н.М. Скороход. – Луганськ: Альма-Матер, 2001. – Тема 2. – С. 7 - 10.

9. Нуреев Р.М. Сборник задач по микроэкономике к «Курсу микроэкономики» / Р.М. Нуреев. – М.: НОРМА, 2003. – Глава 3. – С. 47 - 67.

10. Симкина Л.Г. Микроэкономика: Учебник / Л.Г. Симкина, Б.В. Корнейчук – СПб.: Питер, 2002. Глава 3.-3.1 - С. 81 - 84; 3.3. – С. 90 - 92; Глава 4. – 115 - 136.

Дата добавления: 2014-12-23