Характеристика складу необоротних активів підприємства

Майно підприємства за своїм складом неоднорідне представлене двома групами:

1.Необоротні (постійні) активи.

2.0боротні(поточні) активи.

Перша група активів значно більше асоціюється з майнї підприємства, ніж друга. Це пояснюється тим, що необоротні актиц як правило, сформовані за рахунок власних або прирівняних ї

власних джерел. Тоді як поточні активи можуть формуватися, як за дхунок власних, так і за рахунок різних видів позикових джерел. активи- які частково сформовані за рахунок позикових коштів не сприймаються як майно, у повному розумінні цього слова.

Другим фактором ототожнення необоротних активів, і особливо, основних засобів з майном підприємства, є довгострокова тривалість іх використання іа незалежність від зовнішніх кон'юнктурних змін. Вони нікуди не зникають на протязі операційного циклу і не трансформуються в інші форми поточних активів. Усе це сприяло чому, ЩО економічній літературі основні засоби стали ототожнюватися з майном підприємства. Навіть за словосполученням «аналіз майновою стану'' розуміють напрям фінансового аналізу, який характеризує стан та якісну структуру основних засобів.

Варто зазначити, що слово "необоротний" вказує на відсутність плинності і руху, та ототожнюється з чимось усталеним, що належить певному суб'єкту тривалий час. Саме так, у подальшому, буде розумітися сутність майна підприємства, як переважно необоротні активи. Не відкидаючи того, що поточні активи теж відносяться до майна підприємства, їх роль в організації і функціонуванні фінансів підприємств буде висвітлена пізніше, в окремій темі.

Розглянемо склад необоротних активів за структурою відповідного (1-го) розділу активу балансу підприємства:

• Нематеріальні активи — це активи, що не мають матеріально-речової форми, але приймають участь в господарській діяльності і приносять прибуток. До них відносяться:

— права користування природними ресурсами;

— права користування майном (земельною ділянкою, будівлею)

— права на знаки для товарів (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви);

— права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промилові зразки, ноу-хау);

— авторські та суміжні з ними права (право на програми для ЕОМ, бази даних);

— гудвіл - різниця між ринковою вартістю власного капіталу та балансовою вартістю активів підприємства, що утворилася після викупу акцій підприємства іншою компанією за курсом, що перевищує балансову оцінку власного капіталу в розрахунку на одну акцію. Викуп за завищеним курсом може статися внаслідок можливості отримання більш високого рівня прибутку на підприємс' (в порівнянні з середньогалузевим його рівнем), за рахун використання більш ефективної системи управлівд домінуючої позиції на товарному ринку, застосував нових технологій і т.д.

— інші нематеріальні активи.

Слід звернути увагу на особливості оцінки та амортизаі нематеріальних активів. В балансі вони відбиваються за первісною залишковою вартістю. Первісна оцінка нематеріальних актиі здійснюється за собівартістю їх придбання чи створені Справедлива вартість нематеріального активу — це сума, за як< актив може бути обміняний чи отриманий в операції м незалежними та зацікавленими сторонами. Амортизаї нематеріальних активів здійснюється на систематичній осн< протягом строку корисного використання активу, який не повий перевищувати за П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" 20 років. Тер» корисного використання та методи амортизації нематеріальн активів визначаються підприємством в залежності від:

— очікуваного терміну використання активу;

— НТП та змін ринку товарів, робіт, послуг, що виробляюті з допомогою цього активу;

— юридичних та інших обмежень на його використання.

Як правило, підприємствами застосовується прямолінійн метод амортизації нематеріальних активів.

Згідно з П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" не існує жодн обмежень відносно амортизації нематеріальних активів, тобі амортизувати можна ділову репутацію, "ноу-хау", торговельну марі торговий знак, тощо.

• Основні засоби — це матеріальні активи, які утримують підприємством для використання у виробництві або постачаї товарів, для здачі в оренду іншим особам або для адміністративн цілей і будуть використовуватись протягом більше 12 місяців дати балансу. В балансі подається первісна, залишкова варті(основних засобів та сума Їх зносу.

• Незавершене будівництво відображує суму інвестиц вкладених у незавершене будівництво, що здійснюється д власних потреб підприємства, а також авансові платежі здійснення такого будівництва. Балансова вартість незавершене будівництва дорівнює сумі фактично здійснених витр пов'язаних з будівництвом об'єкту основних засобів.

• Довгострокові фінансові інвестиції - це фінансові інвестиції на період більше одного року, а також всі інвестиції, які це можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Під фінансовими інвестиціями розуміють активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів, тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших вигод для інвестора. Особливістю є те, що окремо в балансі виділені фінансові інвестиції, які облік яких передбачається здійснювати за методом участі в капіталі (в дочірні, асоційовані або холдингові компанії) і окремо — інші фінансові інвестиції (акції і а довгострокові боргові цінні папери).

В балансі всі фінансові вкладення наводяться за фактичною собівартістю. Собівартість фінансових інвестицій включає:

— ціну придбання

— комісійні винагороди

— гонорари

— мито

— податки, що не відшкодовуються підприємству

— банківські збори

— інші витрати, пов'язані з придбанням інвестицій.

• Довгострокова дебіторська заборгованість представляє заборгованість фізичних або юридичних осіб, яка буде погашена після 12 місяців з дати балансу, наприклад, заборгованість орендаря за фінансовою орендою- Довгострокова заборгованість оцінює гься за дисконтованою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості.

• Відстрочені податкові активи представляють собою сум^ податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки. Відстрочений податковий акгив виникає в тому випадку, коли податок на прибуток, визначений згідно з обліковою політикою підприємства, менший за податок на прибуток, визначений за чинним законодавством.

Така різниця виникає внаслідок того, що сума прибутку за "бріод, визначена згідно з податковим законодавством, як правило, в'Дрізняється від сукупного прибутку за період, який відображається У звпі про фінансові результати на основі облікової політики "іДпригмс'іва. Це пов'язано з:

— відмінностями у визначенні витрат періоду та валових витрат;

— відмінностями у визнанні облікового доходу та валовог< доходу;

— через різні підходи до відображення суми переоцінки активів

Певних видів необоротних активів може ніколи не з'являтися балансі підприємства, але основні засоби є практично у кожної господарюючого суб'єкта. Це вимагає більш грунтовніш ознайомитися з роллю основних засобів у русі фондів н підприємстві.

Дата добавления: 2014-12-29