Державні фінанси в економічній теорії Дж.М.Кейнса

Фінансова теорія Адольфа Вагнера

На думку А. Вагнера, фінанси ян наука досліджують такі проблеми, як організація ефективного і належного фін контролю, нагляд за принципами економії, встановлення належного балансу між держ потребами і нац продуктом оподаткування тощо. Він увів в науковий обіг категорію «фін економіка», під якою він розуміє держ бюджет. А. Вагнер зазначає особливу роль держави для життя нації, він стверджує,що держава і фін еконеоміка – це єдине економ ціле, тому можна і треба говорити про перекачування коштів із матер сфери в немат, остання є необхідною для всього економічного життя сус-ва, для всіх приватних під-в. На його думку, державну і фіскальну економіку в економ сенсі слід розглядати як економіку споживання, що стоїть над вир-вом.

А. Вагнер відомий відкриттям закону «розширення обсягу держ діяльності», що означає не що інше, як збільшення держ видатків, темпи зростання яких випереджають темпи зростання нац продукту(чинники,що зумовлюють це збільшення: розширення суто адмін і превентивних ф-цій держави у міру розподілу праці, обумовленого індустріалізацією, зростання дерд соціальних видатків, передусім на освіту, зростання держ інвестиціх тощо).

Згідно з «принципом держ економіки» Вагнера, податки є динамічною ланкою між дерд сектором, індивід платником податків і оподаткуванням уцілому, він визначає цей принцип відтворенням оподаткування. Вагнер вводить поняття «податковий потенціал», на підставі якого створюється сис-ма взаємовідносин: податок – адміністрація – податковий потенціал. Він розрізнив 9 приенципів оподаткування, об'єднаних в 4 групи: 1)фін принципи(відповідність отримуваному доходу; гнучкість оподаткування); 2)економ принципи(вибір правильних джерел оподаткування; вибір виду податків з урахуванням їх ефективності) 3)принцип справедливості(універсальність; рівність в оподаткуванні); 5)принципи ефективності податкової сис-ми(визначальний чинник податків; зручність у справлянні податків; спроба забезпеченя найнижчих витрат щодо справляння податків).

А. Вагнер дійшов до важливого теоретичного висновку, що держ фінанси неминуче пов'язані з рухом доходів і добробутом громадян.

30-ті рр. XX ст.. В основі цієї концепції лежить ідея ефективного попиту. Кейнс висловлював думку, що необхідне державне втручання для досягнення ефективного попиту.

Осн фін інструментами держ втручання повинні стати здійснення держ видатків і формування доходів – фіскальна політика. Він розглядає держ видатки як інструмент втручання держави в цикл р-к екон і подолання екон кризи. На його думку, видатки можуть зростати за рх-к податків і позик.

На думку Кейнса саме податки і позики повинні оживити підпр д-ть, забезпечити зрост нац доходу і сприяти ліквідації безробіття.

Окрім того, він вважав, що треба забезпечити не тільки зрост держ видатків, а й підняти рівень впливу держави на особисте та інвестиц споживання.

При цьому Кейнс виходив із того, що у разі, коли сукупний попит < пропозиції, то підприємець не може покрити витрати виробництва і отримати прибуток. Тому він змушений буде зменшувати інвестиції та звільняти працівників. У тому випадку, коли сукупний попит > пропозиції, то підприємець буде збільшувати інвестиції і найме додаткову роб силу.

На думку Кейнса потрібно змінити відношення до податків і до бюджетного дефіциту.

Кейнс уводить нове поняття «податки як вбудовані стабілізатори», зміст якого базується на функціональній залежності між обсягом нац доходу і податками. При зрост нац доходу буде збільшуватись і сума податків, і навпаки.

Податкова стабілізація повинна діяти автоматично, регулюючи циклічні коливання та пом’якшуючи їх вплив.

Основну роль у податках він відводив прибутковому податку. На його думку, цей податок повинен справлятися за прогресивними ставками. Така податкова політика була спрямована на обмеження заощаджень, а надлишок заощаджень повинен вилучатись до бюджету і спрямовуватись через бюджет у інвестиції.

Кейнс вважав, що зростання держ видатків можна забезпечити також за допомогою запозичень. Послідовники Кейнса назвали це твердження принципом дефіцитного фінансування(антипод «здорових фінансів).

Держ інвестиції і поточні держ видатки можна фінансувати в борг. Відповідно до теорії фінансування дефіцит держ бюджету перетворювався в один із ефективних способів регулювання економіки.

Видатки бюджету розглядались як «бюджетний мультиплікатор», тобто як поштовх до прискорення екном розвитку.
28.Фін аспекти держ регулювання економіки в теоріях кейнсіанської школи

Невтручання держави в екномон процеси тривалий час чприяло прискореному розвитку економіки, але в 30-ті роки мин століття світ охопила економ криза, подолання наслідків якої вимагало нових теоретичних і практичних підходів. Саме на це і були спрямовані постулати кейнсіанства. Кейнсіанство керувалося тим, що ринкова економіка достатньою мірою саморегулюватися не може, оскільки цьому заважають психологічні схильності, мотивації, саме тому потрібне втручання держави. Економічні кризи проявляються на поверхні явищ як нестача попиту. Тому проблему рівновани в економіці слід вирішувати з погляду попиту. Для цього вмкористовується поняття «ефектвний попит», що виражає рівновагу між споживанням і вир-ом, доходом і зайнятістю.

Якщо мова йде про «втручання», то це, передусім, означає підвищення ролі і значущості держ фінансів.

Головним інстументом регулювання економіки є бюджетна політика. На держ бюджет і фіскальну політику загалом покладалися завдання забезпечення зайнятості роб сили і ефективного економ розвитку, грошово-кредитному регулюванню відводилася менша роль. Кейнсіанство розглядало держ видатки як основний інструмент урядового втручання і подолання депресії. Їх формування і зростання вважалося невід'ємним чинником досягнення «ефективного попиту».

Також вважалось, що регулювання обсягу поточних інвестицій залишати в приватних руках не можна, тільки широка соціалізація інв-й виявиться єдиним засобом, щоб забезпечити наближення до повної зайнятості, хоча це не повинно виключати всякого роду компромісів співпраці з приватною ініціативою.

Податкова стабілізація повинна діяти автоматично, регулюючи циклічні коливання та пом’якшуючи їх вплив.

Основну роль у податках він відводилося прибутковому податку. Цей податок повинен справлятися за прогресивними ставками. При кризовому падінні вир-ва і зро-ні безробіття податки, автоматично скорочуючись, сприяють зростанню доходів, що пробуджує схильність до споживання і стимулює попит.

Вважалося, що з метою втручання держави в економіку припустимо і доречно здійснювати дефіцитне фінансування (антипод «здорових фінансів»).

29.Вплив теоретичних фін концепцій неокейнсіанського і неокласичногго напряму на фінансову політику держави..

Фін концепції сучасної неокласичної школи і її головного напряму – неоконсерватизму – базується на наступних положеннях:

1. Центром дослідження стає суб’єктивний фактор, а саме поведінка так званої економічної людини, її спонукання, мотиви і переваги. З цією метою здійснено аналіз мікро економ показників, таких як ціна, капітал, прибуток, з/п та ін. категорії мікрорівня;

2. На основі ідеї вільного підприємництва розвивалася концепція саморегулювання економіки і обмеженого державного втручання.

Теоретики неокласичної школи пропонують скоротити обсяг держ витрат і змінити їх структуру. Зокрема, пропонується збільшити частку витрат держави, пов’язаних із стимулюванням НТП, а також із розвитком освіти та науки.

На думку представників неокласичної школи, необхідно перейти від екстенсивного типу держ витрат до інтенсивного. Неокласики вважають за необхідне обмежити втручання держави шляхом скорочення рівня податків. Окрім того вони повертаються до принципів «здорових» фінансів: до необхідності балансування доходів і видатків. Вони вважають за необхідне уникати держ запозичень.

У 50-60-ті рр. XX ст.. послідовники Джона Кейнса ввели нові елементи в теорію держаних фінансів. Послідовники вважали, що держ втручання в економіку повинну мати місце не лише у фазі кризи, а й протягом усього процесу відтворення суспільного продукту. В основу теорій економічної динаміки та довготермінового еконо­мічного зростання Р. Харрода і Є. Домара покладено такі положення:

1. стихійні коливання попиту та пропозиції призводять до неповної зайнятості й недовикористання ресурсів;

2. державне регулювання, формуючи ефективний попит, забезпечує стабільність.

Головними факторами економічного зростання визнаються інвестиції та капіталоємкість.

Було також завершено створення фінансової концепції фіскальної антициклічної теорії. Суть цієї теорії зводилась до змін у державних доходах і видатках з метою збалансованості економічного розвитку.

Америк економіст Левнер вважав, що уряд може впливати на зайнятість:

- за допомогою купівель або продаж;

- шляхом надання позик приватним особам або позичанням коштів у них;

- шляхом виплат субсидій одним особам і справляння податків у інших осіб.

Така фіскальна політика повинна проводитись у кризові періоди, а в періоди економ піднесення необхідно стримувати виробництво через продажі з держ фондів, через держ позики і податки.

Левнер вважав фінанси «фіскальними фінансами», йому належить вираз «функціональні фінанси» як інструмент регулювання економіки.

Основним регулятором економіки вважався бюджет. Бюджет вваж вмонтованим стабілізатором, за допомогою якого досягається еоном рівновага. У свою чергу бюджет об’єднує групу стабілізаторів, які включ в себе податки і держ видатки.

Послідовники Кейнса відстоювали ідею дефіцитного фінансування як способу досягнення ефективного попиту.

Артур Філліпс здійснив графічне обґрунтування концепції оберненої залежності безробіття та інфляції, яка дістала назву кривої Філліпса. Висновок: держ політика має спрямовуватися на одночасне досягнення найнижчих показників інфляції та безробіття.

Дата добавления: 2014-12-23