Перша спроба радянізації України

Передумови війни Радянської Росії проти УНР

· Невдоволення керівництва Радянської Росії самостійною політикою УЦР та рішучою відсіччю спробам установлення більшовицької влади.

· «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради», підписани В.Леніним і Л.Троцьким (4(17) грудня 1917 р.)

· Знищення старого державного апарату й утворення органів радянської влади (до Києва переїхали створені в Харкові ЦВК та Народний Секретаріат, влада на містах перейшла до ради робітничих, солдатських і селянських депутатів, ревкомів, воєнних ревкомів);

· Поширення на Україну Декрету про землю; відновлення постачання хліба з України до Росії;

· Політика розчленування території України на регіональні «республіки»: Донецько-Криворізьку, Одеську, Таврійську. Частина українських земель увійшла до Донської республіки;

· Створення робітничо-селянської армії України – Червоного козацтва;

· Націоналізація великих промислових підприємств; встановлення робітничого контролю над виробництвом; підпорядкування промисловості України Вищій раді народного господарства Росії (ВРНГ);

· Ліквідація української грошової системи;

7. Червоний терор (тільки в Києві на початку 1918 р. було розстріляно без суду та слідства 5 тис. осіб).

8. Зазначте причини та наслідки для України укладення мирного договору між УНР та державами Четверної угоди.

7 листопада 1917 р. II з'їзд рад у Петрограді прийняв Декрет про мир, у якому закликав усі воюючі держави припинити війну та укласти мир без анексій і контрибуцій. Згодом Раднарком заявив, що декрет є офіційною пропозицією негайно укласти перемир'я і розпочати переговори про мир. На пропозицію більшовиків відгукнулась тільки Німеччина та її союзники. Невдовзі розпочалися переговори про перемир'я між Німеччиною і радянською Росією. 5 грудня 1917р. Генеральний Секретаріат прийняв рішення про укладення перемир'я з країнами Четвертного союзу. 6 грудня відбулася неофіційна зустріч української делегації з представниками Німеччини і Австро-Угорщини. У результаті було укладено перемир'я між УНР і країнами Четвертного союзу. Через тиждень розпочалися переговори делегації Четвертного союзу і радянської Росії щодо умов миру. 28 грудня 1917 у Брест-Литовському почалося перше засідання мирної конференції, на якій укр. делегацію було визнано країнами Четвертного союзу як єдиного представника народу України. 9 лютого 1918 р. було підписано Брестський мир між УНР і країнами Четвертнрго союзу.

Результати і наслідки миру:

Відбулося падіння радянської влади в Україні в результаті збройного втручання країн Четверного союзу;

Україна стала першою державою, що вийшла з Першої світової війни;

Україна стала повноправним членом міжнародних відносин;

Було визнано кордони Української держави;

Було відновлено владу УЦР і обмежено суверенітет України.

За допомогу у звільненні України від більшовицької окупації УНР зобов'язувалась у вигляді коммпенсації поставити до Німеччини та Австро-Угорщини різні продукти та зернові культури.

Отже, підписання Брестського миру було першим серйозним актом УНР на міжнародній арені.

9. Визначте причини та наслідки злуки УНР і ЗУНР.

У ніч с 31.10.на1.11.1918г.українські війська взяли під контроль усі головні пункти Львова, австрійська влада погодилась на передачу володи Укр. Нац. Раді., яка взяла владу над містами східної Галичини.

11.11.18 у Львові був створений виконавчий орган влади—Державний Секретаріат, голова-Левицький.13.11.18 Укр. Нац. Радой був затверджений тимчасовий основний закон, згідно з яким Українська новостворена держава отримувала назву ЗУНР, встановлювалися її кордони, герб та флаг. Президент- Петрушевіч, голова керівництва(госуд. секрітаріат)- Левицький. ЗУНР займала територію 70 тис. кв. км, населення-71%українці. Причини утворення:

-конфлікт між Польщею та західноукраїнським народом

-розпад Австро-Угорщини

-готовність, зявилася можливість для створенняя держави.

22 січня – свято Соборності Укр. Розірвана між сусідами Укр. потребувала територіальної єдності. Вирішення проблеми було поступовим. З кінця 1918 велися переговори між урядом ЗУНР і Директорією УНР. 1 грудня у Фастові було підписано попередній договір про об¢єднання. 22 січня 1919 в Києві відбулися урочисті збори, на яких проголошено Акт Злуки укр земель. Універсал засвідчив цю подію. Однак об¢єднання всіх укр земель залишилося тільки декларацією. Це об¢єднання мало політико-ідеологічний характер, не були вироблені правові умови для його виконання. Ідея соборності стала реальною на дуже короткий період. Соборність 1919 виникла в важкі для Укр. дні. Тому Укр. політики заслуговують на визнання, бо вони прагнули зберегти укр державу.

10. Визначте причини та наслідки поразки Української революції 1917-1921 рр.

У 1917-1920рр. укр.. народ вперше в XX ст. створив власну державу.

Однак відстояти її незалежність та суверінитет Україні не вдалося.

Основні причини поразки Української революції 1917—1921рр:

- Низький рівень національної самосвідомості українців і, як наслідок, слабка соціальна база визвольного руху. Українську революцію очолила українська інтелігенція, яка розраховувала на підтримку селян. Інтелігенція була нечисленною, а селянство — політично несвідоме, неосвічене, неорганізоване. Робітники, підприємці, поміщики в більшості своїй підтримали ідею незалежності України;

- Відсутність єдності в діях українських національних сил, які не пішли на компроміс в ім'я загальнонаціональних інтересів. УЦР була усунута шляхом перевороту П. Скоропадського; гетьмана була повалена в результаті повстання, організованого Директорією УНР; ук р. комуністи визнавали лише радянську форму правління; не було єдності між УНР і ЗУНР;

- Несприятлива міжнародна ситуація, відсутність зовнішньої підтримки. Боротьбу проти укр. революції вели набагато могутніші зовнішні сили.

Історичне значення:

- Після періоду русифікації, нац. і соц. гніту, укр. народ, створивши власну незалежну державу і декілька років підтримувавши її існування, продемонстрував своє прагнення до свободи та самостійності.

- У широких масах укр. населення росло переконання, що без власної держави неможливе поліпшення життя кожного окремо і процвітання Укр. в цілому

- Боротьба за незалежність мала значення, як приклад для наступних поколінь

- Без боротьби за незалежність в 1917-1920 рр. було б неможливим проголошення держ. незалежності в 1991, а саме існування укр.народу було б поставлений під сумнів.

11. Як Ви можете охарактеризувати взаємини Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії та більшовицьким урядом Радянської Росії?

Вони перебували між собою у стані озброєного нейтралітету. Щоб подолати національно-визвольний рух в Україні без прямої конфронтації, керівники більшовицької партії вирішили перетворити Ц.Р. на виконавчий комітет рад України. Іншими словами, більшовики задумали використати створюванні Ц.Р. форми державності, але надати їм радянського характеру. Так у боротьбі з українським національно-визвольним рухом народилася ідея національної радянської державності. Вдаючись до політичних методів боротьби за владу в Україні, більшовики не забували й про збройну силу. Однак Раднарком і Ц.Р. не визнавали стану війни між собою. У містах України нормально працювали організації та установи, що перебували під більшовицьким контролем. Ц.Р. і її уряд мали велику підтримку серед населення України. Не дивно, що з Росії в Україну почали тікати залишки панівних верств. Більшовикам це, звичайно, не могло сподобатися. Україна мимоволі ставала оплотом антибільшовицьких сил. Назрівав конфлікт.

Своєрідним каталізатором подій наприкінці 1917р став Маніфест РНК до укр. народу с ультимативними вимогами до ЦР, який надійшов до Києва 3 грудня. Ультиматум містив такі вимоги: відмовитися від дезорганізації фронту, не пропускати через Україну козачі формування з фронту на Дон, пропустити більшовицькі війська на Південний фронт, припинити роззброєння радянських полків. Після відхилення ультиматуму ЦР перебувала у стані війни з Раднаркомом Росії.

Поразки у війні з більшовицькою Росією,загроза захоплення Києва військами Червоної Армії,прагнення в критичний момент обєднати всі національні сили заради спасііня УНР-4універсал(9 січня1918)-УНР проголошувалась повністю незалежною демократичною державою. Проте проголошення унівесалу не давало змоги зберегти контроль за тер України.УЦР втратила Владу, вплив і територію.

12. Як Ви оцінюєте зовнішню та внутрішню політику Української Держави гетьмана Павла Скоропадського?

Гетьманський переворот 29 квітня 1918р призвів до встановлення Гетьманата,а гетьманом було обрано П.Скоропадського.був сформований уряд з великих землевласників-Рада Міністрів,був створен дієздатний адміністративн аппарат,який забезпечував постачання до Німеччини продовольства та сировини.було выдкрито кілька укр банків,зокрема Укр державний банк та Державний земельний банк,введена нова грошова одиниця-укр карбованець.,засновано нові акціонерні компанії,відроджено промислові підприємства та ті біржі,створено держ бюджет.Проведена судова реформа,почалось формування Південної армії,відновлене поміщицьке землеволодіння.також булі зрушення в галузі культури та освіти:відкрито укр.школи,вийшли укр підручники,Були відкрити театри,музеї тощозокрема було відкрито Укр Академію Наук,президентом якої став Вернадський.Відкрито було Укр автокефальну православну церков з митрополитом Липківським.

У ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ Скорпадський орієнтувався на Німмеччину та Австро-Угорщину,фактично залежав від неї.Скоропадс.встановив дипломатичні відносини з 12 країнами,серед них грузія,Литва,Фінляндія,Голандія,Іспанія,Данія,Норвегія,Швеція тощо.

А в період гетьманату Україна зазнала певного економічного розквіту.Але все це було повязане зі стабільностью держави,а гарантом цієї стабільності виступала зовнішня сила-Німеччина та А-У.Основною опорою гетьманського режиму Були поміщики,буржуазія,яких насамперед цікавила стабільність держави,а до нац ідеї вони ставилися байдуже.

Поразка Німеччини у війні позбавила Укр.державу опори та гаранту стабільності.Спроби гетьманта змінити орієнтири(скасування держ самостійності Укр,проголошення федеративного союзу з небільшовицькой Росією)вже не могли врятувати сітуацію.14 грудня 1918р війська Директорії вступили до Києва і П.Скоропалський був змушений зректися влади і незабаром виїхав за кордон.

Я вважаю,що причинами падіння гетьманату Були:залежність стаб.д.від австро-німецьких збройних формувань,відсутність численної дієздатної регулярної укр нац армії,реставрація старих порядків,вузька соц база,не Були вирішені економічні проблеми,не було створено нац незалежної держави,підкорення соц-ек політики інтересам панівних верств та окупаційно влади,наростання соц напруги та формування організованної опозиції.

13. Які успіхи і прорахунки були у внутрішній та зовнішній політиці Директорії України?

Скинення гетьманського режиму відбулося 14 грудня 1918 року. 19 грудня 1918 р. на Софійській площі в Києві відбулися урочистості на честь перемоги Директорії. На цьому функції Директорії вичерпувалися, тому що вона була створена винятково для того, щоб повалити гетьманський режим. Але Винниченко і Петлюра не бажали розпускати Директорію, наполягали на те, що ситуація в Україні складна, і саме Директорія, а не парламент, має більше можливостей вивести Україну з внутрішньої і міжнародної кризи. У 1918 р. Директорія визначила свій політичний курс з урахуванням популярності радянської форми влади. Реалізувати політичний курс Директорія не змогла, тому що їй довелося зіштовхнутися з дуже складною військово-політичною ситуацією, у якій опинилася Україна наприкінці 1918 р.:

- в Україні розгорілася громадянська війна, Директорія була змушена силою зброї доводити своє право на владу;

- у листопаді 1918 р. почалася інтервенція Антанти на півдні України;

- у грудні 1918 р. Добровольча армія почала воєнні дії в районі Донбасу і змогла взяти під свій контроль значну територію України.

Директорія намагалася провести аграрну на соціально-економічні реформи. Останні були відкладені в умовах громадянської війни та інтервенції, головним завданням Директорії була перемога в громадянській війні. Щодо аграрної реформи, то тут Директорія прийняла рішення про компенсацію поміщикам на землю, не визначила терміни і порядок розподілу землі, і постановила, що земля, яка належить іноземцям, розподілу не підлягає.

У грудні 1918 р. Директорія під ударами РСЧА була змушена передчасно і швидко залишити Київ. В Києві почалося безладдя, тому що влади не було взагалі. Для Директорії почався час безперервних переїздів. За час свого існування Директорія простувала від республіки до диктатури військових на чолі з С. Петлюрою. Доба Директорії закінчилася у листопаді 1920 року. Однією з найважливіших помилок Директорії було те, що вона так і не встановила повністю свою владу в Україні.

Відповіді до теми № 6 «Міжвоєнний період історії українського народу (1921 – 1939 рр.)»

1. Випишіть, ті українські землі, що у першій половині ХХ ст. перебували поза межами УСРР, до складу яких держав вони входили.

Закарпаття (Чехо-Словаччина)

Галичина, Волинь(Польша)

Буковина (Румунія)

2. Випишіть імена провідників політики „українізації” (зазначте, у яких роках здійснювалася ця політика), зазначте, у яких галузях знання вони відзначилися або які посади обіймали.

Микола Скрипник (народний комісаріат освіти)

Олександр Шумський (народний комісаріат освіти)

Микола Хвильовий (у літературі)

Михайло Волобуєв (в економіці)

3. Випишіть українські державні утворення, що виникли наприкінці другої чверті ХХ ст., вкажіть час їх існування і що зумовило їх появу.

Карпатська Україна (8 жовтня 1938-березень 1939) - всезростаюча боротьба українського населення за політичні права

4. Зазначте причини та наслідки для Україні утворення СРСР.

Радянські республіки, що утворилися на руїнах Російської імперії, на початку 20-х років були формально незалежними державами. У грудні 1922 р. VII Всеукраїнський з'їзд Рад схвалив ідею створення Союзу. 30 грудня 1922 р. I з’їзд Рад СРСР в основному затвердив Декларацію про утворення Союзу та Союзний договір. Зміст договору полягав в тому, що:

1) незалежні радянські республіки добровільно і на рівноправних засадах вступають у державний союз;

2) до компетенції союзного уряду входили зовнішня торгівля, військово-морські та іноземні справи, залізничний транспорт і поштово-телеграфний зв'язок, утворювались відповідні загальносоюзні наркомати;

3) до компетенції республіканських урядів були віднесені внутрішні справи, освіта, юстиція, землеробство та соціальне забезпечення.

У процесі створення СРСР план федеративного об'єднання республік було підмінено "автономізацією"(1 етап- утворення «воєнно-політ.» Союзу радянських республік, збереження за У. формального статусу незалежної держави; 2 етап- формування договірної федерації, посилення підпорядкування України, обмеження її суверенітету; 3 етап- утворення СРСР, втрата Україною незалежності). Республіки фактично втратили свою незалежність і поступово перетворювалися на звичайні адміністративні одиниці унітарної держави.

Дата добавления: 2015-01-03