Визначення висоти точок та стрімкості схилу по карті

Карти та плани є вихідним матеріалом для роботи інженера - геодезиста, що пов’язана з розв’язанням ряду задач по розробці проектно-технічної документації будівельних комплексів та окремих споруд. Одним з головних факторів для прийняття будь-якого рішення про правильне використання території є рельєф. На картах та планах рельєф зображають за допомогою горизонталей з підписами їх висот. В процесі роботи з картами та планами дуже часто виникає необхідність визначення висот точок, що розміщені як на горизонталях, так і між ними. Даними для вирішення цієї задачі слугують підписи горизонталей, висота перетину рельєфу h та напрям схилу.

Висота перерізу рельєфу підписується внизу карти під лінійним масштабом.

Напрям схилів визначають декількома способами:

- за бергштрихами, які завжди направлені в бік пониження місцевості;

- за підписами горизонталей – основа цифр направлена в бік пониження;

- за підписами висот характерних точок (вершина, впадина та ін.);

- за водними об’єктами – схили направлені до рік, озер та ін.;

- за формою вимоїни – відкриті сторони вимоїн направлені в бік пониження.

При визначенні висот точок місцевості на картах та планах можливі три варіанти:

1. Точка лежить на горизонталі. В цьому випадку висота точки дорівнює відмітці горизонталі. Якщо горизонталь, на якій розміщена точка, не цифрована, тоді відмітка горизонталі та точки, що знаходиться на цій визначається від сусідніх горизонталей з урахуванням напрямку схила та висоти перерізу рельєфу.

2. Точка знаходиться між горизонталями. В цьому випадку висота точки визначається інтерполюванням.

Рис. 18. Визначення висоти точки

Через точку С перпендикулярно до горизонталей проводять пряму лінію АВ (рис.18). На карті вимірюють відстань АВ = а, тобто величину закладення горизонталей, та відстань від точки С до горизонталі з меншою висотою Δа. Обчислюють перевищення Δh точки С над горизонталлю з меншою висотою за формулою

,

де h – висота перерізу рельєфу.

Висоту точки С обчислюють додавши отримане перевищення до висоти меншої горизонталі. Висоту точки С можна обчислювати і від горизонталі з більшою висотою. В цьому випадку, так як точка С буде розміщена нижче горизонталі, перевищення буде мати знак мінус і буде відніматися від висоти більшої горизонталі.

1. Точка розміщена всередині замкнутої горизонталі. Всередині горизонталі розміщуються характерні точки місцевості, які розташовані по лініях водозбору, вододілу, вершинах гір, дна котлованів. В більшості випадків висоти таких точок на картах та планах підписані. При відсутності підписів відмітка точки буде дорівнювати відмітці горизонталі плюс деяка частина прийнятої висоти основного перерізу рельєфу. Можливі такі випадки:

2. Точка розміщена посередині замкнутої горизонталі. Відмітку точки обчислюють наближено, шляхом збільшення або зменшення висоти найближчої до точки горизонталі, залежно від напряму схилу рельєфу, орієнтуючись по напрямку розміщення бергштрихів; на половину висоти перерізу рельєфу.

3. Точка розміщена не в центрі замкнутої горизонталі. Тоді обчислення виконують в наступному порядку: спочатку обчислюють відмітку точки, що розміщена всередині замкнутої горизонталі, після чого обчислюють відмітку даної точки за принципом коли точка розміщена між горизонталями.

Визначення стрімкості схилу

Стрімкість схилу враховується при проектуванні каналів, доріг та трубопроводів. За напрям схилу приймається лінія найбільшої стрімкості по якій вільно стікає вода. Крутизна схилу або стрімкість характеризується кутом нахилу ν, який утворює ця лінія з горизонтальною площиною. Крутизна схилу визначається в градусній мірі та обчислюється за формулою

де h – висота перетину рельєфу; а – закладення (горизонтальна віддаль між сусідніми горизонталями, що визначається вимірюванням на карті).

При розв’язанні інженерних задач частіш застосовують не кут нахилу, а поняття ухилу, що дорівнює tg ν і позначається через і, тобто:

Виражається ухил у відсотках або промілях – тисячних частках одиниці.

Ухил виражається, як перевищення, що відноситься до одиниці довжини.

Крутизну схилу можна оцінювати по величині закладень горизонталей. З формули визначення ухилу випливає що при постійній висоті перерізу рельєфу крутизна тим більша, чим менша величина закладення, тобто – лінія найбільшої крутизни має найкоротшу відстань між горизонталями. Простіше і швидше значення кута нахилу ν, або ухил і визначати за графіком масштабу закладень, який розміщується внизу карти з південної сторони. Такий графік відповідає конкретному значенню масштабу карти та прийнятої для неї висоти перерізу рельєфу і використовують тільки для тієї карти для якої він побудований.

Завдання №6

1. На ділянці карти, що відповідає вашому варіанту визначити висоти точок кінців ліній 1, 2, 3.

2. Визначити ухил лінії АВ.

Дата добавления: 2015-01-03