Структура і функції фінансових служб суб'єкта господарювання

Фінансовий менеджмент на підприємствах і в організаціях здійснюють фінансові відділи, а там, де їх немає, фахівці, які мають освіту.

В даний час відсутні типові штатні фінансові служби, тому їх побудова і склад надзвичайно різноманітні. Всі варіанти можна звести до трьох.

1. Фінансовий відділ веде всі розрахунки з постачальниками і споживачами, з бюджетом і банками, розробляє всі статті фінансового плану, контролює їх виконання, аналізує виконання фінансового плану за бухгалтерськими балансами, складає фінансовий звіт. За даним варіантом фінансова робота сконцентрована якнайповніше. Таку організацію слід визнати найправильнішою і доцільною.

2.На інших суб’єктах господарювання всі розрахунки веде бухгалтерія, а фінансовий відділ складає план і одержує кошти в банку.

3.На багатьох установах фінансова робота розподілена так: планування фінансових показників зосереджено в плановому відділі, а оперативна фінансова робота і розрахунки — в бухгалтерії.

Оптимальним варіантом для установ є наявність самостійного фінансового відділу, структура і чисельність якого залежить від розміру суб’єкта господарювання і обсягу господарської діяльності.

Раціонально у складі фінансового відділу виділити три сектори:

1.Планово-економічний сектор.

2.Сектор банківський і касових операцій.

3.Розрахунковий сектор.

При цьому планово-економічний сектор повинен включати:

1.Групу фінансово-кредитного планування.

2.Групу оперативного планування і контролю.

3.Групу економічного аналізу.

Група фінансово-кредитного планування займається складанням фінансових планів і розрахунків до них.

Розрахунки до фінансового плану повинні здійснюватися з урахуванням мобілізації всіх внутрішньогосподарських резервів.

Працівники групи фінансово-кредитного планування також повинні брати участь в розробці і плануванні виручки, доходу, обсягу капітальних вкладень, платежів до бюджету і т.д.

При цьому необхідний тісний зв'язок з групою економічного аналізу, використання її результатів у плануванні.

Група оперативного планування і контролю повинна займатися:

—розробкою оперативних і касових планів, кредитних заявок;

—здійсненням короткострокових прогнозів надходження виручки від реалізації і прибутку (доходу);

—здійсненням контролю за виконанням фінансових планів і використанням фінансових ресурсів;

— недопущенням відволікання оборотний коштів основної діяльності в капітальні витрати і капітальний ремонт.

Група економічного аналізу здійснює:

—аналіз фінансової діяльності установи;

—контроль за станом і використанням основних і оборотних коштів;

—контроль за ходом реалізації товару, отриманням прибутку, зниженням витрат обігу.

Рівнем економічного аналізу визначається вся постановка фінансової роботи суб’єкта господарювання і її ефективність. Цим забезпечується найбільша дія фінансів на господарську діяльність в цілому через всебічний розгляд витрат і отриманих результатів. На основі результатів аналізу повинні бути розроблені рекомендації по поліпшенню організації господарської діяльності, фінансового стану.

Об'єднання цих груп в одному секторі дасть можливість більш тісно пов'язати процес фінансово-кредитного планування з мобілізацією внутрішніх ресурсів підприємства.

Сектор банківських і касових операцій повинен займатися:

—здачею документів в банк;

—отриманням виписок рахунків в банку;

—веденням всіх операцій по отриманню і видачі готівки на виплату заробітної платні і інших витрат.

В той же час при невеликому обсязі господарської діяльності ведення банківських і касових операцій може бути покладено на розрахунковий сектор.

Розрахунковий сектор може включати:

Групу розрахунків з постачальниками.

Групу розрахунків з покупцями.

Претензійну групу.

Група розрахунків з постачальниками забезпечує своєчасність платежів постачальникам, їх обґрунтованість, дотримання платіжної дисципліни; здійснює розрахунки з держбюджетом за сплатою податків; проводить розрахунки з банками за сплатою відсотків за кредит, погашенню отриманих позик інше.

Група розрахунків з покупцями в торгівлі необхідна при:

— реалізації товарів дрібним оптом за безготівковими розрахунками;

—реалізації товарів з розстрочкою платежу;

—в оптовій торгівлі.

Вона проводить контроль за сплатою рахунків, надходженням грошових коштів.

Претензійна група зобов'язана:

—стежити за дотриманням умов, які позначені в договорах, що укладені;

—пред'являти претензії до постачальників за недоброякісний товар;

—вести все претензійне листування з постачальниками і покупцями, арбітражем;

—аналізувати причини виникнення штрафів, пені, неустойок для зниження такого роду втрат.

Очолює роботу фінансового відділу начальник, який підпорядковується безпосередньо керівнику фінансової установи і несе відповідальність за оперативне керівництво фінансовою роботою.

Навіть короткий огляд діяльності фінансових служб показує, наскільки вона велика і багатопланова.

Оптимізація цих процесів, вдосконалення управління фінансами можливі шляхом впровадження обчислювальної техніки і створення АСУ.

Впровадження і використання АСУ фінансами дають можливість:

—чітко розмежувати обов'язки відділів, служб, працівників;

—підвищити відповідальність за результати діяльності, оперативність і точність ухвалення рішень;

—скоротити обсяг рахункової роботи, а також роботи, пов'язаної з оформленням документів;

—розширити можливість розробки заходів по зміцненню платіжної дисципліни, мобілізації внутрішніх резервів.

Основною фігурою, що реалізовує фінансовий менеджмент в фінансовій установі, є фінансовий менеджер.

В процесі управління фінансовими ресурсами велике значення має напрям їх використання.

Дата добавления: 2015-01-03