Коли вперше в Україні відбулась емісія облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП)?

Основне джерело коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення це

а) прямі та непрямі загальнодержавні податки;

б) ринковий збір;

в) збори на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

90. За рахунок коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення здійснюється виплата:

а) допомоги по тимчасовій непрацездатності;

б) допомоги по вагітності та пологах;

в) допомоги при народженні дитини та догляду за нею;

г) допомоги по безробіттю;

д) відшкодування витрат, пов'язаних із професійною підготовкою або перепідготовкою та профорієнтацією;

е) матеріальної допомоги безробітним та членам їх сімей;

ж) дотацій роботодавцям для створення робочих місць; допомоги на поховання безробітних.

91. При наданні державних кредитів, держава може виступати:

а) позичальником;

б) кредитором;

в) гарантом.

92. Головною причиною наявності державного кредиту в сучасних умовах є:

а) необхідність додаткових коштів;

б) бюджетний дефіцит;

в) зменьшення ризику кредитних операцій;

г) надлишок грошей у банківських установах;

д) надлишок грошей у населення.

93. Основними формами внутрішнього державного кредиту виступають:

а) державні позики;

б) використання частини вкладів населення в ощадних установах;

в) грошово-речові лотереї;

г) використання коштів державного позичкового фонду;

д) використання надлишкових коштів у банках;

е) використання коштів державних цільових фондів.

94. Найбільш поширена форма державного кредиту – це:

а) державні позики;

б) грошово-речові лотереї;

в) використання коштів державного позичкового фонду;

г) використання надлишкових коштів у банках;

д) використання коштів державних цільових фондів.

95. Державні позики можуть випускатися:

а) центральними і місцевими органами державної влади;

б) комерційними банками.

96. За формою випуску державні позики класіфікуються як:

а) готівкові;

б) безготівкові;

в) добровільні;

г) примусові

д) серійні;

е) ординарні.

97. За способом погашення державні позики бувають:

а) добровільні;

б) примусові

в) серійні;

г) ординарні;

д) з достроковим погашенням.

а) в 1991 році;

б) в 1995 році;

в) в1999 році;

г) в 2003 році.

99. Державний борг – це:

а) сукупна заборгованність державних установ та організацій;

б) сума заборгованності держави перед кредиторами.

100. Державний борг гарантується:

а) державними борговими забов'язаннями;

б) цінними паперами;

в) майном, що перебуває в загальнодержавній власності.

г) не гарантується взагалі.

101. Управління державним боргом України покладено на:

а) Міністерство фінансів України;

б) Кабінет Міністрів;

в) Верховну Раду;

г) Президента України.

102. Діяльність по управлінню державним боргом охоплює:

а) випуск нових позик, визначення умов їх випуску;

б) виплату доходу за раніше випущеними позиками;

в) погашення позик;

г) зміну умов раніше випущених позик.

103. Контроль за утворенням та погашенням державного внутрішнього боргу України здійснює:

а) Рахункова палата України;

б) Кабінет Міністрів;

в) Казначейство.

104. Відповідно до законодавства України величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати фактичний річной обсяг ВВП на:

а) 40%;

б) 50%;

в) 60%;

г) 70%;

д) 80%;

е) 100%.

105. Сутність страхового захисту полягає в:

а) нагромадженні й витрачанні грошових та інших ресурсів для здійснення заходів з попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування пов 'язаних з ними витрат;

б) лише відшкодування понесених витрат.

106. Фінансовою рентою (ануітетом) називається:

а) послідовність платежів, що здійснюються через рівні проміжки часу;

б) послідовність одинакових за сумою платежів, що здійснюються через рівні проміжки часу;

в) будь-яка послідовність платежів.

107. Якщо внески за фінансовою рентою робляться наприкінці кожного періоду, такий ануітет називають:

а) пренумерандо;

б) постнумерандо.

108. Формами страхових відшкодувань бувають:

а) перерахування належних коштів на рахунок;

б) оплата витрат на ремонт пошкодженого страхового об'єкта;

в) відновлення об'єкта;

г) заміна знищеного, пошкодженого або викраденого предмета на новий відповідний;

д) все перелічене.

109. Страховий ринок – це:

а) ринок грошей;

б) ринок капіталів, тобто інвестиційних фондів;

в) частина фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формуються попит і пропозиція на нього.

110. За терміном надання грошей фінансовий ринок поділяється на:

а) ринок грошейі;

б) ринок капіталів;

в) первинний;

г) вторинний.

111. За характером руху цінних паперів фінансовий ринок поділяється на:

а) ринок грошей;

б) ринок капіталів;

в) первинний;

г) вторинний.

112. Переважна більшість цінних паперів повинна випускатися в:

а) нематеріалізованій формі;

б) матеріалізованій формі;

в) одночасно в нематеріалізованій та матеріалізованій формах.

Дата добавления: 2014-12-24