Поняття основних засобів, їх класифікація та оцінка

ТЕМА 3. ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

План

1. Поняття основних засобів, їх класифікація та оцінка

2. Документальне оформлення операцій з руху основних засобів

3. Облік надходження основних засобів

4. Облік і методи нарахування амортизації (зносу) основних засобів

5. Облік технічного обслуговування, ремонтів та поліпшень основних засобів

6. Порядок та облік переоцінка основних засобів

7. Облік орендованих основних засобів

8. Облік зменшення (відновлення) корисності основних засобів

9. Облік вибуття (реалізації) основних засобів

10. Облік вибуття (ліквідації) основних засобів

11. Інвентаризація основний засобів та облік її результатів

Активи підприємства в бухгалтерському обліку поділяються на оборотні та необоротні.

Оборотні активи - це грошові кошти, а також інші активи, призначені для реалізації та використання протягом операційного циклу чи < 12 місяців з дати алансу.

Необоротні активи - усі інші активи, утримуються з певною метою терміном > 1 року чи 1 операційного циклу. Якщо він > 1 рік, то до складу необоротних активів входять:

· нематеріальні активи;

· основні засоби;

· інші необоротні матеріальні активи;

· довгострокові фінансові інвестиції;

· капітальні інвестиції;

· біологічні активи;

· довгострокова дебіторська заборгованість;

· відстрочені податкові активи;

· інші необоротні активи.

В економічній теорії під основними засобами (ОЗ) розуміють засоби праці, що використовуються (експлуатуються) протягом тривалого часу, при цьому зберігають свою первісну фізичну (натуральну) форму і переносять свою вартість на виготовлений продукт частинами, протягом декількох виробничих циклів, (фізичного і морального). Засоби праці — це те, за допомогою чого Працівник впливає на предмет праці з метою одержання результату. Загальноекономічне поняття ОЗ лежить в основі термінів, що використовуються як для бухгалтерського обліку, так і для оподатковування. Прицьому в бухгалтерському обліку прийнято вживати термін "основні засоби"

Облік ОЗ регламентує П(С)БО 7 «Основні засоби», який застосовують всі юридичні особи, окрім бюджетних установ.

Основні засоби (ОЗ) – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва продукції, постачання матеріальних цінностей, надання послуг, здавання в оренду або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, строк корисного використання яких більше 1 року (або операційного циклу, якщо він довший за 1 рік).

Для віднесення матеріального об'єкта до ОЗ об'єкт повинний бути визнаний активом, тобто, згідно п.6 ПБО 7, повинна існувати ймовірність того, що підприємство одержить у майбутньому економічні вигоди від його використання і вартість його може бути вірогідно визначена. "Майбутня економічна вигода" — це потенціал, що може сприяти надходженню на підприємство, прямо чи посередньо, коштів чи їхнрЦґ еквівалентів. Потенціал може бути виробничим, тобто частиною господарської діяльності підприємства.

Слід також зазначити, що ПБО 7 допускає випадки, коли об'єкт з очікуваним терміном використання більш 1 року не є ОЗ. Такі випадки мають місце, якщо тривалість операційного циклу перевищує 1 рік.

Поняття операційного циклу визначає ПБО 7, згідно п.4 якого операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням коштів від реалізації виготовленої з них продукції чи товарів і послуг. Це поняття еквівалентне поняттю терміну обороту капіталу, що залежить від визначеного технологією терміну виготовлення продукції і від швидкості її збуту.

Підприємство самостійно визначає тривалість свого операційного циклу. Прикладом виробництв з операційним циклом, що триває більш року, може бути виробництво турбін, судів і інших великих об'єктів, зйомка кінофільмів, тобто виробництво унікальних об'єктів, типове для одиничного виробництва.

Не можуть бути визнані активами, а отже, і ОЗ:

1) приватизований, тобто переданий у власність громадянам житловий фонд (квартири);

2) відомчий житловий фонд, тому що дома і квартири, що належать державі і пдлягають приватизації відповідно до Закону України від 19.06.1992 р. № 2482-ХІІ "Про приватизацію державного житлового фонду", не є власністю підприємства;

3) об'єкти, не придатні до використання через фізичний і моральний знос. Ці об'єкти списуються з балансу (дебет рах. 976 - кредит pax. 10, дебет pax. 13 — кредит pax. 10) з одночасним прибуткуванням їх як інших необоротних активів виходячи з ціни можливої реалізації: дебет сч.18 — кредит сч.75 "Надзвичайні доходи".

Для визнання об'єкта ОЗ вартісний критерій, згідно ПБО 7, не застосовується.

Термін «Основні засоби» використовується також у податковому обліку. ПКУ, установлює два основні критерії для визнання матеріального об’єкта як ОЗ (раніше ОФ). Це строк корисного використання (експлуатації) і вартість. Плановий строк корисного використання залишився таким як і раніше, - більше одного року з дати введення в експлуатацію (або операційного циклу, якщо він більше року). Вартісний критерій змінився з 1000 грн на 2500 грн. Однак у 2011 році працюватимемо за старим критерієм – 1000 грн

Також необхідна ознака господарського використання об’єктів. Тобто статус ОЗ у податковому обліку може отримати лише об’єкт, що відповідає двом вищеозначеним критеріям і призначений для використання в госпдіяльності платника.

Головне ж розходження між поняттями «основні засоби» і «основні фонди» в бухгалтерському і податковому значенні полягає в тому, що ПБО 7 установлює конкретний перелік способів використання ОЗ, а ПКУ – тільки більш загальну умову: об’єкт повинен використовуватися в «господарській діяльності», тобто діяльності, що приносить підприємству доход у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах ма встановлює вартісний критерій.

Згідно ПБО 7 об’єкти, що не приносять доходу, можуть визнаватися ОЗ, якщо вони використовуються для здійснення соціально-культурних функцій. Очевидно, включення таких об’єктів до складу ОЗ викликане тим, що вони приносять підприємству непрямі економічні вигоди і можуть бути виміняні на інші активи.

Таким чином, не використовувані в господарській діяльності об'єкти соціально-культурного призначення можуть бути визнані ОЗ, але вони не визначаються у ПКУ.

Одиницею обліку ОЗ є конкретний об'єкт ОЗ. Сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенню і умовами використання об'єктів ОЗ - це група ОЗ.

Об'єктом обліку ОЗ у бухгалтерскому обліку є закінчений пристрій із усіма

пристосуваннями до нього чи окремий конструктивно відособлений предмет, призначений для виконання визначених самостійних функцій, чи відособлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного чи різного призначення, що мають для їхнього обслуговування загальні пристосування, приналежності і єдиний фундамент, у результаті чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — визначену роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт ОЗ складається з частин, що мають різний термін корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт ОЗ. Це важливо для обліку устаткування і транспортних засобів, частини (деталі) які можуть враховуватися окремо, а також важливо для будинків і приміщень, що постійно перебудовуються, поліпшуються, переобладнуються.

Підприємства-платники ПДВ, що купують або створюють потенційні ОЗ для використання у господарській діяльності, порівнюють з 1000- гривневим критерієм вартості придбання (створення) об'єкту без ПДВ. Якщо підприємство - не платник ПДВ, балансова вартість об'єкту включає в себе ПДВ.

Класифікація основних засобів (03) у бухгалтерському обліку відбувається за такими основними ознаками:

1) За функціональним призначенням розрізняють:

Виробничі - основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання тощо), що діють у сфері матеріального виробництва;

Невиробничі - основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб підприємства (будови, споруди, обладнання, машини, апарати тощо), які використовуються у невиробничій сфері.

2) За галузевою ознакою основні засоби поділяються на:

промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспорту, зв'язку тощо.

Більша частина основних засобів належить до галузі "Промисловість". Вона безпосередньо пов'язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господар-ської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ тощо) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства (екскаватори, підйомні крани, бульдозери тощо), які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі "Будівництво", підсобного сільського господарства — до галузі "Сільське господарство" тощо.

У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку основні засоби промислових підприємств поділяються на промислово-виробничі та невиробничі.

До промислово-виробничих основних засобів належать: будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вймірювальні и регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насад-ження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.

Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будівлі і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

3). За використанням основні засоби поділяються на:

• діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві),

• недіючі (ті; що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємства або окремих цехів),

• запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

4). За ознакою належності:

• власні;

• орендовані.

Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.

Орендовані основні засоби показуються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.

Основні засоби класифікуються за:

5). За натурально-речовою ознакою 03 і враховуються по групах. Під групою ОЗ розуміється сукупність однотипних по технічних характеристиках, призначенню й умовам використання необоротних матеріальних активів (п.4 ПБО 7).

Перелік груп ОЗ установлений п.5 ПБО 7. Для кожної групи ОЗ у Плані бухгалтерських рахунків передбачений рахунок 2-го порядку (субрахунок). Облік основних засобів здійснюється на двох синтетичних рахунках: рах. 10 «Основні засоби» і рах. 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

Для наочності наведемо таблицю 1 порівнянності податкових і бухгалтерських груп ОЗ і ІНА, а також зазначемо в ній мінімально припустимий строк корисного використання (далі — МПС) об'єктів відповідних груп для цілей нарахування податкової амортизації.

Групи податкового обліку г	Групи бухгалтерського обліку	Субрахунки бухобліку	МПС, років
Група 1 — земельні ділянки	Інвестиційна нерухомість		—
Земельні ділянки '		—
Група 2 — капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом	Капітальні витрати на поліпшення зе­мель
Г рупа 3 — будівлі	Будинки і споруди
споруди
передавальні пристрої
Група 4 — машини та обладнання	Машина та обладнання
з них:
ЕОМ, інші машини для автоматичної обробки інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються НА), інші ін­формаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, моде­ми, джерела безперебійного живлення і засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 грн
Г рупа 5 — транспортні засоби	Транспортні засоби
Г рупа 6 — інструменти, прилади, інвентар (меблі)	Інструменти, прилади й інвентар
Група 7—тварини	Тварини
Г рупа 8 — багаторічні насадження	Багаторічні насадження
Г рупа 9 — інші ОЗ	Інші 03, інші необо­ротні матеріальні ак­тиви	109, 117^5
Група 10 —бібліотечні фонди	Бібліотечні фонди		—
Група 77 —МНМА	МНМА		—
Група 7 2 —тимчасові (нетитульні) споруди	Тимчасові (нетитуль­ні) споруди
Група 13 — природні ресурси	Природні ресурси		—
Група 14 —інвентарна тара	Інвентарна тара
Група 15 — предмети прокату	Предмети прокату
Група 16 —довгострокові біологічні активи	Довгострокові біоло­гічні активи

Прокреслення в останній графі таблиці 1. стоять напроти чотирьох груп і означають відсутність МПС об'єктів відповідних груп:

- земельні ділянки (група 1);

- бібліотечні фонди (група 10);

- МНМА (група 11);

- природні ресурси(група 13).

Це викликано такими обставинами. Згідно з пп. 145.1.7 ПКУ на ОЗ груп 1 і 13 амортизацію не нараховують.

А що стосується груп 10 і 11, то в силу пп. 145.1.6 ПКУ амортизація таких активів (МНМА та бібліотечних фондів) може нараховуватися за рішенням платника одним із двох методів:

- у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% його амортизованої вартості та інших 50% у місяці їх виключення з активів (списання з балансу) у результаті невідповідності критеріям визнання активом;

- у першому місяці використання об'єкта в розмірі 100% його вартості.

Тому й не було сенсу встановлювати МПС для об'єктів із цих груп, оскільки термін використання за ними ні на що не впливає.

Із введенням в дію П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість», окремі об'єкти виділені у складі 03 в окрему підгрупу інвестиційна нерухомість.

Облік інвестиційної нерухомості регулюється П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість». Інвестиційна нерухомість (ІН) — це власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою утримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва продукції, товарів, робіт, послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності. Не є інвестиційною нерухомість, яка перебуває у процесі будівництва або поліпшення з метою використання у майбутньому як інвестиційна нерухомість.

Інвестиційною нерухомістю вважається та, що яка здається в операційну оренду. Об'єкти нерухомості, надані у фінансову оренду, не є інвестиційною нерухомістю. Точкою відліку для класифікації нерухомості, зданої в операційну оренду, як інвестиційної буде сам факт її надання в операційну оренду. Об'єкти, які здаються в оренду повинні бути об'єктами, які належать підприємству на правах власності або отриманими на правах фінансової оренди.

Облік біологічних активів регулюється П(С)БО ЗО «Біологічні активи». Біологічний актив (БА) - тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

Дата добавления: 2014-12-24