Будівлі, споруди й передавальні пристрої

Розбіжності бухоблікових і податкових груп

З податковою метою вони хоча й належать до однієї групи, але мають різні Мі 1С. Для правильної класифікації цих об'єктів слід враховувати визначення розглянутих термінів, наведені в ст. 14 ПКУ Під будівлею розуміють земельні поліпшення (не плутати з поліпшенням землі), що складаються з несучих і огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, зберігання інших мат. цінностей, економічної діяльності (пп. 14.1.15). Споруди — земельні поліпшення, які не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій (пп. 14.1.238). У свою чергу, згідно з пп. 14.1.143 ПКУ передавальні пристрої — це земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження й виду на відстань (лінії електропередачі, трубопроводи. водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв'язку та ін.).

До складу податкової групи 4 потрапляють пов'язані з ними (тобто з ЕОМ. іншими машинами для автоматичної обробки інформації) комп'ютерні програми (крім ітрограм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом)". Але поняття НА в податковому та бухгалтерському обліках відрізняються. У бухобліку комп'ютерні програми (навіть якщо придбають лише права на використання) обліковують у складі НА. У зв'язку з цим інтерес становить нова фраза "крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті" (причому вона є як в описі податкових груп ОЗ, так і в описі груп НА).

Річ у тім, що переважну більшість комп' ютерних програм підприємство придбаває саме за ліцензійними договорами, які надають право користування такими програмами (без права подальшого відчуження). У податковому сенсі ці платежі саме відповідають поняттю роялті. А отже, вартість більшості придбаних комп'ютерних програм (а точніше — прав на них) має потрапляти напряму до складу податкових витрат, а не капіталізуватися (на відміну від обліку бухгалтерського).

Згідно ПКУ строк корисного використання потрібно буде присвоювати персонально кожному об'єкту. Це означає, що не можна запозичити бухоблікову практику, коли в наказі про облікову політику може бути єдиний строк для всіх об'єктів певної групи. Має сенс підкоригувати положення самого наказу про облікову політику, щоб забезпечити єдність визначення бухоблікового та податкового строків корисного використання ОЗ (що, втім, не обов'язково).

У зв'язку з усім цим виникає запитання: чи можуть відрізнятися бухгалтерські й податкові строки корисного використання? В ідеалі — не повинні. Адже, фактори, що враховуються при визначенні строку корисного використання з метою оподаткування, аналогічні до викладених у п. 24 П(С)БО 7 (тобто до тих, які застосовують з бухобліковою метою). Однак такі розбіжності все-таки можливі хоча б через відсутність у бухгалтерських нормативах такого поняття, як МПС. Простіше кажучи, якщо в бухобліку для транспортного засобу встановлено строк використання чотири роки, то для оподаткування доведеться застосовувати, як мінімум, п'ятирічний термін (оскільки МПС для груг 5 дорівнює п'яти рокам).

У бухгалтерському обліку основні засоби оцінюються за первісною, залишковою (балансовою), справедливою, переоціненою та ліквідаційною вартостями.

первісна вартість - це історична (фактична) собівартість основних засобів, яка дорівнює сумі грошових коштів, витрачених для їх придбання, будівництво або виготовлення власними силами. Застосовується для оцінки 03 при їх надходженні на підприємство.

Залишкова (балансова) вартість - первісна вартість ОЗ за вирахуванням раніше нарахованого зносу. Знос 03 - це сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання. Застосовується при відображенні статті «Основні засоби» в Балансі.

Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснено обмін основного засобу на йому подібний. Застосовується при визначенні первісної вартості ОЗ, що отримані безоплатно та внесені до статутного капіталу.

Переоцінена вартість - вартість основного засобу після переоцінки. Застосовується для відображення на бухгалтерських рахунках та у фінансовій звітності як первісна вартість після проведення переоцінки.

Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації), за вирахуванням витрат, пов'язаних із продажем (ліквідацією). Використовується при розрахунку річної та місячної амортизації.

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

• суми, що сплачують постачальникам активів, за виконання будівельно- монтажних робіт (без непрямих податків);

• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємством);

• витрати зі страхування ризиків з доставки основних засобів;

• витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

• інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання. Первісною вартістю основних засобів, що внесені до Статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" та 16 "Витрати".

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'кта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенбням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів що була передана (отримана) під час обміну.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

В балансі підприємства (Ф №1) в статті "Основні засоби" приводяться окремо первісна вартість, залишкова вартість, а також сума нарахованого зносу у встановленому порядку основних засобів.

Таблиця 2

Порядок визначення первісної вартості основних засобів в залежності від способу їх надходження на підприємство

Шляхи надходження основних засобів	------------------------------------------------------------------------------►	Склад первісної вартості
▼	▼
Придбані підприємством за грошові кошти	Витрати на придбання
Отримані підприємством безоплатно	Справедлива вартість на дату отримання
-------------------------------------------------------------------------------►   ------------------------------------------------------------------------------►
Внесені до статутного капіталу підприємства	Погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість
Створені підприємством власними силами	Сума прямих і накладних витрат, пов'язаних зі створенням активу
------------------------------------------------------------------------------►   -----------------------------------------------------------------------------►   -------------------------------------------------------------------------------►
Зараховані підприємством з виготовленої продукції, товарів тощо.
Собівартість активу, яка визначається згідно з П(С)БО 9 "Запаси" та 16 "Витрати"
Отримані підприємством в результаті обміну на подібний об'єкт	Залишкова вартість переданого об'єкта. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів буде справедлива вартість переданого об'єкта із включенням різниці до витрат звітною періоду
Отримані підприємством в результаті обміну на неподібний об’єкт основних засобів або інший актив	-----------------------------------------------------------------------------►	Справедлива вартість переданого об’єкта збільшена на суму грошових коштів або їх еквівалентів, що була передана під час обміну

Дата добавления: 2014-12-24