Складні випадки написання та відмінювання українських прізвищ

Деякі прізвища функціонують як юридично-правові оди­ниці у своїх орфографічних та фонетичних варіантах, які пере­даються за традицією вживання як різні за джерелом похо­дження:

Бондарук — Боднарук

Герасименко — Гарасименко

Гнатенко — Ігнатенко

Задорджний — Задорджній

Колесник — Колісник

Олексієнко — Алексієнко

Панасенко — Опанасенко

Петльований — Питлюваний

Чебурко — Чепурко та ін.

Нормативним є написання прізвищ на -иченко: Калиниченко, Михайличенко, Мірошниченко, Павличенко, Різниченко, Удовиченко та под. (хоча Ісіченко).

Не подвоюються приголосні у прізвищах: Кириленко, Комі­сар, Комісаренко, Поліський, Савенко, Філіпенко, Черкаський.

И пишеться:

а) у переважній більшості після к: Кизя, Кикоть, Кищук,
Кизим;

б) у суфіксах -их(а): Зубиха, Костиха, Павлиха; -инськ(ий), -ицьк(ий): Карпинський, Микулинський, Мотовицький, Петрицький.

І пишеться у суфіксі -ій під наголосом: Бабій, Багрій, Журбій, Завалій, Мокрій, Яцій.

У практиці написання складних прізвищ традиційно знач­на частина форм уживається без закономірного переходу о в і у закритому складі: Біловол, Довгонос, Лисогор, Чорновол.

Але існує тип прізвищ, де голосні о, е при відмінюванні чергуються в закритому складі з і: Біловіл — Біловола, Кривоніс — Кривоносу, Сивокінь — на Сивоконі, Чорновіл — Чорноволу.

Голосні о, е чергуються з нульовим звуком (випадають): Бурячок — Бурячка, Вітер — Вітра, Кравець — Кравця, Май­стер — Майстра.

У прізвищах Жнець, Швець, Чернець при відмінюванні теж відбувається випадання є: Жнеця, Швецю (хоча жнець — жен­ця, швець — шевцю), Чернецем (хоча чернець — ченцем).

Відбувається чергування голосних за загальними правилами: Кіт — Кота, Корінь — Кореневі, Никін — Никона, Чечіль — Чечеля.

Однак не відбувається чергування у прізвищах: Кисіль — Кисіля, Куліш — Кулішеві, Лакіш — Лакішем, Свистіль — Свистіля, Чіп — Чіпом, що зумовлене бажанням відокремити прізвище від подібного слова, тобто традиційною практикою вживання або потребою збереження ідентичності основи.

Відмінюються обидві частини складних прізвищ, якщо пер­ша частина може бути самостійним прізвищем: Квітка-, Гу­лак-, Карпенко-, Мамин-, Нечуй- та ін.

Не відмінюються: Бонч-, Долъд-, Кос-, Кара- і под.

Паралельні форми існують і відповідно відмінюються:

Тверда група	М'яка група
Задорджний — Задорожного Зарудний — Зарудного Городний — Городного	Задорожній — Задорожнього Зарудній — Заруднього Городній — Городнього

До невідмінюваних належать поодинокі чоловічі прізви­ща, наприклад: Зене, Леле, Півторадні, Дожі.

Кл. відмінок прізвищ має два нормативні варіанти: Бей! Бею! Негода! Негодо! Коваленко! Коваленку! Сухомлин! Сухомлине!

Дата добавления: 2014-12-24