Вибір стилю керівництва

Стилі керівництва

Стиль керівництва - це стійка думка керівника відносно того ступеня свободи, який повинен бути наданий підлеглим у підготовці рішень. Цей ступень свободи може змінюватись від "О" (жорстка диктатура) до дуже великого (колегіальне керівництво).

Види стилів:

- Жорсткий (авторитарний) - керівник абсолютний диктатор. Сюди відносяться дві категорії керівників:

* ті, що не мають достатньої кваліфікації та не знають кращих методів впливу на підлеглих;

* керівники з гіпертрофованою думкою про свої позитивні якості, вони потребують покори підлеглих для того, щоб підкреслити свою значимість.

- Доброзичливий авторитарний - керівник, який турбується як про успішне виконання виробничих завдань, так і про добробут підлеглих, і навіть доводить до їх відома, чому він прийняв саме таке рішення. Ставиться до підлеглих тепло, по-дружньому, чемно, з повагою, не вважає їх людьми "другого сорту", а вважає рівними собі. Однак питання про те, хто є справжнім хазяїном положення, ні в кого не виникає.

- Демократичний. Керівник знайомить підлеглих з курсом дій. Він чекає від них чесного ставлення й залишає можливість для висування нових альтернатив, тобто підлеглі можуть переконати керівника прийняти рішення, що вони пропонують. Керівник приймає рішення одноосібне і бере всю відповідальність за це рішення, навіть якщо воно базувалося на не зовсім вдалих порадах підлеглих.

- Колегіальний (партисипаративний) - керівник приймає рішення разом із підлеглими, які висувають свої альтернативні рішення, і розглядає такі рішення поряд із своїми. Маючи повний набір альтернатив, він разом із підлеглими вибирає найкраще рішення. Такий керівник не демонструє свою владу при підготовці рішення. Він приймає рішення, яке висувається групою, якщо навіть воно не збігається з думкою керівника.

Найкращого стилю керівництва не існує. У кожному конкретному випадку стиль керівництва визначають такі фактори:

1. здібності та особисті якості керівника;

2. здібності та особисті якості підлеглих;

3. виробничі умови (заводський цех, збутова організація і т. ін.);

4. стиль керівництва безпосереднього начальника (дуже часто менеджер керує підлеглими так, як це робить його начальник);

5. традиції та принципи управління, що склалися в даній організації.

Крім названих, на стиль керівництва впливають також ще чотири додаткових фактори.

1. Полягає в тому, що успішність діяльності керівника оцінюється за її результатом за досить великий проміжок часу, тобто діяльність керівника оцінюється не за результатами одного дня роботи його підлеглих, а по тому, чого вони досягли в повсякденній праці за рік та більше.

2. При формуванні стилю керівництва необхідно зважувати на стабільність та гнучкість. Такий керівник розуміє, що короткочасна зміна стилю керівництва з переорієнтацією на інтереси працівників, як правило, вітається ними, тоді як перехід до керівництва, орієнтованого виключно на виробничі проблеми організації, не викликає схвалення.

3. Усвідомлення того, що підлеглих цікавить не кількість, а вплив рішень на їх інтереси. Хороший керівник завжди намагається залучити працівників до підготовки рішень, що безпосередньо зачіпають їх інтереси.

4. Слід враховувати при виборі стилю керівника його орієнтацію. На що слід орієнтуватися, приймаючи рішення: на виконання виробничих завдань, чи на інтереси підлеглих?

Саме такі критерії використали Блейк та Мутон при побудові схеми вибору стиля керівництва. Ця схема побудована на системі координат, по вертикальній осі якої вимірюється ступень орієнтації керівника на інтереси працівника (людини), а по горизонталі - ні інтереси виробництва.

Кожна вісь поділена на дев'ять відрізків. У такому силовому полі розглядаються п'ять основних стилів керівництва:

Стиль 1.1. "Убогість управління" - керівник прикладає стільки зусиль для досягнення цілей організації та уваги до підлеглих, щоб його не звільнили з роботи.

Стиль 1.9. "Будинок відпочинку" - керівник зосереджений на добрих, дружніх, людських відносинах, але мало приділяє уваги ефективності виконання виробничих завдань.

Стиль 9.1. "Жорстка автократія" - керівник приділяє максимум уваги ефективності виконання виробничих завдань, але мало звертає уваги на морально-психологічний клімат у середовищі підлеглих.

Стиль 5.5. "Організація" - керівник досягає допустимої якості виконання завдань, відшукуючи баланс ефективності та доброго морального настрою.

Стиль 9.9. "Команда" - завдяки посиленій увазі до підлеглих, керівник досягає того, що підлеглі свідомо прагнуть до досягнення цілей організації. Це забезпечує і високий моральний настрій, і високу ефективність. Цей стиль є найкращим, але для його використання необхідна висока культура управління в організації.

Дата добавления: 2014-12-24