Миколаївська область

Миколаївська область
Герб Миколаївської області	Прапор Миколаївської області

Миколаївська область - розташована на Півдні України в межах басейну річки Південний Буг. На півночі омивається Чорним морем. На заході межує з Одеською, на півночі з Кіровоградською, на сході та північному сході з Дніпропетровською та на південному сході з Херсонською Областями.

Площа – 24598 км².

Населення – 1229500.

Обласний центр – Миколаїв.

Рельєф - поверхня області являє собою рівнину, нахилену в південному напрямі. Більша частина області лежить у межах Причорноморської низовини. На півночі простягаються Подільська височина (правобережжя Південного Бугу) та Придніпровська височина (лівобережжя Південного Бугу).

Область вкривають степи в яких є ковила, типчак, тонконіг вузьколистий; конюшина, гадючник, маренка, шавлія лучна, незабудка, переломник, крупка, а також тонконог, стоколос, викаи конюшна, горицвіт весняний, молочай степовий, шавлія, астрагал, келерія, кахрис, ферула, будяк, пижмо тощо. З дерев переважно зустрічається – сосна, тополя, вільха, верба, береза.

У степовій зоні найбільш типовими із ссавців є ховрах сірий, тушканчик великий, полівки сіра та степова, хом'ячок сірий, сліпак, тхір степовий, степова мишівка, куниця кам'яна, дикий кролик. Поширені бабак, лисиця-корсак, тхір-перев'язка, їжак вухатий. З птахів — жайворонок, перепілка, вівсянка, сіра куріпка. Трапляються дрофа, степовий журавель, степовий орел, канюк. З плазунів є полоз жовтобрюхий і гадюка степова.

Поряд із степовими водяться болотні і водоплавні тварини. З птахів характерні чайка, мартин сріблястий, норець, качка, чапля, бугай. Гніздяться гуска сіра, лебідь-шипун, пелікан. У заповідниках реакліматизовано оленя звичайного і бабака, акліматизовано оленя плямистого, ондатру, фазана. Для моря характерні оселедець керченський, пузанок, хамса, велика камбала, тюлька, бичок.

В області є 85 річок і багато лиманів (Дніпровський, Бережанський, Бузський, Тилугульський). Майже всі озера солоні, найбільше серед них – Бейкуський лиман. Є мінеральна вода (с. Снігурівці). Успішно використовуються лікувальні грязі. В області 89 територій і об’єктів природно-заповідника фонду, в тому числі частина Чорноморського біосферного заповідника.

Тепле літо, широкі піщані пляжі, протяжністю понад 70 км, середньомісячна температура повітря 23-35^о С, води 20-28^о С, найчистіше повітря, напоєне запахами моря та степових трав, зумовили виникнення на Чорноморському узбережжі, порізаному лиманами, трьох розвинутих курортних зон відпочинку – Очаків, Рибоківка, Коблево.

Коблево розташовано на межі з Одеською областю. Тут багато садів і виноградних плантацій. З кожним роком в Україні зростає популярність високоякісних вин місцевих виноробів. Упритул до зони відпочинку прилягає Тилігульський лиман, багатий на рибу, відомий пташиним царством і цілющими грязями. Тилігульський лиман з піщаними косами і степовими ділянками площе 8195,4 га взято під охорону у 1995 р.

Очаків справедливо називають маленькою перлиною Північного Причорномор’я. Він розташований там, де води Чорного моря зливаються з водами Дніпро-Бузького лиману. Щороку влітку населення Очакова збільшується в багато разів – туристи, екскурсанти й курортники відвідують ці береги, овіяні древньою історією, зігріті щедрим південним сонцем. У місті та його околицях археологами знайдено свідчення заселення цього краю ще в епоху бронзи, залишки скіфських і сарматських поселень древніх слов’ян. На території Очаківського району розташовані 41 база відпочинку, 15 санаторно-курортних закладів.

У курортній зоні відпочинку Рибаківка вдало поєднується приватний сектор із послугами 65 баз відпочинку. Це те місце, де відпочивати однаково цікаво як дорослим так і дітям. Курорт вирізняється зручним для дітей піщаним пляжем з помірно пологим дном. Водяні гірки, атракціони є улюбленими місцями дітей.

Загалом область має 114 санаторіїв, готелів, будинків відпочинку, туристичних баз.

Унікальною є Кінбурська коса, де водночас можна побачити дніпровську мозаїку-пісок, зелені діброви, водно-болотисті поля, унікальний рослинний і тваринний світ. “Гранітно-степове Побужжя” – це 40 кілометрова Каньйоподібна ущелина де Буг перетворюється в гірську ріку з порогами – це одна з кращих трасводного слалому в Європі. Це Мекка для скелелазів, і рай для тваринного і рослинного світу. В області діють понад 110 музеїв з них 11 державних а також історико-археологічний заповідник “Олівія”. В 1913 відкрито Миколаївський обласний краєзнавчий музей”; 1914 – художній музей імені В. Верещагіна. Діють також Музей бойової слави моряків – десантний Ольшанців, музей “Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років”, музей суднобудування і флоту, музей пожежної охорони. Є три театри, зоопарк, льодовий каток, обсерваторія, знаменита водолікувальниця Кенігсберга. Функціонують Свято-Михайлівський Палагіївський та Святих рівноапостольських Костянтина та Єлени монастирі.

Найвідоміші церкви: Воскресіння Діви Марії, Святого Миколая, Святого Йозефа. Всього в області 3,3 тисячі пам’яток.

Дата добавления: 2014-12-24