Домішкова провідність напівпровідників

Якщо у власному напівпровіднику деякі атоми замінити атомами з іншою валентністю (наприклад, атоми Ge замінити атомами As), одержимо домішковий напівпровідник. Навіть незначна кількість домішкових атомів (1 домішковий атомна ІО⁵ атомів основного напівпровідника) суттєво змінює фізичні властивості напівпровідників. Домішки відіграють подвійну роль. В одних випадках вони є додатковими постачальниками електронів у кристалі (атоми таких домішок називаються донорами), а в інших — центрами захоплення електронів у кристалах (атоми таких домішок називаються акцепторами — одержувачами). Домішкова провідність напівпровідників буває електронна і діркова.

1. Розглянемо домішкову електронну провідність на прикладі германію з домішками атомів миш’яку. Германій — чотиривалентний елемент, а миш’як — п’ятивалентний. Коли в кристалічній гратці атом германію заміщується атомом миш’яку, чотири електрони миш’яку утворюють міцний ковалентний зв’язок з чотирма сусідніми атомами германію, а п’ятий електрон миш’яку слабо зв’язаний із своїм атомом, легко робиться вільним навіть при кімнатній температурі. Домішкові атоми миш’яку є донорами електронів. Тому електропровідність такого напівпровідника називається електронною, а напівпровідник — n — типу.

На основі зонної теорії домішкова електронна провідність пояснюється так. Енергія домішкових електронів менша від енергії нижчого рівня зони провідності напівпровідника. Тому енергетичні рівні домішкових електронів (донорні рівні) лежать у забороненій зоні напівпровідника, причому ближче до зони провідності (рис. 8-1 3). Оскільки енергія Е’_ддуже мала (наприклад, для кремнію з домішками Asa;0,054 eB), то за рахунок теплової енергії електрони домішок з донорного рівня переходять у зону провідності напівпровідника.

Рис. 8-1 3

Рис. 8-1 4

2. Домішкову діркову провідність германій матиме тоді, коли домішковий елемент буде тривалентний, наприклад, індій. Коли атом германію замішується атомом індію, останній утворює мінний зв’язок тільки з трьома валентними електронами германію і для утворення повного ковалентного зв’язку не вистачає одного електрона. Тому один з електронів сусіднього атома германію заповнює в атомі індію валентний четвертий зв’язок. Атоми індію при цьому стають центрами захоплення електронів. На місці електрона, який відірвався від германію, з являється «позитивна дірка». Ця дірка заповнюється електронами від сусіднього атома германію. Процес повторюється: дірки безладно перемішуються в об’ємі напівпровідника. Під впливом електричного поля дірки утворюватимуть струм.

За зонною теорією домішкові акцепторні атоми вносять додаткові незайняті енергетичні рівні, які лежать в області забороненої зони ближче до верхнього рівня валентної зони напівпровідника (рис. 8-1 4). Раніше заповнена валентна зона напівпровідника стає зоною діркової провідності. Такий тип провідності напівпровідника називається дірковою домішковою провідністю або провідністю р — типу.

При низьких температурах провідність напівпровідників здійснюється за рахунок домішок, тобто Е_д»Е’_д і Е_а»Е’_а і для цього потрібна менша енергія.

З ростом температури іонізується все більша кількість атомів домішок. Настає температура, при якій всі домішкові атоми іонізовані (область виснаження). При більш високих температурах Т зростання електропровідності пояснюється власною провідністю. Характер залежності електропровідності о від Т подано на рис. 8-1 5.

Рис. 8-1 5

Практично при дослідженні температурної залежності електропровідності напівпровідників часто користуються не провідністю а просто опором напівпровідника. Для тих температур, для яких формули (7) і (8) мають місце, можна записати:

а) для власного напівпровідника

(9)

де DЕ — ширина забороненої зони;

б) для напівпровідника n — типу

(10)

де DЕ_д — енергія іонізації донорів;

в) для напівпровідника р-типу

(11)

де DЕ, — енергія іонізації акцепторів;

г) для домішкового напівпровідника з обома видами домішок

(12)

де DЕ — ширина забороненої зони.

Дата добавления: 2014-12-24