Методи забезпечення безпеки людини на судні

На морському транспорті

Правове та нормативно-технічне забезпечення безпеки праці

Лекція 1

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни Охорона праці в галузі

підготовка спеціалістів

галузь знань:

0701 «Транспорт і транспортна інфраструктура»

0507 «Електротехніка та електромеханіка»

спеціальність:

7.07010401 «Судноводіння»

7.05070202 «Електричні системи та комплекси транспортних засобів»

курс: п’ятий

форма навчання: денна / заочна

м. Херсон 2012 р.

Опорний конспект лекцій дисципліни Охорона праці в галузі розробив у відповідності з робочим навчальним планом відповідно до галузевого стандарту вищої освіти підготовки спеціаліста: галузь знань 0701 «Транспорт і транспортна інфраструктура» / 0507 «Електротехніка та електромеханіка», спеціальність 7.07010401 «Судноводіння» / 7.05070202 «Електричні системи та комплекси транспортних засобів» завідувач кафедри судноводіння, охорони праці та навколишнього середовища д.т.н., професор В.Є.Лєонов та старший викладач кафедри О.Ю.Камаєв.

Опорний конспект лекцій розглянуто та схвалено на засіданні кафедри судноводіння, охорони праці та навколишнього середовища

30 серпня 2012 р. протокол № 1

Начальник навчально-методичного відділу ______________ В.В.Черненко

^{(підпис)}

Завідувач кафедри судноводіння,

охорони праці та навколишнього

середовища д.т.н., професор ______________ В.Є.Лєонов

^{(підпис)}

Зміст

Лекція 1.Правове та нормативно-технічне забезпечення безпеки праці на морському транспорті
Лекція 2. Анатомо-фізіологічні наслідки впливу на людину загрозливих, шкідливих та вражаючих факторів, які характерні для морського транспорту
Лекція 3. Небезпеки, що виникають при пожежах
Лекція 4. Управління боротьбою з пожежами на суднах
Лекція 5. Електробезпека
Навчально-методичні матеріали

План лекції:

1. Методи забезпечення безпеки людини на судні.

2. Міжнародні правові документи по забезпеченню безпеки праці.

3. Контроль та керування безпекою праці на морському флоті.

Рекомендована література: 1-3, 5, 6.

Методи забезпечення безпеки мореплавства - це методи захисту об'єктів мореплавання (суден, членів екіпажів і пасажирів, судноплавних шляхів і природного середовища) від загрози небезпечного впливу факторів природного й техногенного середовища, а також небезпечних проявів людського фактора в процесі функціонування мореплавання як великої системи, що включає в себе морські судна й інфраструктуру, що її забезпечує. Таке визначення безпосередньо випливає з визначення безпеки як властивості мореплавання.

Питання про методи забезпечення безпеки мореплавства має принциповий характер, оскільки на його рішення опирається визначення предмета безпеки мореплавання. Складність же рішення цього питання обумовлена необхідністю розмежувати методи, що забезпечують безпеку мореплавання, і методи, що забезпечують мореплавання як таке, або, інакше кажучи, його функціональну ефективність.

Мореплавання служить задоволенню господарських, культурних, рекреаційних, наукових і інших потреб людства. Його функціональна ефективність забезпечується технічними, економічними, правовими методами. Технічні методи полягають у тім, що судам надаються належні морехідні якості, створюються належні умови для перевезення вантажів, комфортне середовище перебування пасажирів, розгортаються навігаційні системи, що забезпечують проходження судна по заданому найбільш вигідному шляху, і т.п.

Економічні методи визначають ціноутворення на фрахтовому ринку, рівень заробітної плати екіпажа, співвідношення між витратами судновласника й прибутком, і т п. Правовими методами держава й міжнародне співтовариство регулюють взаємини сторін, що беруть участь у мореплаванні, у зв'язку з функціонуванням мореплавання, спрямованим на досягнення тих цілей, які реалізуються нею як системою.

Даний перелік ні в якому ступені не претендує на повноту, і наведений тут з єдиною метою - показати, що варто все-таки розрізняти методи, що забезпечують функціональну ефективність мореплавання, і методи, що забезпечують його безпека.

Відмітною рисою методів забезпечення безпеки мореплавства є те, що вони спрямовані на збереження судами морехідного стану при впливі на них небезпечних для мореплавання факторів і на скорочення збитку при неподоланному впливі цих факторів.

У силу цього визначення не є методами забезпечення безпеки мореплавства методи забезпечення плавучості, остійності або керованості судна, спрямовані на досягнення функціональної ефективності в нормальних умовах експлуатації.

Інакше кажучи, методи забезпечення безпеки мореплавства - це ті, використання яких пов'язане з певним елементом надзвичайності, у тому числі й запобігання надзвичайності. Без використання цих методів судно буде плавати, робити перехід з пункту відправлення в пункт призначення, перевозити вантаж, займатися ловом риби - але остільки, оскільки відсутнє вплив факторів, що обурюють, загрозливій втраті морехідного стану в даних умовах експлуатації.

Методи забезпечення безпеки мореплавства перераховані або розкриті в міжнародних конвенціях і правилах, підручниках інших виданнях і статтях. Вони можуть бути підрозділені на наступні групи методів:

- технічні;

- організаційні;

- ергономічні;

- інформаційні;

- правові;

- соціальні.

Характерна риса технічних методів полягає в тім, що вони забезпечують той або інший компонент безпеки за рахунок конструкції, спорядження, спеціального устаткування або спеціальних режимів експлуатації техніки.

До методів, реалізованим при проектуванні й будівництві судів, ставляться, зокрема, що випливають:

- розподіл корпуса на відсіки;

- пристрій подвійного дна;

- установка запасного й аварійного кермового привода;

- використання в конструкції судна засобів, що забезпечують підтримку або поновлення нормальної роботи головної енергетичної установки при виході з ладу одного або більше відповідальних допоміжних механізмів;

- установка аварійних джерел електроенергії;

- забезпечення конструктивного протипожежного захисту;

- забезпечення зв'язку між містком і машинним відділенням;

- створення й установка рятувальних засобів;

- установка засобів радіозв'язку для прийому й передачі інформації, що забезпечує безпека плавання й рятування на море;

- установка суднового навігаційного встаткування, що задовольняє вимогам забезпечення безпеки плавання;

- установка та устаткування сигналізації;

- конструктивні заходи й установка встаткування, що забезпечує запобігання забруднення навколишнього середовища.

До технічних методів ставиться укомплектування судів аварійним і протипожежним постачанням.

У процесі експлуатації судів також реалізуються технічні методи:

- безпечна швидкість;

- регулювання завантаження судна;

- контроль остійності і її регулювання.

Спеціальні технічні методи забезпечують безпека під час перевезення зерна й інших сипучих вантажів, небезпечних вантажів, морському буксируванню, експлуатації танкерів, ядерних судів.

До технічних методів ставляться й ті, які полягають в установці й розгортанні засобів і систем берегового, морського й космічного базування, що забезпечують безпеку плавання, пошук і рятування на море.

Організаційні методи забезпечення безпеки мореплавства являють собою заходи, що полягають у цілеспрямованій упорядкованій діяльності людей, їхніх груп, колективів і організацій у їхніх взаєминах на основі певних правил і процедур.

У рамках судна як організації реалізуються наступні організаційні методи забезпечення безпеки мореплавання:

- укомплектування кваліфікованим екіпажем;

- підготовка екіпажа до боротьби за живучість і рятування;

- організація вахтової служби;

- здійснення комплексу мер по попередженню аварій, а у випадку аварії - по боротьбі за живучість судна й рятування людей і майна.

На більше високому рівні (в основному в сфері компетенції держави й міждержавного регулювання) до організаційних методів забезпечення безпеки мореплавства ставляться:

- державний нагляд за морськими суднами (технічний, адміністративно-технічний, адміністративний);

- дипломувуння моряків;

- оперативно-чергова служба за спостереженням за судами в море;

- організація гідрографічної служби;

- організація метеорологічної служби;

- організація лоцманської служби;

- організація служби навігаційних попереджень;

- організація служби пошуку й рятування на море;

- установлення шляхів руху судів;

- розслідування й облік аварій;

- здійснення міжнародного співробітництва в області безпеки мореплавання.

Ергономічні методи забезпечення безпеки мореплавства охоплюють сферу людино-машинних взаємодій. До цієї групи застосовуються наступні методи:

- оптимальний розподіл функцій між людиною й машиною;

- організація робочих місць суднових фахівців, що забезпечують безпеку плавання;

- застосування засобів відображення інформації й органів керування, що відповідають психофізіологічним можливостям оператора;

- гармонізація робітничого середовища, що знижує напругу й стомлюваність операторів;

- тренажерна підготовка суднових фахівців.

Інформаційні методи забезпечення безпеки мореплавства характеризуються тим, що в них предметом діяльності є інформація, повідомлювана за допомогою тих або інших матеріальних носіїв, але не самі ці носії. До інформаційних методів можна віднести наступні:

- видання й використання навігаційних і інших морських карт, посібників і керівництв для плавання, їхня підтримка на рівні сучасності;

- передача й прийом оперативної навігаційної інформації;

- передача й прийом гідрометеорологічної інформації;

- передача й прийом повідомлень про нещастя, повідомлень із сигналами терміновості й безпеки;

- застосування різних видів сигналізації на море;

- зорове, слухове, радіолокаційне, радіотехнічне, гідроакустичне спостереження за обстановкою;

- виконання навігаційних спостережень, обробка й аналіз їхніх результатів;

- лоцманська проводка;

- застосування систем керування рухом судів (ЗСКРС);

- виконання розрахунків по остійності й непотоплюваності судів і т.п.

Правовими методами забезпечення безпеки мореплавства регулюються відносини між людьми у зв'язку з безпекою мореплавання. Морське право містить розгорнуту систему техніко-правових установлень. Ними охоплюються:

- конструкція, устаткування, постачання морських суден;

- підготовка, дипломування моряків, несення ними вахти;

- мінімальний склад екіпажів судів;

- мінімальна висота надводного борту;

- попередження зіткнень судів у морі;

- радіозв'язок і сигналізація;

- організація пошуку й рятування;

- огородження навігаційних небезпек;

- установлення шляхів руху судів;

- обмежувальні вимоги до навантаження судів;

- розслідування морських подій;

- державний нагляд за морськими суднами, режимом їхнього плавання;

- охорона морського середовища від забруднення.

Дія техніко-правових норм як методів правового регулювання обумовлено закладеними зобов'язаннями сторін (у нормах договірного характеру) або санкціями. Стосовно до судна (як установі) такими санкціями можуть бути обмеження району плавання, недопущення виходу в море й т.п., до окремо взятої фізичної особи - дискваліфікація, залучення до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності.

Соціальні методи забезпечення безпеки мореплавання, опосередковано регулюючи рівень безпеки, проте, роблять на нього винятково велике, якщо не вирішальний вплив. Саме вони визначають мотивацію працівників до діяльності, від якої - як в особистому, так і в суспільному плані - залежить успішність діяльності.

Соціальні методи також забезпечують захищеність працівника від фізичних і емоційних перевантажень, викликаних надмірною інтенсивністю праці й довгостроковим перебуванням в екстремальних умовах. До соціальних методів забезпечення безпеки мореплавства можна віднести наступні:

- підтримка високої престижності професії;

- раціональний режим праці й відпочинку;

- гідна матеріальна винагорода за сумлінну працю

- забезпечення високого рівня охорони праці;

- забезпечення комфортних умов праці й життя;

- профілактика захворювань моряків;

- стимулювання професійного росту й професійної компетентності;

- підтримка високого професійного довголіття фахівців;

- розподіл обов'язків, у максимальному ступені звільняючих фахівців, зайнятих забезпеченням безпеки мореплавання, від не пов'язаних із цим функцій.

Розглянуті методи забезпечення безпеки мореплавства мають різний ступінь розробленості й неоднаковий ступінь впровадження в практику забезпечення безпеки. Найбільш розроблені й найбільше послідовно використовуються технічні методи, у всякому разі, на стадії проектування й будівництва судів. Використання організаційних методів, особливо на конкретних судах, відрізняється великою неоднорідністю, про що свідчить аналіз аварійних випадків, значна частина яких обумовлена незадовільною організацією вахтової служби, боротьби за живучість і т.п.

Неодноразово відзначалася необхідність комплексного використання методів безпеки мореплавання. Однак, на жаль, на практиці комплексний підхід нерідко підмінюється розробкою «плану організаційно-технічних заходів» або виданням чергового наказу по міністерстві або відомстві з перевагою формулювань типу «підсилити», «взяти на особливий контроль» і т.п. Ефективність подібних мір, як правило, невисока.

Дата добавления: 2014-12-24