Дегустационный лист 17 страница

- державні установи (чільне місце серед них посідають центральні банки і казначейства відповідних країн);

- юридичні та фізичні особи різної державної належності, що займаються міжнародним бізнесом;

- комерційні банківські установи, що обслуговують зовнішньоекономічну діяльність;

- валютні біржі, а також валютні департаменти фондових і товарних бірж.

Валютні ринки у територіальному аспекті тяжіють до великих валютних і валютно-біржових центрів. У ряді країн здійснюється міжбанківська торгівля валютою, а також діють спеціальні валютні біржі. Встановлений на них курс валют має назву офіційного валютного курсу.

Найбільшим світовим центром торгівлі валютою вважається Нью-Йорк. За іншою інформацією, найбільшими світовими валютними ринками є Лондонський, частка якого в обороті іноземних валют у середині 90-х років становила 30 %, за ним ідуть Нью-Йоркський (16 %), Токійський (10 %) і Сінгапурський (близько 7 %). До ряду великих фінансових центрів США також можна зарахувати Бостон, Чикаго, Сан-Франциско і Новий Орлеан. У США відсутні валютні біржі, на яких щодня встановлювалися б офіційні котирування валют. Валютою торгують лише на міжбанківському валютному ринку, на ньому формується середній курс, який є основою для курсів продавця і покупця для клієнтів банків. Валютні біржі відсутні також у Швейцарії та Великобританії, у Франції та Австрії є по одній валютній біржі, а в Італії та ФРН - по кілька.

Основні складові світової валютної системи: світовий грошовий товар; валютний курс; валютні ринки; міжнародна валютна ліквідність; міжнародні валютно-фінансові організації.

2. Структура валютного ринку.

1. За суб’єктами:

- Міжбанківський (прямий і брокерський) (біля 80% обсягу всіх операцій на світовому валютному ринку припадає на міжбанківський ринок, оскільки валютні біржі існують не в усіх країнах світу)

- Клієнтський

- Біржовий

- Торгівля через валютну біржу

- Торгівля деривативами

2. За терміном операцій

- Спот ринок (поточний)

- Форвардний ринок (терміновий)

- Своп ринок

3. За функціями

- Обслуговування міжнародної торгівлі

- Чисто фінансові трансферти (спекуляція, хеджування, інвестиції)

4.За валютними обмеженнями

- Вільні

- Обмежені

5.За застосуванням валютних курсів

- З одним режимом

- З кількома режимами

6.За об’ємом і характером валютних операцій

- Глобальні (світові)

- Регіональні (міжнародні)

- Внутрішні (національні)

7. За територіальною ознакою:

- Європейський ринок – Лондон, Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюрих.

- Американський ринок – Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Монреаль.

- Азіатський – Токіо, Гонконг, Сингапур, Бахрейн.

3. Валютний курс:функції та види.

Валютний курс – мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн.

Функції валютного курсу:

1. Інтернаціоналізація грошових відносин

2. Забезпечення взаємного обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів і кредитів.

3. Використовується для порівняння цін світових та національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених в національних чи іноземних валютах.

1. Використовується для періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті компаній та банків.

5. Перерозподіл національного продукту між країнами.

Багатофакторність валютного курсу відображає його зв’язок з іншими економічними категоріями: вартістю, ціною, грошима, процентом, платіжним балансом тощо. При чому відбувається складне їх переплетення та висунення в якості вирішальних то тих, то інших факторів.

Фактори, що впливають на валютний курс: темп інфляції; стан платіжного балансу; різниця процентних ставок в різних країнах; діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції; ступінь використання визначеної валюти на євроринку та міжнародних розрахунках;прискорення чи затримка міжнародних платежів; ступінь довіри до валюти на національному та світових ринках; валютна політика; продуктивність праці; довгострокові темпи зростання національної валюти; місце і роль країни у світовій торгівлі; вивіз капіталу.

Види валютних курсів:

- Фіксований – в основу покладено монетний паритет (ваговий вміст золота в національних грошових одиницях)

1) реально фіксований (золотомонетний стандарт)

2) договірно-фіксований – ординарний (прив’язаний до СДР, долара США, до французького франка до інших валют); кошиковий (прив’язаний до штучно побудованих комбінацій валют основних торговельних партнерів Австрії, Алжиру); валютний курс, заснований на системі змінного паритету.

- Плаваючий – визначається через зіставлення паритетів купівельної спроможності валют, тобто оцінки в національних грошах вартості однойменного “ кошика” товарів.

1) незалежне плавання (на девізних ринках)

2) кероване (регульоване) плавання (втручання центральних банків)

3)змішане плавання по відношенню до однієї валюти (долара США) – всього чотири країни застосовують Бахрейн, Саудівська Аравія, Катар, Об’єднані Арабські Емірати)

4)спільне плавання (валютне угрупування ЄС використовують)

Номінальний валютний курс – це конкретна ціна національної валюти на іноземну валюту і навпаки.

Дата добавления: 2014-12-24