Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Дегустационный лист 18 страница




Реальний валютний курс:

1) - це номінальний помножений на співвідношення рівня цін в двох країнах;

2) - розраховується на базі середніх цін в країнах, які є головними партнерами даної країни (свідчить про конкурентоспроможність товарів відносно до імпортерів)

Спот курс – курс обмін на протязі не більше 2 робочих днів з моменту досягнення угоди про курс – це курс на ринку на певну дату.

Форвардний курс – узгоджений курс, обмін за цим курсом здійснюється в майбутньому, понад 3 дня після узгодження.

4. Валютні біржі та міжнародні ринки валют.

Валютні біржіта міжнародні ринки валют (від середньолат. bursa - гаманець) з'явилися у XV-ХУІ ст. в італійських містах-державах Венеції, Генуї, Флоренції, а також у Голландії, Англії. У дореволюційній Росії валютно-фінансова біржа діяла з 70-х років ХІХ ст. і торгувала іноземною валютою та цінними паперами.

Міжнародні ринки валют (international currency markets) виникли у зв'язку із запровадженням у 1973 р. плаваючих валютних обмінних курсів (floating exchange rates) і зростанням приватної міжнародної ліквідності (private international liquidity), переважно у формі євровалют. Зокрема, виникнення євровалют можна трактувати як реакцію на послаблення позицій долара США. Фахівці вважають євровалюти результатом поглиблення інтеграції світової економіки, що відображає посилення інтернаціоналізації виробничого і фінансового капіталу (productive and financial capital). Появу євровалют зумовило і загострення конкуренції між фінансовими установами, передусім комерційними банками.

Євровалюта - це банківські депозити, що не підлягають внутрішньому банківському законодавству (are not subject to domestic banking legislation).

У період свого виникнення євровалюти були передусім доларами США, депозитованими в Європі. Згодом до американського долара додалися німецька марка та японська єна. Ринок євровалют часто називають ринком євродоларів. Це неправильно, оскільки на ньому був присутній не лише долар США. Не досить точною є і назва "єв-ровалюти" з огляду на те, що половина цих валют зосереджувалася не в Європі, а далеко за її межами - на Багамах, у Панамі, Сінгапурі та Бахрейні. Найбільшим європейським центром євровалют є Лондон.

Отже, ринок євровалют - це незалежний оптовий ринок, де оперують великими сумами. Цей ринок перебуває поза юрисдикцією держав, є джерелом порівняно дешевого кредиту для позичальника і водночас високого прибутку для позикодавця.

5. Світові ринки золота

Цей дорогоцінний метал надходить на ринок у вигляді стандартних зливків (вагою 12,5 кг, проба щонайменше 995; кілька кілограмів, проба 900-916,6; малі зливки вагою 990-1005 г). Об'єктами операцій є також золоті монети старого і сучасного карбування.

У світі налічується понад 50 центрів торгівлі золотом у Європі, Америці, Азії та Африці. Провідними центрами вважаються Лондон і Цюріх.

Залежно від правового режиму, який надає держава, ринки золота поділяються на такі:

o світові (Лондон, Нью-Йорк, Цюріх, Гонконг, Дубай);

o внутрішні вільні (Париж, Мілан, Стамбул, Ріо-де-Жанейро);

o місцеві контрольовані (Афіни, Каїр);

o чорні (Бомбей та ін.).

Протягом 1961-1968 рр. у світі існував "Золотий пул" - Міжнародне об'єднання центральних банків Великобританії, ФРН, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Швейцарії і Федерального резервного банку Нью-Йорка. Його мета полягала у спробі стабілізувати ціну золота на лондонському ринку золота на рівні, близькому до офіційної ціни, регулюючи через Банк Англії купівлю-продаж золота за допомогою державних золотих запасів. "Золотий пул" замінили аукціони золота, що періодично проводили Міжнародний валютний фонд (МВФ), а також уряди США, Індії та інших країн.

Наприкінці 90-х років МВФ і центральні банки ряду країн розпочали продаж своїх золотих запасів, що можна розглядати як певну зміну менталітету - гарантом стабільності національних валют стали вважати не золото, а стабільність економіки. Проте золото продовжувало відігравати роль валютного резерву.

На світові ринки золото потрапляє за допомогою посередників (дилерів). Золоті дилери є фінансовою елітою світу. Фірм-дилерів небагато - лише два десятки. На Лондонському ринку діють 5 дилерів. Найстаріша фірма з'явилася ще у XVII ст., молодшій близько 150 років. Банкірський дім Ротшильдів є лідером серед дилерів.


 

 


План лекції:

1. Поняття міжнародних розрахунків, умови, суб’єкти.

2. Типи і форми міжнародних розрахунків.

2.1. Акредитив та його види.

2.2.Інкасо.

2.3.Банківський переказ.

2.4.Розрахунки з використанням векселів і чеків

2.5.Консигнація.

3. Ризики, що виникають при міжнародних платежах.

Ключові поняття: комерційні документи; акредитив; банківський чек; банківський переказ; вексель; доходи; іменний чек; інкасо; рахунок «ЛОРО»; рахунок «НОСТРО»; рахунок поточних операцій; товари; транспортні документи; форми розрахунків; чек.

Список літератури:

1. Міжнародна економіка: Навч. посібник / За ред. Ю.Г. Козака, В.М.

2. Міжнародна економіка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч.дисципліни. /А.М. Поручник та ін.; За ред. А.М. Поручника / - К., КНЕУ,2005. - 160 с.

3. Передрій О.С. Міжнародні економічні відносини. Навч. посіб. – К: ЦНЛ, 2006. – 274 с.

4. Савельєв Є. Міжнародна економіка. Теорія міжнародних торгівлі і фінансів. – К., Економічна думка, 2002. – 504 с.

Після вивчення теми студенти повинні знати:




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-24; Просмотров: 329; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.