Займенник (the pronoun). Займенники — це слова, що вказують на предмети чи їх ознаки, Вони вживаються замість іменників, прикметників або числівників

Займенники — це слова, що вказують на предмети чи їх ознаки, вони вживаються замість іменників, прикметників або числівників.

Особові займенники в називному відмінку (I, you, he, she, it, we, they) виконують функцію підмета і відповідають на питання хто? що?

Особові займенники в об'єктному відмінку (me, you, him, her, it, us, them) відповідають на питання непрямих (давального, знахідного, місцевого) відмінків, у реченнях виконують функцію додатка:

Tell me everything about them. Розкажіть мені все про них.

Вжита без прийменника, ця відмінкова форма займенника відповідає в українській мові давальному і знахідному відмінкам.

Займенники в непрямому відмінку з прийменниками відповідають всім іншим відмінкам залежно від прийменника:

This letter isfor you. This article was translatedby him. І have received a letterfrom her. І quite agreewith him. I readabout it yesterday. Не showed the bookto her.

Це лист для вас. Ця стаття була перекладена ним. Я отримав від неї листа. Я повністю згоден з ним. Я читав про це вчора. Він показав їй книжку.

Присвійні займенники виражають належність і відповідають на питання чий? У реченні вони, як правило, є означенням.

Таблиця 7. Особові і присвійні займенники

Особові займенники	Присвійні
Називний (прямий) відмінок	Об'єктний (непрямий) відмінок
хто who? що? what?	кого? кому? whom? що? чому? what?	чий? чия? чиє? чиї? whose?
I я you ти he він she вона it воно we ми you ви they вони	me мене, мені you тебе, тобі him його, йому her її, їй it його, її us нас, нам you вас, вам them їх, їм	mу мій, моя, моє, мої your твій, твоя, твоє, твої his його her її its його, її our наш, наша, наше, наші your ваш, ваша, ваше, ваші their їх

Таблиця 8. Вказівні займенники

Однина	Множина
this цей, ця, це that той, та, те	these ці those ті

Вказівні займенники в реченні можуть бути означен­ням, якщо стоять перед іменником, або підметом, якщо стоять перед дієсловом.

НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ

SOME кілька, деяк, деяка кількість вживається у стверджувальних реченнях:

І havesome pencils.

У мене є кілька олівців.

ANY скільки-небудь, які-небудь вживається у питаль­них і заперечних реченнях:

Have you got any pencils?	У вас є які-небудь олівці?
І have notgot any pencils.	У мене немає ніяких олівців.

NO ніякий вживається для утворення заперечення, але в цьому випадку дієслово стоїть у стверджувальній формі:

І haveno pencils.

У мене немає (ніяких) олівців.

Примітка. У стверджувальному реченні займенник any перекладається який-небудь, будь-який.

You can buy stamps at any post-office.

Марки можна купити в будь-якому поштовому відділенні.

Таблиця 9. Займенники some, any, no, every і похідні від них

Речення	Про речі	Про людей	Про місце
thing	body, one	where
Стверджу-вальні	some any	something що-небудь anything все, що завгодно	somebody someone хтось хто-небудь anybody anyone всякий будь-який	somewhere десь де-небудь anywhere де завгодно куди завгодно
Питальні	any	anything що-небудь	anybody anyone хто-небудь будь-хто	anywhere де-небудь куди-небудь

Заперечні	not... any no	not... anything нічого nothing нічого	not... anybody not... anyone ніхто nobody, no one none ніхто	not... anywhere ніде нікуди nowhere ніде нікуди
Усіх видів	every	everything все	everybody everyone всякий кожний все	everywhere скрізь всюди

Таблиця 10. Зворотні займенники

Особа	Однина	Множина
1-а 2-а 3-я	myself yourself herself himself itself	сам (а) себе	ourselves yourselves themselves	самі себе

Таблиця 11. One (ones) у ролі замінників іменників

Займенники	Приклади	Переклад
one ones	Take my pen.—Thank you, I have got one. Some products are more nu­tritious than the other ones.	Візьміть мою ручку — Дя­кую, у мене є (ручка). Деякі продукти поживніші за інші (продукти).

Щоб запобігти повторенню іменника, замість нього можуть вживатися займенники one (ones), that of (those of). Для заміни іменників в однині вживаються займенники one і that of, а у множині— ones, those of.

§7 дієслово

(the verb)

Дієслово – це повнозначна, самостійна частина мови, яка означає:

¾ дію: to cut – різати; to put – класти;

¾ стан: to sleep – спати;

¾ відчуття: to feel – почувати; smell – відчувати запах, нюхати, пахнути;

¾ процеси сприйняття (сприймання): to hear – чути, слухати; to see – бачити, дивитися;

¾ процеси мислення: to think – думати, обмірковувати; to consider – розглядати;

¾ уявлення: to imagine – уявляти (собі);

¾ процеси мовлення: to speak – говорити, розмовляти; to say – говорити, сказати, мовити; to tell – розповідати, говорити, сказати;

Дієслово в англійській мові має найбільшу кількість форм. Основні граматичні ознаки дієслова – час, особа, число, стан. Спосіб дії – за ним дієслово в реченні відрізняється від інших слів.

Дієслова мають особові (Finite Forms) і не особові (Non-Finite Forms) форми.

Особові – це ті форми, які виражають особу, число, час, стан, спосіб дії і виступають у реченні лише у функції присудка:

He lives in London. Він мешкає у Лондоні.

Не особові – це ті форми, які не мають звичайних форм особи, числа, способу і не бувають у реченні присудками, хоч і можуть входити до його складу. До них належать інфінітив (the Infinitive), герундій (the Gerund) і дієприкметник (the Participle).

Таблиця 12.

The Infinitive (інфінітив)	To know everything is to know nothing.	Знати все – значить нічого не знати.
The Gerund (герундій)	I am fond of reading books.	Я захоплююсь читанням книжок.
The Participle (дієприслівник)	Money spent on the brain is never spent in vain.	Гроші, витрачені на освіту, завжди окуповуються.

часи дієслова

(tenses)

В англійській мові розрізняються чотири групи часових форм дієслова: Indefinite (Simple) Tenses (неозначені часи), Continuous Tenses (тривалі часи), Perfect Tenses (перфектні або доконані часи) та Perfect Continuous Tenses (перфектно-тривалі часи). Всього в англійській мові вживається 12 часових форм.

В усіх групах часів існує також особлива форма відносного часу: The Future-in-the-Past – майбутнє відносно минулого часу.

Примітка. Детальніше про часи дієслова йдеться у відповідних розділах.

спосіб дієслова

(the mood)

Спосіб дієслова показує як мовець розглядає дію відносно дійсності. В англійській мові є три способи:

1. Дійсний спосіб (the Indicative Mood) показує, що дія розглядається як реальний факт у теперішньому, минулому і майбутньому:

Таблиця 13.

She speaks English fluently.	Вона вільно розмовляє англійською мовою.
He spokeEnglish fluently.	Він вільно розмовляв англійською мовою.
They will speakEnglish fluently.	Вони будуть вільно розмовляти англійською мовою.

2. Наказовий спосіб (the Imperative Mood) висловлює спонукання до дії, тобто наказ, прохання, пораду та інше. Наказовий спосіб має форму другої особи:

Таблиця 14.

Tell me all about it.	Розкажи мені все про це.
Choose an author as you choose a friend.	Вибирай письменника, як вибираєш друга.
Don’t be late.	Не запізнюйся.
Don’t waste time, it flies.	Не гайте часу, він летить.

3. Умовний спосіб (the Subjunctive Mood) показує, що мовець розглядає дію не як реальний факт, а як таку, що могла відбутися за певних умов, а також як щось допустиме, бажане, необхідне або нереальне, нездійснене.

If I saw her tomorrow, I would tell her about it.	Якби я бачив її завтра, я б сказав їй про це.
(Не виключена можливість побачити її завтра. Припущення стосується майбутнього).

Якщо припущення відноситься до минулого часу, воно не може бути виконано і є цілком нереальним:

If I had seen her yesterday, I would have told her about it.	Якби я (по)бачив її учора, я б сказав їй про це.
(Але я її не міг (по)бачити. Минулого повернути не можна).

Найпростішим для опанування є наказовий спосіб – як за обсягом, так і за утворенням.

Дійсний спосіб має дуже розгалужену систему часових форм.

Щодо умовного способу, то він хоч і не великий за обсягом, проте має складну систему утворення.

Примітка. Детальніше про способи дієслова йдеться у відповідному розділі.

стан дієслова

(the voice)

Особа або предмет, що виконує дію, називається суб’єктом дії. Особа або предмет, на які спрямовано дію, називається об’єктом дії. Так у реченні

A lot of people speak English all over the world.

Багато людей розмовляють англійською в усьому світі.

підмет речення “people” – означає суб’єкт дії, а ‘English” – її об’єкт. У реченні

English is spoken all over the world.

Англійською розмовляють у всьому світі.

підмет речення “English” є об’єктом дії. Суб’єкт дії у цьому реченні не зазначено.

Отже, підмет речення може бути як суб’єктом, так і об’єктом дії, вираженої присудком.

В англійській мові дієслова вживаються в активному стані (the Active Voice) і пасивному (the Passive Voice).

Якщо підметом речення є суб’єкт дії, то дієслово-присудок вживається в активному стані.

We often see him in the library.

Ми часто бачимо його в бібліотеці.

Підмет речення “we” є суб’єктом дії, “see” – дієслово-присудок в активному стані.

Якщо підметом речення є об’єкт дії, то дієслово-присудок вживається в пасивному стані.

He is often seen in the library.

Його часто бачать (можна бачити) в бібліотеці.

Підмет речення “He” є об’єкт дії, “is…seen” – дієслово-присудок в пасивному стані. Суб’єкт дії – не зазначено.

Пасивний стан вживається тоді, коли в центрі уваги співрозмовників є особа або предмет, на які спрямована дія (об’єкт дії), суб’єкт дії при цьому здебільшого не вказується:

Rome was founded in 753 B.C.

Рим було засновано в 753р. до нашої ери.

У цьому реченні “Rome” (Рим) є об’єктом дії, вираженої присудком “was founded” (було засновано); саме про об’єкт дії — “Rome” (Рим), а не про діючу особу йде мова.

При потребі суб’єкт дії може бути виражений за допомогою додатка з прийменниками by або with:

The potato was brought to Europe by Spanish.	Картопля була завезена до Європи іспанцями.
Her eyes were filled withtears.	Її очі наповнились сльозами.

Зіставляючи речення з присудком в активному стані

Dr. Pemberton invented Coca-Cola in 1886.

Д-р Пембертон винайшов Кока-Колу у 1886 році.

і речення з присудком в пасивному стані,

Coca-Cola was invented by Dr. Pemberton in 1886.

Кока-Кола була винайдена д-ром Пембертоном у 1886 році.

можна відзначити, що підмету речення в активному стані (Dr. Pemberton) відповідає додаток з прийменником by речення в пасивному стані (by Dr. Pemberton), а додаток до дієслова-присудка речення в активному стані (Coca-Cola) є предметом речення в пасивному стані.

Ви мабуть звернули увагу на те, що в англійських реченнях присудок в пасивному стані складається з двох частин. Це дійсно так.

Пасивний стан дієслів в англійській мові утворюється за допомогою допоміжного дієслова (to) be (бути) у відповідному часі, числі, відповідній особі та дієприкметника минулого часу (the Past Participle) основного дієслова.

Дата добавления: 2014-12-24