Приклад 2. На хімічно небезпечному об’єкті, який розташований на відстані 9 км від населеного пункту, є 2 ємності по 50 т і одна містить 100 т хлору

На хімічно небезпечному об’єкті, який розташований на відстані 9 км від населеного пункту, є 2 ємності по 50 т і одна містить 100 т хлору. Навколо ємностей побудовано обвалування висотою 2 метри, населений пункт має глибину Г = 5 км і ширину Ш = 4 км. Площа населеного пункту становить 18 км², у ньому проживає 12 тис. осіб.

Приймається, що повністю руйнується найбільша одинична ємність, заповнена на 70%, таким чином у навколишнє середовище викинуто 100 · 0,7 = 70 т хлору.

Вихідні дані:

1. Тип викинутої НХР хлор

2. Кількість НХР (Q), т 70

3. Ємність обвалована, висота обваловки (Н), м 2,0

4. Температура повітря, ^оС 20

5. Швидкість вітру (V), м/с 1

6. Азимут вітру (А), град. в напрямку ОГД

7. Ступінь вертикальної стійкості атмосфери інверсія

8. Місцевість закрита, ліс, 2 км

9. Кількість людей в населеному пункті, тис. чол. 12

10. Забезпеченість протигазами, % 0

11. Відстань від ХНО до населеного пункту (R_O), км 9,0

Розрахунок:

1. Визначення розмірів (глибини, ширини та площі) зони хімічного забруднення.

1.1. Глибина прогнозованої зони розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями (Гпзхз, км) визначається розрахунком за формулою:

Гр = Гт/Ксх- Гзм,

де: Гт - табличне значення глибини зони, за табл. 3.24 для умов: місцевість відкрита, Q = 70 т; ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) - інверсія, температура повітря – 20 ^оС, швидкість вітру V = 1 м/с, Гт = 65,6 км.

Ксх - коефіцієнт, що враховує тип сховища і характеризує зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" (при умові зберігання НХР в обвалованих ємностях) за табл. 3.18 з урахуванням висоти обвалування Н = 2 м, Ксх = 2,4.

Гзм - величина, на яку зменшується глибина розповсюдження хмари НХР на закритій місцевості (міська, сільська забудова, лісовий масив), км, визначається за формулою:

Гзм = L ·(1 - 1/Кзм)

де L = 2 км - довжина закритої місцевості на осі сліду хмари НХР, км;

Кзм - коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари НХР для кожного 1 км довжини закритої місцевості за табл. 3.20., Кзм = 1,8 км.

Гзм = 2·(1 - 1/1,8) = 0,88 км

Гр = 65,6/2,4 – 0,88 = 26,45 км.

Після визначення розрахункової глибини отримане значення Гр порівнюється з максимальним значенням глибини переносу повітряних мас Гп за 4 години: Гп = 4 W, км;

де W - швидкість переносу повітряних мас (табл. 3.19) при заданих V = 1 м/с і інверсії, W = 5 км/год,

Гп = 4 · 5 = 20 км

Найменше з порівняних величин приймається за фактичну прогнозовану глибину зони забруднення, тобто Гпзхз = min{Гп; Гр} = min{20; 26,45} = 20 км.

1.2. Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення (Шпзхз)

Шпзхз = 0,3 Гпзхз^0,6, км,

Шпзхз = 0,3 · 20^0,6 = 1,81 км,

1.3. Площа зони хімічного забруднення

При прогнозуванні визначаються:

а) Площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ).

Sзмхз=3,14Г²пзхз км²

Sзмхз = 3,14 · 20² = 1256,64 км²,

б) Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) розраховується за формулою

Sпзхз=0,11Г²пзхз км²,

Sпзхз = 0,11 · 20² = 44 км².

2. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкта (tпідх).

Час підходу хмари НХР до заданого об’єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком W, на що впливає швидкість вітру, і визначається за формулою:

t підх = R_O/W, год,

де R_O - відстань від місця аварії (джерела забруднення) до заданого об’єкта, км;

t підх = 9/5 = 1,8 год = 108 хв.

3. Визначення тривалості дії фактора хімічного забруднення (typ).

З табл.3.35. для хлору при висоті піддона Н = 2 м, при температурі повітря 20^о і V = 1 м/с, інтерполюючи

t ур 53,8 год.

4. Визначення можливих втрат робітників і службовців об’єктів господарювання й населення в осередку хімічного ураження.

Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення Шпзхз становить 1,81 км, тоді площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, становить Sзпхз = Шпзхз · Г = 1,81 · 5 = 9,05 км².

Площа населеного пункту складає 18км². Частка площі населеного пункту, яка опиняється у ПЗХЗ, становить 9,05 · 100: 18 = 50,28 %.

Кількість населення, яке проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, дорівнює N = 12000 · 50,28: 100 = 6034 особи. Втрати населення розподіляються:

- легкі - до (6034 · 25: 100) = 1509 осіб;

- середньої тяжкості - до (6034 ·40: 100) = 2414 осіб;

- зі смертельними наслідками - до (6034 ·35: 100) = 2112 осіб.

Результати оцінки хімічної обстановки:

Джерело забруд-нення	Тип НХР, кіль-кість,т	Гли-бина ПЗХЗ, км	Ширина ПЗХЗ, км	Площа ПЗХЗ, км^2	Площа МЗХЗ, км^2	Трива-лість уража-ючої дії,год	Час підходу хмари НХР, хв.	Втрати людей, струк-тура втрат,чол	Ступінь хімічної небезпек-ки ХНО (АТО)
									І

Зруйно-вана ємність з НХР на ХНО

Хлор

1,81

44,0

1256,64

53,8

6034, з них: смерт.-2112 серед.-2414 легкі-1509

І

Висновки

1. Населений пункт може опинитись у зоні хімічного забруднення (R_О<Гпзхз).

2. Хмара зараженого повітря підійде до об’єкта через 108 хв., що при оперативному оповіщенні дає змогу вивести людей із зони забруднення;

Дата добавления: 2014-12-24