Прогнозування становища при аварії на підприємстві з пожежо-небезпечними технологіями

Значення коефіцієнта К4 в залежності від швидкості вітру

Швидкість вітру, м/с
К4		1,33	1,67		2,34	2,67		3,34	3,67		5,68

Таблиця 3.38.

Характеристики НХР і допоміжні коефіцієнти для визначення глибин зон зараження

№ п/п	Назва НХР	Густина НХР т/м^3	Темпер. rипіння, С	Порог. доза мг/хв	Значення допоміжних коефіцієнтів
К1	К2	К3	К7
Газ	Рідина				Для -40^о	Для -20^о	Для 0^о	Для +20^о	Для +40^о
	Акролеін	-	0,839	52,7	0,2*		0,013	0,75	0,1	0,2	0,4		2,2
	Аміак (тиск)	0,0008	0,681	-33,42		0,18	0,025	0,04	0/0,9	0,3/1	0,6/1	1/1	1,4/1
2а	Аміак (ізотерм)	-	0,681	-33,42		0,01	0,025	0,04	0/0,9	1/1	1/1	1/1	1/1
	Ацетонітрил	-	0,786	81,6	21,6**		0,004	0,028	0,2	0,1	0,3		2,6
	Ацетонціангідрид				1,9**		0,002	0,316			0,3		1,5
	Водень миш’яковистий	0,0035	1,64	-62,47	0,2**	0,17	0,054	0,0857	0,3/1	0,5/1	0,8/1	1/1	1,2/1
	Водень фтористий	-	0,989	19,52			0,028	0,15	0,1	0,2	0,5
	Водень хлористий	0,0016	1,191	-85,1		0,28	0,037	0,3	0,64/1	0,6/1	0,8/1	1/1	1,2/1
	Водень бромистий	0,0036	1,49	-66,77	2,4*	0,13	0,055		0,2/1	0,5/1	0,8/1	1/1	1,2/1
	Водень ціаністий	-	0,687	25,7	0,2		0,026				0,4		1,3
	Диметиламін	0,002	0,68	6,9	1,2*	0,06	0,041	0,5	0/0,1	0/0,3	0/0,8	1/1	2,5/1
	Метиламін	0,0014	0,699	-6,5	1,2*	0,13	0,034	0,5	0/0,3	0/0,7	0,5/1	1/1	2,5/1
	Метил бромистий	-	1,732	3,6	1,2*	0,04	0,039	0,5	0/0,2	0/0,4	0/0,9	1/1	2,3/1
	Метил хлористий	0,0023	0,983	-23,7	10,8**	0,125	0,044	0,056	0/0,5	0/0,1	0,6/1	1/1	1/1
	Метилакрилат	-	0,953	80,2	6*		0,005	0,025	0,1	0,2	0,4
	Метилмеркаптан	-	0,867	5,95	1,7**	0,06	0,043	0,353	0/0,1	0/0,3	0/0,8	1/1	2/1
	Нітрил акрилової кислоти	-	0,806	77,3	0,75		0,007	0,8	0,04	0,1	0,4		2,4
	Окиси азоту	-	1,491		1,5		0,04	0,4			0,4
	Оксид етилену	-	0,882	10,7	2,2*	0,05	0,041	0,27	0/0,1	0/0,3	0/0,7	1/1	3,2/1
	Оксид сірки	0,0029	1,462	-10,1	1,8	0,11	0,049	0,333	0/0,2	0/0,5	0,3/1	1/1	1,7/1
	Сірководень	0,0015	0,964	-60,35	16,1	0,27	0,042	0,036	0,3/1	0,5/1	0,8/1	1/1	1,2/1
	Сірковуглець	-	1,264	46,2			0,021	0,013	0,1	0,2	0,4		2,1
	Соляна кислота (к)	-	1,198	-			0,021	0,30		0,1	0,3		1,6
	Триметиламін	-	0,671	2,9	6*	0,07	0,047	0,1	0/0,1	0/0,4	0/0,9	1/1	2,2/1
	Формальдегід	-	0,815	-1,9	0,6*	0,19	0,034		0/0,4	0/1	0,5/1	1/1	1,5/1
	Фосген	0,0036	1,432	8,2	0,6	0,05	0,061		0/0,1	0/0,3	0/0,7	1/1	2,2/1
	Фтор	0,0017	1,512	188,2	0,2*	0,95	0,038		0,7/1	0,8/1	0,9/1	1/1	1,1/1
	Фосфор трихлор	-	1,57	75,3			0,01	0,2	0,1	0,2	0,4		2,3
	Фосфору хлороксид	-	1,675	107,2	0,06*		0,003		0,05	0,1	0,3		2,6
	Хлор	0,0032	1,533	-34,1	0,6	0,18	0,052		0/0,9	0,3/1	0,6/1	1/1	1,4/1
	Хлорпікрін	-	1,658	112,3	0,02		0,002		0,03	0,1	0,3		2,9
	Хлорціан	0,0021	1,22	12,6	0,76	0,04	0,048	0,80	0/0	0/0	0/0,6	1/1	3,9/1
	Етиленімін	-	1,838		4,8		0,009	0,125	0,05	0,1	0,4		2,2
	Етиленсульфід	-	1,005		0,1*		0,013		0,05	0,1	0,4		2,2
	Етилмеркаптан	-	0,839		2,2*		0,028	0,27	0,1	0,2	0,5		1,7

Таблиця 3.39.

Глибини зон можливого зараження НХР

Швид-кість вітру	Еквівалентна кількість НХР, (т)
м/с	0,01	0,05	0,1	0,5
	0,38	0,85	1,25	3,2	4,8	9,2			29,6		52,7	65,2	81,9
	0,26	0,59	0,84	1,9	2,8	5,4	7,2		16,4		28,7	35,4	44,1	87,8
	0,22	0,48	0,68	1,5	2,2		5,3		11,9		20,6	25,2	31,3	61,5
	0,19	0,42	0,59	1,3	1,9	3,3	4,4	6,5	9,62		16,4	20,1	24,8	48,2
	0,17	0,38	0,53	1,19	1,68	2,91	3,75	5,53	8,19	10,33	13,88	16,89	20,82	40,11	54,67	83,6
	0,15	0,34	0,48	1,09	1,53	2,66	3,43	4,88	7,2	9,06	12,14	14,79	18,13	34,67	47,09	77,7
	0,14	0,32	0,45		1,42	2,46	3,17	4,49	6,48	8,14	10,87	13,17	16,17		41,63	63,16
	0,13	0,3	0,42	0,94	1,33	2,3	2,97	4,2	5,92	7,42	9,9	11,98	14,68	27,75	37,49	56,7
	0,12	0,28	0,4	0,88	1,25	2,17	2,8	3,96	5,6	6,68	9,12	11,03	13,5	25,39	34,24	51,6
	0,12	0,26	0,38	0,84	1,19	2,06	2,66	3,76	5,31	6,5	8,5	10,23	12,54	23,49	31,61	47,53
	0,11	0,25	0,36	0,8	1,13	1,96	2,543	3,38	5,06	6,2	8,01	9,61	11,74	21,91	29,44	44,15
	0,11	0,24	0,34	0,76	1,08	1,88	2,42	3,43	4,85	5,94	7,67	9,07	11,06	20,58	27,61	41,3
	0,1	0,23	0,33	0,74	1,04	1,8	2,37	3,29	4,66	5,7	7,37	8,72	10,48	19,45	26,04	38,9
	0,1	0,22	0,32	0,71		1,74	2,24	3,17	4,49	5,5	7,1	7,4	10,04	18,46	24,69	36,81
	0,1	0,22	0,31	0,69	0,97	1,68	2,17	3,07	4,34	5,31	6,86	8,11	9,7	17,6	23,5	34,98

Контрольні питання:

1. Дати визначення терміну "зона можливого хімічного зараження".

2. Дати визначення терміну "прогнозована зона хімічного зараження".

3. Дати визначення терміну "хімічно-небезпечна адміністративно-територіальна одиниця".

4. Дати визначення терміну "небезпечна хімічна речовина".

5. Дати визначення терміну "хімічно-небезпечний об"єкт".

6. Дати визначення терміну "еквівалентна кількість речовини".

7. Дати визначення терміну "первинна хмара".

8. Дати визначення терміну "вторинна хмара".

9. Якою приймається товщина шару розлитої речовини при "вільному розливі"?

10. За якою формулою визначають товщину шару розлитої речовини при розлитті у піддон висотою Hм.?

11. Від яких параметрів залежить глибина поширення хмари зараженого повітря?

12. Які величини визначаються при прогнозуванні хімічної обстановки?

13. Назвіть вихідні дані при аварійному прогнозуванні хімічної обстановки.

14. Які метеорологічні дані беруться для довгострокового прогнозування хімічної обстановки?

15. Основні способи захисту людей при аваріях на ХНО.

3.5.1. Основні поняття і критерії при оцінці пожежного становища

Пожежа - неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей та складає небезпеку для життя людей.

Різке зростання обсягів добування, переробки, зберігання та транс­портування пожежовибухонебезпечних речовин (природного газу, нафти та на­фтопродуктів, зріджених вуглеводневих газів тощо) супроводжується появою якісно нових видів речовин та матеріалів, небезпечних під час їх горіння. Насичення багатьох країн світу як результат науково-технічного прогресу, потенційно небезпечними виробництвами часто випереджає рівень їх протипо­жежного захисту. Більш того, нерідко на початкових стадіях життєвого цик­лу об’єктів та окремих технологічних процесів (наприклад, при проектуванні, монтажі устаткування тощо) здійснюються неконтрольовані зміни рівня по­жежної небезпеки. Такі тенденції збільшення ймовірності виникнення пожеж є також наслідком надзвичайно швидкого зростання чисельності населення нашої планети: від 1,6 млрд. чоловік на початку XX ст. до майже 6 млрд. - в кінці. Внаслідок цього значно розширилися масштаби господарської діяль­ності людини. Тому і прослідковується загальна закономірність: чим швидше розвивається суспільство, наука й техніка, чим ди­намічніші темпи приросту промисловості, тим актуальнішою по­стає проблема пожеж і забезпечення пожежної безпеки.

Аналіз статистики пожеж за останні десятиріччя дозволяє зробити висновок про постійне зростання кількості пожеж в більшості країн світу. При цьому одночасно збільшуються економічні, екологічні втрати від них, зростає кількість жертв. Навіть у тих країнах, де досягнуті певні успіхи зі скорочення кількості пожеж, вони продовжують завдавати великих збитків. Тільки протягом однієї доби в Україні виникає в середньому 110-120 пожеж, на яких гинуть 6 -7 чоловік, отримують травми 4 чоловіки.

Вибухи, і як наслідок, пожежі бувають нa об’єктах, які виробляють або зберігають вибухонебезпечні та хімічні речовини в системах і агрегатах під вели­ким тиском (до 100 атм.), а також на газо- і нафтопроводах. У процесі виробництва при певних умовах стають небезпечними і легко займаються деревинний, вугільний, торф’яний, алюмінієвий, борошняний та зерновий пил, пил з бавовнику та льону. Особливо небезпечні нафтопереробні заводи, хімічні підприємства, склади нафтопродуктів, цехи з виготовлення та транспортування вугільного пилу, дерев’я­ного борошна, цукрової пудри, лісопильні, деревообробні, столярні, модельні та інші виробництва.

Техногенні пожежі, які виникають на цих об’єктах, призводять до виникнення таких факторів ураження, як теплове випромінювання, конвективний перенос тепла, дія продуктів згоряння (задимлення, загазованність).

Масштаби і характер пожеж залежать від типу і об’ємів ураження, характеристик забудови, пожежної небезпеки об’єктів, метеорологічних умов та інших факторів.

Мінімальним розрахунковим світловим імпульсом, який викликає загоряння і пожежі, може бути імпульс в 100÷150 кДж/м².

Світловий імпульс — це кількість світлової енергії, яка падає на 1м² поверхні, що освітлюється. Вимірюється світловий імпульс в Дж/м² (кДж/м²) або в кал/см².

На промислових підприємствах можуть виникати окремі або суцільні пожежі.

Окрема пожежа виникає в окремій будівлі або споруді. Суцільна пожежа характеризується тим, що усі або більшість будівель і споруд підприємства на значній території охоплені вогнем.

На виникнення і поширення пожеж впливають головним чином наступні фактори:

— вогнестійкість будівель і споруд;

— пожежна небезпека виробництва;

— щільність забудови;

— метеоумови та інші фактори.

Вогнестійкість будівель і споруд визначається запалюваністю елементів і межою вогнестійкості основних конструкцій (частин) будівель і споруд.

Межа вогнестійкості визначається часом від початку дії вогню на конструкцію до втрати нею несучої здатності.

За вогнестійкістю будівлі поділяються на п'ять ступенів: І, II, III, IV, V.

Пожежна небезпека виробництва визначається технологічним процесом і властивостями готової продукції.

По пожежонебезпечності виробництва діляться на п'ять категорій: А, Б, В, Г, Д.

Щільність забудови оцінюється відносною величиною Щ:

Щ=S_п/S_T * 100%, (3.23)

де S_п— сумарна площа, яку займають всі споруди ОГД; S_T —сумарна площа території ОГД.

При Щ до 7% пожежі практично не розповсюджуються.

При Щ від 7% до 20% можуть розповсюджуватися окремі пожежі, а більше 20% — виникають суцільні пожежі.

Під пожежною обстановкою треба розуміти масштаби ураження пожежами населених пунктів, об’єктів і прилягаючих до них лісових масивів, що впливає на роботу об’єктів господарської діяльності, життєдіяльність населення, а також на організацію і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Попередня оцінка (прогнозування) пожежної обстановки має на меті виявити можливі осередки виникнення пожеж.

При оперативній оцінці пожежної обстановки визначають зони суцільних пожеж, протяжність фронту вогню в осередках ураження і кількість проти­пожежних сил, необхідних для ліквідації пожежі.

Аналіз пожежної небезпеки і захисту технологічних процесів виробництв здійснюється поетапно. Він містить у собі вивчення тех­нологій виробництв, оцінку пожежонебезпечних властивостей речо­вин, виявлення можливих причин виникнення і запобігання пожеж.

Для прогнозування пожежної обстановки необхідно провести такі за­ходи:

- визначити вид, масштаб і характер можливої пожежі;

- провести аналіз впливу пожежі на стійкість роботи окремих елементів і об’єктів у цілому, а також на життєдіяльність населення;

- вибрати найбільш доцільні дії пожежних підрозділів та формувань ЦО з локалізації і гасіння пожежі, евакуації при не­обхідності людей і матеріальних цінностей із зони пожежі.

Вихідні дані для прогнозування пожежної обстановки:

- відомості про найбільш ймовірні стихійні лиха, аварії, ка­тастрофи;

- дані про пожежонебезпеку та вибухонебезпечність об’єкта і його елементів, навколишнього середовища, особливо лісів і насе­лених пунктів;

- метеоумови і рельєф місцевості;

- наявність різних перешкод, водойм тощо;

- в умовах війни: дані про супротивника, його наміри і мож­ливості щодо застосування ядерної зброї та запалювальних засобів.

При виникненні пожежі на об’єкті господарської діяльності, особливо на промисловому об’єкті, поширення пожежі здійснюється часто за рахунок теплового випромінювання. Розглянемо методику визначення можливості поширення пожежі та ураження людей.

Дата добавления: 2014-12-24