Основні службові слова

Приклад псевдокоду

Псевдокод

Псевдокод являє собою систему позначень і правил, призначену для однакового запису алгоритмів.

Він займає проміжне місце між природною і формальною мовами.

З одного боку, він близький до звичайної природної мови, тому алгоритми можуть на ньому записуватися і читатися як звичайний текст. З іншого боку, у псевдокоді використовуються деякі формальні конструкції і математична символіка, що наближає запис алгоритму до загальноприйнятого математичного запису.

У псевдокоді не прийняті строгі синтаксичні правила для запису команд, що властиві формальним мовам. Це полегшує запис алгоритму на стадії його проектування і дає можливість використовувати більш широкий набір команд, розрахований на абстрактного виконавця. Однак у псевдокоді звичайно є деякі конструкції, які властиві формальним мовам, що полегшує перехід від запису на псевдокоді до запису алгоритму формальною мовою. Зокрема, у псевдокоді, так само, як і у формальних мовах, є службові слова. Вони визначені раз і назавжди. Вони виділяються в друкованому тексті жирним шрифтом, а в рукописному тексті підкреслюються. Єдиного чи формального визначення псевдокоду не існує, тому можливі різні псевдокоди, що відрізняються набором службових слів і основних (базових) конструкцій.

алг (алгоритм)	сим (символьний)	задано	для	так
арг (аргумент)	літ (літерний)	треба	від	немає
рез (результат)	лог (логічний)	якщо	до	при
поч (початок)	таб(таблиця)	те	знач	вибір
кін (кінець)	пц (початок циклу)	інакше	і	введення
ціле (цілий)	кц (кінець циклу)	усі	чи	висновок
дій (дійсний)	довж (довжина)	поки	не	утв

Загальний вигляд алгоритму: алг назва алгоритму (аргументи і результати) задано умови застосування алгоритму треба мета виконання алгоритму поч опис величин | послідовність команд (тіло алгоритму) кін

Частина алгоритму від слова алг до слова поч називається заголовком, а частина, розміщена між словами поч і кін — тілом алгоритму.

У реченні алг після назви алгоритму в круглих дужках вказуються характеристики (арг, рез) та їх тип і значення (цілий, дій, сим, чи літ, лог) усіх вхідних (аргументи) і вихідних (результати) змінних. При описі масивів (таблиць) використовується службове слово таб, доповнене граничними парами по кожному індексу елементів масиву.

Приклади речення алг:

алг

Обсяг і площа циліндра (арг дій R, H, рез дій V, S)

алг

Корені Кврів(арг дій а, b, c, рез дій x1, x2, рез літ t)

алг

Виключити елемент(арг цілий N, арг рез дій таб А[1:N])

Речення задано і треба не обов'язкові. У них рекомендується записувати твердження, що описують стан середовища виконання алгоритму. Наприклад:

алг Заміна (

арг літ Str1, Str2, арг рез літ Text)
задано | довжини підстрок Str1 і Str2 рівні
треба | усюди в рядку Text підстроку Str1 замінити на Str2

алг Число максимумів (арг цілий N, арг дій таб A[1:N], рез цілий K)
дано | N>0
треба | К - число максимальних елементів у таблиці А

Тут у реченнях задано і треба після знака "|" записані коментарі. Коментарі можна поміщати наприкінці будь-якого рядка. Вони не обробляються транслятором, але істотно полегшують розуміння алгоритму.

Дата добавления: 2014-12-23