Ділянки магнітного кола. Принцип визначення основної МРС

В основу розрахунку магнітного кола покладенні закон повного струму

Де Н - напруженість магнітного поля, - елемент довжини магнітної лінії; - повний струм, що жоплюється магнітною лінією.

Магнітне коло машини складається з п'яти послідовно з'єднаних ділянок, що відрізняються один їід одного своїми магнітопровідними властивостями та мають різні довжини шляху для магнітного потоку (див. рис. 2.1) повітряного проміжку δ; 2) зубців якоря ; 3) тіла якоря 4) тіла полюса ; 5) тіла станини .

Внаслідок падіння магнітного потєнпЧлу на кожній з ділянок для проходження основного магнітного потоку потрібна певна МРС , яку можна визначити, просушувавши МРС кожної з ділянок:

МРС ділянки магнітного кола дорівнює добутку напруженості магнітного поля (ділянки) і довжини ділянки :

Напруженість і7_Дщ і індукція 5_Дщ пов'язані між собою співвідношенням

звідки

Де - магнітна проникливість матеріалу, яка змінюється на сталевих ділянках із зміною індукції (рис.2.3), а - площа поперечного перерізу ділянки.

На, ділянках з немагнітних матеріалів (мідь, ізоляція, повітря) магнітна проникливість постійна і порівнює Гн/м

Підставивши (2.4) в (2.3), отримаємо

Отж% основна МРС, розрахована на пару полюсів, дорівнює

(2.6)

Рис. 2.3. Характеристики намагнічування:

1 - сталі 3212; 2 - листової сталі товщиною 1,5 мм, 3 - стольного литва

Рис. 2.4. Магнітні силові лінії в повітряному проміжку зубчатого якоря

Таким чином, розділивши магнітний потік на площу поперечного перерізу ділянки, можна визначити індукцію . Використовуючи характеристику намагнічування для матеріалу ділянки (дів. рис. 2.3), знаходять напруженість помноживши на довжину шляху ділянки отримують МРС ділянки . З врахуванням (2.3)-(2.5) рівняння (2.6) приймає вигляд

(2.7)

Розрахунки МДС окремих ділянок магнітного кола машини при їх принципові ідентичності мають деякі особливості. Завдяки зубчатій будові якоря середня довжина шляху магнітного потоку в повітряному проміжку трохи більша, ніж заміряний зазор (рис. 2.4)

(2.8)

Для визначення коефіцієнту повітряного зазору можна використовувати емпіричну формулу

(2.9) •І

де - крок, зубців; - число зубців (пазів) якоря; - ширина зубця по зовнішньому діаметру якоря (див. рис. 2.4).

Якщо довжина стального пакету дорівнює , то

(2.10)

Через те, що зуб має форму клина, індукція в його різних перерізах по висоті неоднакова Тому в якості розрахункового приймають переріз на висоті від основи зубця, тоді

(2.11)

де коефіцієнтом заповнення пакету сталлю, 0,97 враховують ізоляцію одного листа пакету від другого.

При визначенні площі перерізу тіла якоря між дном пазу і внутрішнім діаметром Д враховують наявність вентиляційних канатів: число їх рядів і діаметр . При цьому

(2.12)

Величини і знайти легко.

Оскільки МРС визначається добутком струму в обмотці і її числа витків, то, знаючи МРС , що приходиться на дару полюсів, можна розрахувати число витків обмотки збудження одного полюса машини:

(2.13)

де - струм в обмотці машини.

Дата добавления: 2014-12-25