Критерії оцінювання рівня розвитку СТВ

Методи регулювання соціально-трудових відносин в умовах ринкової економіки.

В економiцi ринкового типу мають використовуватись такi методи регулювання соц-труд вiдносин:

1. норм-правовi: застосування норм, що мiстяться в законах, постановах уряду, указах Президента, iнших норм акта, якi затверджуються органами держ влади та мiсц самоврядування;

2. програмно-цiльовi: розроблення та застосування програм у соц-труд сферi, якi заледновiд рiвня реалiзацii подiляють на нац, регiон (територ), галузевi та програми виробничого рiвня (пiдпр, органiзацiй)

3. адмiн-розпорядчi, органiзац-упорядкувальнi: застосов на рiвнi пiдпр й органiз та покликанi регламентувати взаeмовiдносини в системi: роботодавець-адмiн, адмiн-найманi прац, керiвник-пiдлеглi прац, а також взаeмовiдносини мiж працiвниками, якi пов'язанi рiзними формами подiлу та кооперацii працi.

4. договiрнi, викор в соц-труд сферi, пов'яз з проведенням консультацiй, переговорiв мiж соц партнерами та укладанням системи угод i договорiв на рiзних рiвнях соц-труд вiднос

5.погоджувально-арбiтражнi, посередницькi, примирнi: мета – запобiгання трудовим конфлiктам та залагоджування iх без соц потрясiнь i руйнiвних процесiв

6. партисипативнi: запровадження сучасних форм i методiв участi найманих працiвникiв в управлiннi вир-вом, у прийняттi та реалiз орган-управлiнських рiшень.

В якості критерію розвиненості СТВ використовують показники якості трудового життя. Під якістю трудового життя розуміють систематизовану сукупність властивостей, що характеризують умови праці в найширшому розумінні цього слова – умови виробничого життя – і таких, що дозволяють врахувати ступінь реалізації інтересів працівника і використання цого здібностей (інтелектуальних, творчих, моральних, організаторських та ін.) основу концепції СТВ складають: положення про забезпеченість в ході самореалізації працівника його задоволеність досягненнями в праці як основному мотиваторі порівняно із зарплатою і кар’єрою, принцип трудової демократії, розвиток працівника передбаяає можливості постійного рпофесійного росту. З листопада 1980 р. у 24 країнах ОЭСР почала використовуватися система показників трудового життя, в яку включаються показники, що характеризують: розподіл заробітку, використання робочого часу, показники безпеки умов праці.

26. Становлення нових за структурою та змістом соціально-трудових відносин як складова реформування української економіки.

Соціально-трудові відносини – це об’єктивно існуюча взаємозалежність і взаємодія суб’єктів цих відносин у процесі праці, спрямовані на регулювання якості трудового життя.

Важливим фактором становлення нових соціально-трудових відносин у державі є створення й функціонування системи соціального партнерства як ідеології суспільства. Проте рівень суспільної свідомості, економічні труднощі та зниження життєвого рівня населення орієнтують суб’єктів договірних відносин швидше на конфліктну форму вирішення суперечок, ніж на злагоду й взаєморозуміння. Необхідно враховувати й ту обставину, що в економічно розвинутих країнах формування системи соціального партнерства відбувалося десятиріччями, а всі її елементи поступово відпрацьовувалися. В Україні, враховуючи потреби сучасного етапу економічного розвитку, така система повинна бути створена у досить стислі строки.

Соціальне партнерство являє собою такий тип і систему відносин між роботодавцями і працівниками, при яких у рамках подальшого миру забезпечується узгодження їхніх найважливіших соціально-трудових інтересів. У реальному житті соціальне партнерство є цивілізованим методом вирішення соціальних конфліктів на різних рівнях.

Досвід зарубіжних країн свідчить, що ступінь розвинутості соціального партнерства залежить від таких факторів:

- ступінь демократизації управління виробництвом;

- рівень життя більшості населення і ступінь диференціації доходів.

Основною метою соціального партнерства на рівні суспільства є досягнення загального блага, яке виражається такими показниками:

- зростання продуктивності праці має перевищувати зростання середньої з/п;

- збільшення валового національного продукту;

- удосконалення техніки, технології виробництва, науково-технічний прогрес;

- підвищення рівня життя населення.

Основу цивілізованих відносин, що складаються між партнерами, повинні становити принципи, вироблені Міжнародною організацією праці (всього сім принципів): загальний і міцний мир може бути встановлений тільки на основі соціальної справедливості; свобода слова і свобода об’єднання є необхідними умовами постійного прогресу; усі люди, незалежно від раси, віри і статі, мають право на матеріальний добробут і духовний розвиток; повна зайнятість і підвищення життєвого рівня тощо.

Дата добавления: 2014-12-25