Економіка Великої Британії

Об’єднане Королівство Великої Британії та Північної Ірландії є одним з найрозвинутіших країн світу, що входить до «Великої сімки», і має впливові позиції на світовому та європейських рівнях. За розмірами ВВП вона посідає четверте місце (за ВВП в розрахунку за поточним курсом валют) після США, Японії та Німеччини. Таку саму позицію вона має, й за обсягом промислового виробництва. Велика Британія утримує друге місце в світі за обсягом іноземних інвестицій (після США). Лондон є одним з найбільших фінансових центрів, він посідає перше місце за числом діючих тут іноземних банків. Тут знаходиться третя в світі за обсягом операцій фондова біржа (після Нью-Йорка й Токіо). У ХХІ ст. Великобританія увійшла з досить високими інноваційними показниками. Так, серед 46 найбільших технологічних центрів світу чотири (Лондон, Кембридж, Долина Темзи, Глазго-Едінбург) знаходяться саме в ній.

Площа	244,8 тис. км2
Населення	61113205 чол. (2009 р.)
Очікувана тривалість життя	загальна: 79,01 років чоловіки: 76,52 років жінки: 81,63 рік (2009 р.)
Форма правління	Конституційна монархія
Столиця	Лондон
Адміністративний поділ	Англія: 39 графств, 6 столичних округів та 1 адміністративна одиниця - Великий Лондон.
ВВП (офіційний валютний курс)	2007,049 млрд. фунтів стерлінгів (2009 р.)
ВВП (реальний темп приросту)	1,1% (2011 р.)
ВВП – на душу населення (паритет купівельної спроможності)	32797 дол. США (2009 р.)
ВВП – розподіл по секторам економіки	сільське господарство: 1% промисловість: 23% сфера послуг: 76% (2009 р.)
Трудові ресурси	31,2 млн. чол. (2008 р.)
Рівень безробіття	7,8% (І кв. 2011 р.)
Населення за межею бідності	14% (2006 р.)
Рівень інфляції (споживчі ціни)	4,5% (2011 р.)
Державний борг	76,1% від ВВП (2009 р.)
Сільське господарство – продукція	Злакові, олійні культури, картопля, овочі; рогата худоба, вівці, птиця, риба
Промисловість	Суднобудівна, авіабудівна, автомобілебудівна та виробництво запчастин; електронна та телекомунікаційна, металургійна, хімічна, вугільна, паливна, паперова та виробництво паперової продукції; харчова, текстильна, швейна; виробництво машинного устаткування, електричного, автоматичного, та залізничного обладнання; виробництво інших споживчих товарів
Темп приросту промислового виробництва	-0,1% (2008 р.)
Баланс поточного рахунку	-725400 млн. дол. США (2008 р.)
Експорт	495400 млн. дол. США (2011 р.)
Експорт – продукція	Промислові товари, палива, хімікати; продовольчі товари, напої, тютюн
Експорт – партнери	США: 14,2%, Німеччина: 11,1%, Франція: 8,1%, Ірландія: 8%, Нідерланди: 6,8%, Бельгія: 5,3%, Іспанія 4,5%, Італія 4,1% (2007 р.)
Імпорт	645900 млн. дол. США (2011 р.)
Імпорт – продукція	Промислові товари, машинне устаткування, палива; харчові продукти
Імпорт – партнери	Німеччина: 14,2%, США: 8,6%, Нідерланди: 7,3%, Китай: 7,3%, Франція: 6,9%, Бельгія: 4,7%, Норвегія: 4,7%, Італія 4,2% (2007 р.)
Борг - зовнішній	8,981 трлн. дол. США (06.2010 р.)
Валюта (код)	англійський фунт (GBP)

Велика Британія в світовій економіці відіграла особливу роль. Вона однією з найперших здійснила буржуазну революцію й перейшла від феодалізму до розвинутих ринкових відносин. У Великій Британії вперше розпочався промисловий переворот, вона свого часу виробляла значно більше промислової продукції, ніж будь-яка інша держава світу. Англію прозвали «майстернею світу». Велика Британія довгий час була головним експортером товарів і капіталу. Вона була одним із засновників міжнародної системи страхування (контора, згодом корпорація Ллойда). Британська колоніальна імперія була найбільшою в світі; англійська адміністрація й англійський капітал наклали помітний відбиток (як негативний, так і позитивний) на економіку великої кількості країн, що розвиваються. Англійський фунт стерлінгів тривалий час був найнадійнішою валютою на світовому валютному ринку.

Проте поступово Велика Британія починає втрачати свої лідируючі позиції. В 60-х роках XIX ст. за обсягом промислового виробництва й ВВП її обходять США, а в останній чверті того ж століття – й Німеччина. Велика Британія опиняється на третьому місці. Після Першої світової війни Британія, яка менше постраждала від воєнних дій, ніж країни континентальної Європи (в тому числі Німеччина), ненадовго повернула собі друге місце (після США) за обсягами ВВП і промислового виробництва. Але вже в 30-х роках XX ст. Німеччина знов її перевершує. Ситуація повторюється після Другої світової війни, коли Велика Британія, за аналогічних причин, знову посідає друге місце і знов ненадовго. В 50-х роках її обганяє Німеччина, в 60-х – Японія, в 70-х – Франція. Велика Британія опиняється на п'ятому місці (серед країн ОЕСР) за розміром ВВП. За деякими економічними показниками її вже наздоганяє Італія. Отже, в другій половині XX ст. позиції Великої Британії в світовій економіці неухильно слабнуть.

Але в 90-х роках падіння частки Великої Британії припиняється. Темпи приросту ВВП стабілізуються, рецесія, що вразила більшість розвинутих країн у 1991 - 1992 рр., тут була не такою глибокою. Рівень безробіття також невисокий. На початку нового століття Велика Британія повертає собі четверте місце за ВВП, трохи випередивши Францію (відповідно 2341 млрд. дол. і 2 154 млрд. дол. в розрахунку за поточним курсом валют у 2006 p.).

Структура господарства сучасної Великої Британії є в цілому типовою для постіндустріальних країн, хоча галузева структура британської економіки в повоєнний період зазнала суттєвих змін. Насамперед, це виявилося в скороченні частки «старих» галузей промисловості – текстильної, металургійної промисловості, суднобудування. Конкуренція, що посилилася з боку нових індустріальних країн, призвела до витіснення зі світових ринків колишню гордість Англії – текстильну промисловість. В цілому роль легкої промисловості Великої Британії помітно зменшилася. Далося взнаки також все більше переміщення чорної металургії до країн, що розвиваються. В 60 - 70-х роках приріст виробництва в означених вище галузях був від'ємним, особливо в суднобудуванні. Значно знизилися темпи виробництва локомотивів, вагонів, автомобілів і мотоциклів.

В автомобілебудуванні Велика Британія втрачає лідируючі позиції, які мала на початку XX ст. Значна частина виробництва автомобілів у країні контролюється американським капіталом. Основний випуск автомобілів у Британії здійснює компанія «Брітіш Лейланд»; корпорація «Роллс-Ройс» переорієнтувалася на виробництво моторів і аерокосмічної техніки.

Авіаційна промисловість Великобританії є однієї з найстарших у світі – вона веде свою історію із часів Першої світової війни. У цей час авіаційна промисловість Великобританії є високорозвиненою й високотехнологічною галуззю промисловості й має у своєму розпорядженні велику науково-технічну й виробничу базу. За обсягом продукції, що випускається авіапромом (річний обсяг продажів галузі становить більш 21 млрд фунтів стерлінгів) Великобританія займає третє після Франції й Німеччини місце серед європейських країн.

Склад галузі неоднорідний. Поряд з основними компаніями-виробниками, такими як «Бае системз», британські відділення консорціумів ЕАДС, «Фінмекканіка» і «Роллс-Ройс», випуск авіаційної техніки забезпечують більш 3000 підприємств. Частка малих і середніх компаній, що здійснюють поставки авіадвигунів, елементів планера й бортового встаткування, досягає 70 %

Чисельність зайнятих у галузі близько 100 тис. чоловік, що становить приблизно 3,5 % усіх зайнятих в обробній промисловості країни. Крім того, авіапромисловість забезпечує ще більше 220 тис. робочих місць у суміжних галузях.

Висока наукоємність продукції, що випускається, визначає кваліфікаційний склад зайнятих у галузі. Так, на частку інженерно-технічного складу доводиться до 65 % зайнятих, з яких близько 60 – це фахівці з вищою освітою.

На підприємствах, розташованих на території Великобританії, розробляються й виробляються двигуни, різне авіаційне встаткування й системи, а також проводиться ремонт і модернізація авіатехніки. Номенклатура продукції, що випускається, містить у собі техніку як цивільного, так і військового призначення.

Літаки військового призначення розробляються й випускаються головним чином на підприємствах, що входять у найбільшу британську компанію «Бае системз». У секторі цивільного літакобудування працюють такі компанії як «ЕАДС Ю-Кей», «Шорт бразерс» (дочірня компанія канадської «Бомбардьє») і «Бриттен Норманн». Заводи британських компаній займаються ремонтом, модернізацією й виробництвом комплектуючих для цивільних літаків компанії «Ербас». Найбільш великим виробником AT цивільного призначення у Великобританії є відділення компанії «Ербас», що входить у консорціум ЕАДС.

Сектор вертолітобудування, який також є досить розвиненим і конкурентоспроможним на світовому ринку вертолітної техніки, представлений у Великобританії компанією «Агуста-Уэстленд», що входить у корпорацію «Фінмекканіка» (штаб-квартира розташована в Римі). На її частку доводиться близько 20 % світового ринку вертолітної техніки військового призначення.

Одним зі світових лідерів в області авіадвигунобудування є компанія «Роллс-Ройс», заснована в 1906 році, зі штаб-квартирою в г. Дербі (графство Дербишир). Обсяг її продажів в 2011 році перевищив 11,3 млн. фунтів стерлінгів, портфель замовлень на кінець 2011-го склав 62,2 млрд., прибуток – 1,2 млн. Чисельність персоналу компанії більш 40 тис. чоловік.

Авіаційні двигуни «Роллс-Ройс» використовуються як на цивільних, так і на військових літаках і вертольотах у більш ніж 100 країнах світу. Номенклатура продукції містить у собі турбореактивні, турбогвинтові й турбовальні двигуни. Партнерами компанії є фірми «Боїнг», «Ербас», «Еврофайтер», «Локхід-Мартін» і «Еврокоптер».

В хімічній промисловості випереджаючими темпами розвивається виробництво продукції органічного синтезу (пластмаси, синтетичні волокна), нафтохімія і фармацевтика. В останній галузі Велика Британія здобула особливих успіхів (до речі, ще в 1929 р. саме англійський вчений А. Флемінг відкрив пеніцилін, за що був нагороджений Нобелівською премією).

У цілому частка обробної промисловості Великої Британії, як і в економіці інших розвинутих країн, неухильно знижується. Якщо в 1950 р. вона становила 30%, то в 2000 р. – вже тільки 18,8%. Що ж до гірничої промисловості й енергетики, то в перші повоєнні десятиліття вона скорочувала обсяги виробництва; це було пов'язано з тривалим спадом вугільної й залізорудної промисловості. Проте із відкриттям і освоєнням родовищ нафти й газу на шельфі Північного моря ситуація різко змінилася. Видобуток нафти в британському секторі шельфу розпочався в 1975 р., і невдовзі країна не тільки повністю забезпечила себе своєю нафтою, а й стала її експортером. Правда, собівартість англійської нафти досить висока через складні умови видобутку; тому її конкурентоспроможність сильно залежить від рівня світових цін на енергоносії. Найвідомішим родовищем нафти є «Екофіск». Від нафтових і газових свердловин до британського узбережжя протягнуто трубопроводи. Переважна частина нафти й газу видобувається й переробляється англо-голландською компанією «Роял Датч-Шелл» та англійською «Брітіш петролеум». Нафта й газ становлять 70% всіх енергоносіїв, що споживаються у Великій Британії. Незважаючи на досить великі поклади вугілля, його частка впала досить сильно; в 1913 р. у Великій Британії видобувалося 287 млн. т цього палива, а в 1999 р. - тільки 36 млн. т. Набирає потужності атомна енергетика, нині вона виробляє чверть усієї електроенергії країни. Проте частка АЕС в британській енергетиці значно нижча, ніж у французькій.

У зовнішній торгівлі Великої Британії спостерігається нарощування товару, особливо інтенсивне з 90-х років. Умови для експорту покращилися через сприятливу ситуацію, яка склалася на ринках США і Західної Європи; економічний «бум» у США тривав десять років, це стимулювало імпорт. При цьому імпорт незмінно перевищує експорт, зовнішньоторговельне сальдо від'ємне. Характерною особливістю британської зовнішньої торгівлі товарами є постійне зростання частки готової продукції як в експорті, так і в імпорті.

В англійському експорті переважає продукція аерокосмічної, хімічної і електротехнічної продукції, а також нафта. На експорт йде близько 90% виробництва електронно-обчислюваної техніки, 70% хімічної продукції, понад половину приладів. Високою є частка експорту тракторів, текстильного й гірничого обладнання, зброї. В імпорті основну частину складають машини й обладнання. Частка продовольства знизилася до 9, сировини - до 3%.

Основними статтями імпорту країни є промислове обладнання, технології, паливо, продукти харчування.

В 2010 році зовнішньоторговельний обіг Великобританії збільшився в порівнянні з рівнем 2009 р. на 16,4% до 620,5 млрд. ф. ст. Мав місце ріст абсолютної величини негативного сальдо торговельного балансу Великобританії (на 14,5 млрд. ф. ст.) до 96,9 млрд. ф. ст.

Вартісний обсяг експорту збільшився на 16,2% (до 261,8 млрд. ф. ст.). У його структурі лідирували машини й устаткування (39,5%), далі йшли товари хімічної промисловості (21,1%), мінеральне паливо (12,8%), продовольчі товари й сільськогосподарська сировина (6,4%).

Мав місце ріст вартісних обсягів вивозу дорогоцінних каменів і металів, виробів з них (на 35,1%), палива мінерального (на 32,1%), металів і виробів з них (на 23,1%), машин, устаткування й транспортних засобів (на 15,5%), текстилю, текстильних виробів і взуття (на 9,1%), продовольчих товарів (на 10,7%), продукції хімічної промисловості (на 7,9%).

Обсяг імпорту збільшився на 16,6% (до 358,7 млрд. ф. ст.). У ньому переважали машини й устаткування (38,7%), продукція хімічної промисловості (14,8%), мінеральне паливо (11,4%).

У 2010 році провідними торговельними партнерами Великобританії залишалися країни Європейського союзу (51,9% британського зовнішньоторговельного товарообігу; в 2009 році – 53,3%), у т.ч. Німеччина (11,8%, в 2009 р. – 12,1%), Нідерланди (7,5%, в 2009 р. – 7,4%), Франція (6,7%, в 2009 р. – 7,2%). Важливими партнерами з інших регіонів були США (11,1%, в 2009 р. – 11,6%), Норвегія (3,6%, в 2009 р. – 3,3%) і Японія (1,9%, в 2009 р. – 1,8%).

Серед держав – торговельних партнерів Великобританії найбільш динамічний розвиток в 2010 р. одержала торгівля з Китаєм, ріст товарообігу з яким склав 26,6%, Швейцарією – 42,1%, Норвегією – 26,2%, Нідерландами – 18,6%, США – 11,1%, Росією – 28,0%.

У число найбільш значимих для Великобританії експортних ринків входили: США (частка в експорті – 14,3%), Німеччина (10,8%), Нідерланди (7,8%), Франція (7,7%), Ірландія (6,2%), Бельгія (4,9%), Іспанія (3,7%), Італія (3,3%), Китай (2,8%). Частка Росії в експорті Великобританії в 2010 р. склала 1,3%.

Найважливішими британськими партнерами стосовно імпорту товарів на британський ринок в 2010 р. були: Німеччина (частка в імпорті – 12,4%), США (8,7%), Китай (7,9%), Нідерланди (7,2%), Франція (6,0%), Норвегія (5,4%), Бельгія (4,7%), Італія (3,9%), Республіка Ірландія (3,5%), Іспанія (2,8%). На Російську Федерацію довелося 1,4% британського імпорту.

Товарообіг між Великобританією й державами БРІК в 2010 р. збільшився в порівнянні з рівнем 2009 р. на 27,1% до 58,7 млрд. ф. ст. Частка Росії в цьому показнику – 14,7% (за підсумками 2009 р. – 14,5%).

Товарообіг між Великобританією й державами - членами СНД в 2010 р. збільшився в порівнянні з рівнем 2009 р. на 25,9% до 10,7 млрд. ф. ст. Частка Росії в цьому показнику – 81,3% (за підсумками 2009 р. – 78,8%).

Британський експорт у держави - члени СНД в 2010 р. досяг 4,9 млрд. ф. ст. (приріст на 36,1%), з яких 71,4% довелося на поставки в Росію (2009 р. – 64,2%).

Імпорт Великобританії з держав - членів СНД склав 5,8 млрд. ф. ст., збільшившись на 18,4%. В обсязі всього британського імпорту зі СНД частка Росії - 89,7% (в 2009 р. – 90,2%).