Як співвідносяться свідомість та мислення?

Билет 15.

Чому людина не зможе задовольнятися виключно позитивістським світоглядом?

Сформулюйте закон єдності та боротьби протилежностей. Наведіть приклади його дії в соціально-економічній сфері.

Закон єдності та боротьби протилежностей відображає дуже важливу, фундаментальну особливість об'єктивної дійсності, котра полягає в тому, що всі її предмети, явища і процеси мають суперечливі моменти тенденції, сторони, що борються і взаємодіють між собою. Кожний предмет, явище, процес є суперечливою єдністю протилежностей, які взаємно переходять одна в одну, перебувають в стані єдності й боротьби. Єдність, збіг протилежностей означає, що вони взаємопороджують і взаємозумовлюють одна одну, одна без одної не існують. Боротьба протилежностей означає, що протилежності не лише взаємозумовлюють, а й взаємовиключають одна одну, і,взаємодіючи, стикаються між собою, вступають в взаємоборотьбу, яка може набирати різних форм. Боротьба протилежностей веде з рештою до розв`язання суперечностій, яка є переходом до нового якісного стану. Боротьба протилежностей приводить до розвитку, під яким ми розуміємо зміни, що пов`язані з оновленням системи, ії внутрішними структурами і функціональними змінами, перетворення їх в дещо інше, нове.

Приклад:

Між старим укладом життя і елементами нового: Мобільний зв'язок і стаціонарний зв'язок, електронна пошта і звичайна.

Позитивізм — філософський напрям, який єдиним джерелом істинного знання проголошує емпіричний досвід, заперечуючи пізнавальну цінність філософських знань, теоретичного мислення.

Людина не може задовольнятися виключно позитивістським світоглядом тому, що:

- неможливо провести чіткої межі між філософським і науковим знанням;

- модель науки як суто логічного конструкта виявилась хибною, вона розвивається шляхом вдосконалення;

- принципи, критерії науковості виявились залежними і від соціальних факторів, і від практичної доцільності.

1. Назвіть авторів відомих афоризмів:

а) «Знання – сила!» Бекон

б) «Потрібне не важке, а важке не потрібне» Сковорода

в) «Якщо б Бога не було, його слід було б вигадати» Вольтер

2. Знайдіть поняття, що мають однакове значення:

1 - Надчуттєвий - трансцендентальний

2 - гносеологія - теорія пізнання

3 - потойбічний - трансцендентний

4 - епістемологія - теорія наукового пізнання

Свідо́мість — це вища форма відображення дійсності, властива лише людям і пов'язана з їх психікою, абстрактним мисленням, світоглядом, самосвідомістю, самоконтролем своєї поведінки і діяльності та передбачування результатів останньої

Мислення — це особлива ідеальна діяльність людини, яка виникає, формується, розвивається в суспільстві, коли людина перебуває у певному соціокультурному середовищі і вступає в багатогранні відносини з природним і соціальним світом, що її оточує..

Свідомість і мислення. Проблема ідеального. В сучасній філ. літ. Більшість дослідників вказують на важливу ролі пізнавальної(когнітивної), емоційної та мотиваційно-вольової форм діяльності свідомості. Логічна структура пізнавальної діяльності людини складається із чуттєво-сенситивного, абстрактно-мисленого інтуїтивного рівня.

На цих рівнях виникають чуттєві і понятійні образи, які становлять предметно-змістовну основу мислення. А саме мислення в процесі оперування чуттєвим змістом і логічними формами, що має на меті синтез чуттєвого і раціонального надбання нової пізнавальної інформації.

До пізнавальних здатностей людини належить також увага і пам’ять. Але у пізнавальній сфері свідомості провідна роль, безперечно належить понятійному мисленню. Саме воно забезпечує всій пізнавальній діяльності предметний усвідомлений характер.

Дата добавления: 2014-12-25