Вимоги до системи зв’язку і АУВ

Принцип суворої регламентації відповідальності за організацію зв’язку взаємодії.

Даний принцип визначає:

1.Ким організується зв’язок взаємодії;

2.На кого покладається відповідальність за його забезпечення;

3.Якими способами та чиїми силами й засобами він забезпечується.

Зв’язок взаємодії організовується штабом, який планує операцію (бій), між підлеглими штабами об’єднань, з’єднань і частин. При відсутності вказівок або втраті зв’язку взаємодіючі штаби зобов’язані вжити заходи щодо відновлення (встановлення) зв’язку між собою.

Відповідальність за встановлення та підтримування зв’язку взаємодії покладається:

по фронту - на правого сусіда;

від тилу до фронту - на штаб об’єднання (з’єднання, частини), що знаходиться в другому ешелоні або в резерві;

загальновійськового об’єднання (з’єднання, частини) з об’єднаннями (з’єднаннями, частинами) інших видів ЗС і родів військ - на штаби об’єднань (з’єднань,частин) видів ЗС і родів військ;

об’єднань (з’єднань, частин) видів ЗС із з’єднаннями (частинами) родами військ - на штаби об’єднань (з’єднань, частин) видів ЗС.

Способи забезпечення зв’язку взаємодії визначаються відповідно до обстановки, установленого порядку взаємодії, організації управління, вимог, поставлених щодо обміну повідомленнями, а також наявності й стану сил і засобів зв’язку.

Відповідальність за виділення засобів зв’зку покладається:

а) радіо, космічних і рухомих на кожного із взаємодіючих штабів;

б) радіорелейні й проводових на штаби, які організовують взаємодію, або на кожного із взаємодіючих у межах своєї смуги;

в) засобів зв’язку для оперативних груп (офіцерів) штабів, які прибувають на відповідний пункт управління - на штаби, які виділяють оперативні групи.

Наприклад, на командний пункт оперативного командування можуть прибувати оперативні групи штабу флоту, військово-транспортної авіації та інші зі своїми засобами зв’язку.

Розглянуті принципи організації зв’язку реалізуються в процесі створення та функціонування системи зв’язку. Кожний із них визначає конкретну ланку діяльності військ зв’язку з питань побудови системи зв’язку і вимагає при цьому виконання відповідних рекомендацій. Через те, вони здебільшого обумовлюють склад і структуру системи військ зв’язку. Застосування їх повинно здійснюватися творчо з урахуванням конкретних умов обстановки, що створює необхідні передумови успішного вирішення завдань зв’язку в операції (бою).

Процес обміну повідомленнями (інформаційний процес) реалізується системою зв’язку і АУВ. Іншими словами, обмін повідомленнями (доставка повідомлень) є функція системи зв’язку. Отже усі необхідні властивості даного процесу (якість зв’язку) визначаються системою зв’язку і АУВ, деяким набором основних властивостей.

Система зв’язку і АУВ будучи підсистемою системи управління є складною системою яка володіє багатьма властивостями. Відомо, що при вивченні будь якого об’єкта, процесу, явища, необхідно, перш за все, визначити його основні найбільш суттєві властивості.

Тому визначимо ті властивості системи військового зв’язку, які є найбільш суттєвими з погляду користувача (системи управління, органів управління) та з точки зору забезпечення заданого рівня вимог за основними властивостями зв’язку як процесу доставки повідомлень.

По-перше, система зв’язку повинна знаходитися в постійній готовності до переходу із стану мирного часу до забезпечення управління військами (силами) і зброєю в умовах бойових дій.

При цьому якість управління не повинна погіршуватися і в період переходу системи зв’язку з одного стану в інший. Для забезпечення такого переходу система зв’язку і АУВ повинна володіти властивістю високої бойової готовності.

По-друге, у процесі функціонування на систему зв’язку (й її елементи) впливають різні фактори що порушують її нормальну роботу.

Особливо сильний такий вплив виявляється в умовах бойових дій. Він порушує роботу ліній зв’язку, призводить до фізичного виходу з ладу елементів системи зв’язку, іншим негативним наслідкам, які приводять систему зв’язку і АУВ (частину її елементів) у стан, при якому вона не може забезпечити процес доставляння повідомлень (або не в змозі забезпечити цей процес на заданому рівні). Для того, щоб цього не відбувалося, система зв’язку повинна володіти здатністю протистояти впливам, що порушують її роботу. Ця здатність системи зв’язку визначається такою її властивістю як стійкість. Зрозуміло, що лише володіючи деякою необхідною стійкістю, система зв’язку в змозі забезпечити і задану своєчасність зв’язку, і задані стійкість і безперервність управління.

По-третє, у ході бойових дій процес доставки повідомлень може порушуватися не тільки факторами, що безпосередньо порушують роботу системи зв’язку і АУВ. Висока динамічність сучасних бойових дій визначає необхідність частого переміщення пунктів управління і обумовлює тим самим нестабільність топологічної структури системи управління. Та нестабільність характерна не тільки для топології, а й для структури системи управління в цілому: можливий вихід із ладу пунктів управління, пов’язана з цим необхідність передачі управління на другі пункти управління, незапланована необхідність тимчасового розгортання нових ПУ (ДПУ, ППУ …) та ін. Як наслідок всього цього - поява нових інформаційних напрямків. За цих умов система зв’язку і АУВ повинна володіти здатністю адаптації до всіх змін у системі управління, особливо до структурних. Здатність до такої адаптації визначається тим, в якій мірі система зв’язку володіє властивістю мобільності.

Із сказаного видно, що мобільність системи зв’язку і АУВ також безпосередньо впливає на стійкість і безперервність управління.

Лише володіючи в необхідній мірі названими вище властивостями, система зв’язку може виконувати своє основне функціональне призначення - забезпечувати доставляння повідомлень в обсязі необхідному для управління військами.

Та для того, щоб забезпечити своєчасну доставку повідомлень у заданому обсязі, система зв’язку повинна володіти відповідною перепускною спроможністю (четверта властивість системи зв’язку).

Від того, в якій мірі пропускна спроможність системи зв’язку відповідає потребам управління, безпосередньо залежить виконання вимог до зв’язку, а також вимог до управління щодо стійкості, безперервності, оперативності.

Вимоги прихованості управління і безпеки зв’язку відображаються на системі зв’язку в тому плані, що вона не повинна дозволяти адекватно розкривати систему управління і протікаючі в ній процеси. Таким чином, система зв’язку повинна володіти властивістю безпека.

У цілому, ми визначили п’ять основних, найбільш суттєвих, з погляду користувача, властивостей системи військового зв’язку: бойова готовність, стійкість, мобільність, пропускна спроможність і безпека. Вони досить повно характеризують основне функціональне призначення систем військового зв’язку, мають зрозумілий фізичний смисл, і в той же час є складними (інтегральними) властивостями за своєю внутрішньою структурою, що буде показано нижче під час детального описування кожної з цих властивостей.

Таким чином, якісне виконання завдань, які покладені на систему зв’язку і АУВ можливо в тому випадку, якщо вона буде відповідати наступним вимогам (рис.3):

Бойова готовність;

Стійкість;

Мобільність;

Перепускна спроможність;

Безпека зв’язку.

Рис. 3. Вимоги до системи зв'язку і АУВ.

Бойова готовність - це здатність системи зв’язку і АУВ у визначений термін розпочати забезпечення управління військами та зброєю за будь-яких умов обстановки.

Стійкість - це здатність системи зв’язку і АУВ забезпечити управління військами та зброєю в умовах впливу на неї усіх чинників (шкідливих факторів). Стійкість системи зв’язку обумовлюється її живучістю, завадостійкостю і надійністю.

Живучість - це здатність системи зв’язку і АУВ забезпечувати управління військами та зброєю в умовах впливу на неї зброї противника.

Завадостійкість - це здатність системи зв’язку і АУВ забезпечувати управління військами та зброєю в умовах впливу на неї радіозавад усіх видів. Завадостійкість складається з завадозахищеності та електромагнітної сумісності.

Завадозахищеність - це здатність системи зв’язку і АУВ забезпечувати управління військами та зброєю в умовах дії навмисних завад противника.

Електромагнітна сумісність системи зв’язку і АУВ - це здібність радіоелектронних засобів одночасно функціонувати в умовах експлуатації з необхідною якістю, під час впливу на неї непередбачених радіозавад і не створювати неприпустимих радіозавад іншим радіоелектронним засобам.

Надійність - це здатність системи зв’язку і АУВ забезпечувати військовий зв’язок, зберігаючи в часі значення експлуатаційних показників у межах, передбачених нормативною технічною документацією.

Мобільність - це здатність системи зв’язку розгортатися, згортатися, переміщуватися, змінювати свою структуру відповідно до обстановки.

Перепускна спроможність - це здатність системи передавати задані потоки повідомлень за одиницю часу.

Безпека зв’язку - це здатність системи зв’язку забезпечувати розвідзахищеність та імітостійкість.

Розвідзахищеність - це здатність системи зв’язку протистояти розвідці противника.

Імітостійкість - це здатність системи зв’язку протистояти введенню до неї хибної інформації, несанкціонованому доступу до інформації, яка передається або приймається, нав’язуванню хибних режимів роботи засобам зв’язку.

Дата добавления: 2014-12-25