Безпека системи зв’язку і АУВ

Перепускна спроможність системи зв’язку і АУВ.

Основним функціональним призначенням системи військового зв’язку є забезпечення передачі (доставлення) повідомлень, необхідних для управління військами. Важливість забезпечення своєчасної передачі потоків повідомлень в обсягах, заданих потребами управління, полягає у тому, що від цього безпосередньо залежить якість управління військами, від якого, у свою чергу, залежить ефективність бойових дій.

Для забезпечення своєчасної передачі потоків повідомлень, необхідних для управління військами, система зв’язку повинна мати певний рівень пропускної спроможності.

Перепускна спроможність - можливість системи військового зв’язку передавати задані потоки повідолень за одиниці часу.

Важливість цієї властивості системи зв’язку заключається в тому, що:

по-перше, вона визначає її основне функціональне призначення. Тому, головним і першечерговим завданням під час планування зв’язку є забезпечення необхідної пропускної спроможності напрямків зв’язку;

по-друге, вимоги до пропускної спроможності системи зв’язку постійно зростають. Це обумовлено: все зростаючим обсягом роботи штабів з питань управління військами, що призводить до зростання потоків повідомлень, циркулюючих у системі управління; швидким старінням інформації за умов високодинамічних бойових дій, а значить необхідністю збільшення частоти збирання інформації; впровадженням АСУВ, з чим пов’язана поява нового виду зв’язку - передачі даних та виділення для цього каналів первинної мережі зв’язку.

Для успішного вирішення завдання організації зв’язку потрібно знати, передачу яких обсягів повідомлень необхідно забезпечити на кожному інформаційному напрямку і, виходячи з цього, визначити, скільки та яких зв’язків необхідно організувати на напрямку зв’язку для забезпечення передачі даних потоків повідомлень за видами зв’язку, скільки та яких каналів необхідно мати для цього і на яких лініях зв’язку, як будувати, врахувавши це, систему зв’язку і АУВ.

Для існуючих систем зв’язку з довготривалою кросовою комутацією каналів у опорній мережі та переважно ручною комутацією на вузлах зв’язку пунктів управління пропускна спроможність системи зв’язку кількісно оцінюється матрицею пропускної спроможності напрямків зв’язку. При цьому пропускна спроможність окремого напрямку зв’язку оцінюється окремо для кожного виду зв’язку.

Безпека зв’язку - це здатність системи зв’язку забезпечувати розвідзахищеність та імітостійкість.

Розвідзахищеність - це здатність системи зв’язку і АУВ протистояти розвідці противника і має на меті приховати від противника зміст інформації,

що циркулює в СЗ і АУВта протидіяти розкриттю противником її структури.

Система зв’язку і АУВ як технічна підсистема системи управління військами є першочерговим об’єктом розвідки противника. Як свідчить досвід локальних війн і воєнних конфліктів останніх років протиборчі сторони ведуть посилену розвідку систем зв’язку противника, як з метою одержання розвідувальної інформації із циркулюючих у ній повідомлень, так і з метою виявлення системи управління в цілому. Останнє ведеться з метою забезпечення гарантованого подавлення системи і дезорганізації управління військами, силами і зброєю противника всіма доступними способами: фізичним знищенням елементів системи зв’язку і управління, подавленням ліній зв’язку засобами РЕБ.

Ураховуючи це, а також той факт, що противник володіє необхідними та найдосконалішими силами і засобами РЕБ, ВТЗ і має рішучу мету щодо розвідки, знищення і подавлення ліній зв’язку, елементів системи зв’язку, необхідно приділяти постійну увагу забезпеченню розвідзахищеності систем зв’язку як у мирний, так (і особливо) у воєнний час.

Розвідзахищеність - здатність системи військового зв’язку протистояти всім видам розвідки противника. Система зв’язку повинна бути надійно захищена як від радіо і радіотехнічної, так і від інших технічних засобів розвідки противника.

С точки зору організації зв’язку захист від радіорозвідки противника має на меті, по-перше, приховати від противника зміст інформації, що циркулює в системі зв’язку, і, по-друге, протидіяти розкриттю противником структури системи зв’язку і АУВ.

Імітостійкість - це здатність системи зв’язку протистояти введенню до неї хибної інформації, несанкціонованому доступу до інформації, яка передається або приймається, нав’язуванню хибних режимів роботи засобам зв’язку.

Практично в теперішній час, починаючи з ОТЛУ при побудові системи зв'язку і АУВ використовується комбінований принцип раціонального поєднання прямих зв’язків і зв’язків через опорні (допоміжні) вузли зв’язку.

Принцип вимагає такого співвідношення між прямими (безпосередніми) зв’язками й зв’язками через опорні (допоміжні) вузли в системі і на кожному напрямку зв’язку, при якому можуть найбільш успішно вирішуватись завдання зв’язку в даних умовах. Необхідність одночасного розгортання й використання ліній прямого зв’язку й опорних (допоміжних) вузлів на напрямках диктується завданнями забезпечення стійкості управління військами в складних умовах сучасного бою(операції), а також відомими перевагами й недоліками кожного із цих способів організації зв’язку. Вирішення питання використання кожного способу в системі зв’язку і АУВ здійснюється також з урахуванням наявності сил і засобів зв’язку, стану обладнання району бою (операції) у відношенні зв’язку, характеру й напрямків дії військ, фізико-географічних та інших умов.

Якісне виконання завдань, які покладені на систему зв’язку і АУВ можливо в тому випадку, якщо вона буде відповідати наступним вимогам:

бойова готовність, стійкість, мобільність, перепускна спроможність, безпека.

Дата добавления: 2014-12-25