Вимоги, які висуваються до системи зв’язку і АУВ

Система контролю безпеки зв’язку та АУВ.

Система(пункт) управління зв’язком.

Резерв сил і засобів зв'язку (резерв зв'язку).

Система (органи) технічного забезпечення зв'язку і АСУ.

Елементи системи зв'язку і АУВ та їх призначення.

Організаційно система зв'язку і АУВ включає:

1. Вузли зв'язку пунктів управління (ВЗ ПУ) об’єднань (ОК,АК), з’єднань (дивізія, бригада), частин (полк, окремий батальйон), підрозділів (батальйон).

2.Центри автоматизації управління військами (ЦАУВ).

3. Мережу радіорелейного, тропосферного та провідного зв'язку:

а) опорну мережу зв'язку (стаціонарну та польову) (ОМЗ):

- осі;

- рокади;

- опорні вузли зв’язку (ОВЗ);

- допоміжні вузли зв’язку (ДВЗ).

б) лінії (напрямки) прямого зв'язку між ВЗ пунктів управління:

- тропосферні;

- радіорелейні;

- провідні.

в) лінії прив’язки вузлів зв'язку пунктів управління до ОВЗ опорної мережі зв'язку:

- радіорелейні;

- проводові;

- тропосферні.

4. Мережа радіозв’язку:

- радіоцентри (групи радіостанцій) ВЗ ПУ;

- ретрансляційні та переприймальні пункти;

- радіолінії (лінії прямого зв'язку).

5. Мережа космічного зв’язку:

- наземні стаціонарні вузли (центри) космічного зв'язку;

- вузлові й кінцеві станції на польових ВЗ ПУ;

- бортові ретранслятори на ШСЗ;

- космічні радіолінії (лінії прямого зв'язку).

6. Мережа зв’язку з рухомими об’єктами:

- засоби зв’язку ВЗПУ;

- засоби зв'язку ОВЗ;

- засоби зв’язку рухомих об’єктів;

- канали передачі.

7. Мережа фельд'єгерсько- поштового зв'язку:

- вузли ФПЗ (АК);

- станції ФПЗ (КП, ЗКП, ТПУ АК; КП бригад);

- обмінні пункти ФПЗ;

- засоби доставки (рухомі засоби);

- маршрути їх руху (польотів).

Необхідно відзначити, що у військових системах зв’язку і АУВ не завжди може бути повний набір перелічених складових частин. Так, наприклад, у складі системи зв’язку і АУВ бригади можуть бути відсутніми опорна мережа, тропосферні та космічні лінії зв’язку.

У системах зв’язку батальйону відсутні, крім того, радіорелейні лінії зв’язку. Тому функціонально у первинній мережі зв’язку з’єднання, як правило звичайно, створюються мережа радіорелейного та проводового зв’язку і мережа радіозв’язку, а в батальйоні – мережа радіо і мережа проводового зв’язку.

Кожна із складових частин системи зв’язку і АУВ вміщує в собі елементи, які виступають відносно самостійними й неподільними (у мережах даної системи зв’язку) об’єктами призначеними для виконання окремих функцій.

Процес обміну повідомленнями (інформаційний процес) реалізується системою зв’язку і АУВ. Іншими словами, обмін повідомленнями (доставка повідомлень) є функція системи зв’язку. Отже усі необхідні властивості даного процесу (якість зв’язку) визначаються системою зв’язку, деяким набором основних властивостей.

Система зв’язку і АУВ будучи підсистемою системи управління є складною системою яка володіє багатьма властивостями. Відомо, що при вивченні будь якого об’єкта, процесу, явища, необхідно, перш за все, визначити його основні найбільш суттєві властивості.

Тому визначимо ті властивості системи військового зв’язку, які є найбільш суттєвими з погляду користувача (системи управління, органів управління) та з точки зору забезпечення заданого рівня вимог за основними властивостями зв’язку як процесу доставки повідомлень.

По-перше, система зв’язку повинна знаходитися в постійній готовності до переходу із стану мирного часу до забезпечення управління військами (силами) і зброєю в умовах бойових дій.

При цьому якість управління не повинна погіршуватися і в період переходу системи зв’язку з одного стану в інший. Для забезпечення такого переходу система зв’язку і АУВ повинна володіти властивістю високої бойової готовності.

По-друге, у процесі функціонування на систему зв’язку (й її елементи) впливають різні фактори що порушують її нормальну роботу.

Особливо сильний такий вплив виявляється в умовах бойових дій. Він порушує роботу ліній зв’язку, призводить до фізичного виходу з ладу елементів системи зв’язку, іншим негативним наслідкам, які приводять систему зв’язку і АУВ (частину її елементів) у стан, при якому вона не може забезпечити процес доставляння повідомлень (або не в змозі забезпечити цей процес на заданому рівні). Для того, щоб цього не відбувалося, система зв’язку повинна володіти здатністю протистояти впливам, що порушують її роботу. Ця здатність системи зв’язку визначається такою її властивістю як стійкість. Зрозуміло, що лише володіючи деякою необхідною стійкістю, система зв’язку в змозі забезпечити і задану своєчасність зв’язку, і задані стійкість і безперервність управління.

По-третє, у ході бойових дій процес доставки повідомлень може порушуватися не тільки факторами, що безпосередньо порушують роботу системи зв’язку і АУВ. Висока динамічність сучасних бойових дій визначає необхідність частого переміщення пунктів управління і обумовлює тим самим нестабільність топологічної структури системи управління. Та нестабільність характерна не тільки для топології, а й для структури системи управління в цілому: можливий вихід із ладу пунктів управління, пов’язана з цим необхідність передачі управління на другі пункти управління, незапланована необхідність тимчасового розгортання нових ПУ (ДПУ, ППУ) та ін. Як наслідок всього цього - поява нових інформаційних напрямків. За цих умов система зв’язку і АУВ повинна володіти здатністю адаптації до всіх змін у системі управління, особливо до структурних. Здатність до такої адаптації визначається тим, в якій мірі система зв’язку володіє властивістю мобільності.

Із сказаного видно, що мобільність системи зв’язку також безпосередньо впливає на стійкість і безперервність управління.

Лише володіючи в необхідній мірі названими вище властивостями, система зв’язку може виконувати своє основне функціональне призначення - забезпечувати доставляння повідомлень в обсязі необхідному для управління військами.

Та для того, щоб забезпечити своєчасну доставку повідомлень у заданому обсязі, система зв’язку повинна володіти відповідною перепускною спроможністю (четверта властивість системи зв’язку).

Від того, в якій мірі перепускна спроможність системи зв’язку відповідає потребам управління, безпосередньо залежить виконання вимог до зв’язку, а також вимог до управління щодо стійкості, безперервності, оперативності.

Вимоги прихованості управління і безпеки зв’язку відображаються на системі зв’язку в тому плані, що вона не повинна дозволяти адекватно розкривати систему управління і протікаючі в ній процеси.

Процес такого розкриття називають розвідкою. Таким чином, система зв’язку повинна володіти властивістю розвідзахищеності.

У цілому, ми визначили п’ять основних, найбільш суттєвих, з погляду користувача, властивостей системи військового зв’язку: бойова готовність, стійкість, мобільність, перепускна спроможність і розвідзахищеність. Вони досить повно характеризують основне функціональне призначення систем військового зв’язку, мають зрозумілий фізичний смисл, і в той же час є складними (інтегральними) властивостями за своєю внутрішньою структурою, що буде показано нижче під час детального описування кожної з цих властивостей.

Таким чином, якісне виконання завдаь, які покладені на систему зв’язку і АУВ можливо в тому випадку, якщо вона буде відповідати наступним вимогам:

Бойова готовність;

Стійкість;

Мобільність;

Перепускна спроможність;

Безпека зв’язку.

Бойова готовність - це здатність системи зв’язку у визначений термін розпочати забезпечення управління військами та зброєю за будь-яких умов обстановки.

Стійкість - це здатність системи зв’язку забезпечити управління військами та зброєю в умовах впливу на неї усіх чинників. Стійкість системи зв’язку обумовлюється її живучістю, завадостійкостю і надійністю.

Живучість системи зв’язку - це здатність системи забезпечувати управління військами та зброєю в умовах впливу на неї зброї противника.

Завадостійкість системи зв’язку - це здатність системи зв’язку забезпечувати управління військами та зброєю в умовах впливу на неї радіозавад усіх видів. Завадостійкість складається з завадозахищеності та електромагнітної сумісності.

Завадозахищеність системи зв’язку - це здатність системи зв’язку забезпечувати управління військами та зброєю в умовах дії навмисних завад противника.

Електромагнітна сумісність системи зв’язку - це здібність радіоелектронних засобів одночасно функціонувати в умовах експлуатації з необхідною якістю, під час впливу на неї непередбачених радіозавад і не створювати неприпустимих радіозавад іншим радіоелектронним засобам.

Надійність системи зв’язку - це здатність системи зв’язку забезпечувати військовий зв’язок, зберігаючи в часі значення експлуатаційних показників у межах, передбачених нормативною технічною документацією.

Мобільність - це здатність системи зв’язку розгортатися, згортатися, переміщуватися, змінювати свою структуру відповідно до обстановки.

Перепускна спроможність - це здатність системи передавати задані потоки повідомлень за одиницю часу.

Безпека зв’язку - це здатність системи зв’язку забезпечувати розвідзахищеність та імітостійкість.

Розвідзахищеність - це здатність системи зв’язку протистояти розвідці противника.

Імітостійкість - це здатність системи зв’язку протистояти введенню до неї хибної інформації, несанкціонованому доступу до інформації, яка передається або приймається, нав’язуванню хибних режимів роботи засобам зв’язку.

Дата добавления: 2014-12-25