Основні завдання управління зв’язком і АУВ

Заняття четверте

«Основні положення щодо управління СЗ і АУВ»

Відомо, що будь-яке управління є оснований на об’єктивних законах даного середовища цілеспрямований процес впливу ОУ (органа управління) на об’єкт управління на основі отримання інформації про стан об’єкту управління, прийняття по ньому рішення і постановки цьому об’єкту завдань. Управління завжди здійснюється в системі, має визначений зміст і свої цілі. Обов’язковими елементами будь-якої системи управління являється наявність ОУ, об’єкту управління і з’єднуючих каналів прямого і зворотнього зв’язку.

Зміст управління і вимоги, що пред’являються до нього, визначаються метою і завданнями управління, а також об’єктивним середовищем, в якому здійснюється процес управління.

В загальному випадку цикл управління зв`язком, як відомо, зводиться до слідуючого:

визначення в кожний даний момент часу найбільш важливих завдань зв`язку, їх усвідомлення;

збір даних про обстановку по зв`язку і їх оцінка;

прийняття рішення по оптимальному виконанню завдань, що стоять перед зв`язком;

постановка завдань підрозділам (частинам) зв`язку в відповідності з прийнятим начальником зв`язку рішенням і контроль за ходом їх виконання.

Управління зв`язком повинно забезпечувати ефективне використання тактичних і технічних можливостей сил і засобів зв`язку, успішне виконання підрозділами зв`язку завдань по створенню (нарощуванню і розгортанню) системи зв`язку і АУВ та забезпечення зв`язком в установлені строки в будь-яких умовах обстановки.

Керівництво (управління) зв’язком і автоматизацією управління військами (АУВ) полягає в цілеспрямованій діяльності органів управління зв’язком і АУВ із всебічної підготовки і ефективного застосування засобів зв’язку та автоматизації управління, систем зв’язку і АУВ та військ зв’язку Збройних Сил в мирний і воєнний час.

Управління зв’язком і АУВ полягає в цілеспрямованій діяльності начальника зв’язку, командирів підрозділів зв’язку по підтриманню бойової готовності системи зв’язку і АУВ, підрозділів зв’язку, їх всебічній підготовці і ефективного застосування засобів зв`язку щодо виконання завдань по забезпеченню управління підрозділами частини (з’єднання).

Основними завданнями управління зв’язком і АУВ є:

А). організація та проведення заходів щодо підготовки сил, засобів зв’язку та автоматизації, систем зв’язку і АУВ та військ зв’язку у відповідності із завданнями військ (сил), вимогами управління та обстановкою, що склалася;

Б). ефективне використання сил, оперативно-тактичних і технічних можливостей засобів зв’язку і автоматизації та систем зв’язку і АУВ при їх нарощенні, розгортанні і функціонуванні у встановлені терміни.

Основним змістом управління зв’язком являється:

1.Організація і проведення заходів по підтриманню бойової готовності системи і підрозділів зв’язку та забезпеченню їх боєздатності.

2. Безперервний збір, вивчення, аналіз і оцінка даних про стан зв’язку.

3. прийняття рішення на організацію зв’язку.

4. Планування зв’язку і постановка завдань підлеглим.

5. підготовка сил і засобів зв’язку до виконання завдань по забезпеченню зв’язку.

6. постійний контроль за функціонуванням системи зв’язку, станом підрозділів зв’язку та відновленням їх в ході бойових дій.

Організація і проведення заходів по підтриманню бойової готовності системи і підрозділів зв’язку передбачають:

розробку і уточнення документів по мобілізаційному плану і даних для роботи зв’язку;

проведення занять з приписним складом і тренувань по переводу системи і підрозділів зв’язку в різні ступені бойової готовності;

організацію і своєчасне виконання системою і підрозділами зв’язку заходів згідно планам переводу їх з мирного на воєнний стан.

Збір, вивчення, аналіз і оцінка даних про стан зв’язку, сил і засобів зв’язку і впливу на них різних факторів являються основними функціями управління зв’язком. В основі процесу збору інформації і аналізу даних обстановки по зв’язку, а також всієї інформаційної роботи органів управління зв’язком лежать, передусім, прямі переговори посадових осіб по технічним засобам зв’язку. Зібрана і отримана інформація узагальнюється, аналізується, виділяється головне в даний момент і приймається рішення.

Прийняття рішення являє собою реакцію органа управління (посадової особи) у відповідь на зміни в системі і підрозділах зв’язку з метою підтримання або відновлення їх нормального стану. Якість рішення залежить від повноти і вірогідності вихідної інформації, знання поставленої мети і від методу вироблення і прийняття рішення. Рішення повинно бути всебічно обгрунтоване, забезпечувати виконання поставленого завдання у встановлені строки з найменшими витратами сил і засобів зв’язку.

Планування зв’язку і постановка завдань підлеглим полягає у розробці найбільш ефективних способів застосування сил і засобів зв’язку для забезпечення безперервного управління військами. Воно включає:

1. Визначення структури побудови системи зв’язку і способів організації зв’язку.

2. Розподіл сил та засобів зв’язку по пунктам управління і напрямкам зв’язку.

3. Визначення можливостей застосування стаціонарної мережі зв’язку.

4. Постановку завдань підрозділам зв’язку і послідовність їх виконання.

5. Встановлення часу готовності системи зв’язку.

6. Розробку заходів по забезпеченню зв’язку при виході з ладу вузлів зв’язку пунктів управління, станцій і ліній зв’язку.

7. Визначення складу, місць розміщення і напрямку переміщення резерву зв’язку.

8. Розробку всіх необхідних даних для забезпечення зв’язку.

9. Визначення заходів щодо забезпечення захисту від РЕП та ВТЗ противника.

10.Розробка заходів по управлінню системою, підрозділами зв`язку.

11.Розробка заходів по всебічному забезпеченню, системи та підрозділів зв`язку.

Завдання підлеглим по забезпеченню зв`язку ставляться, як правило, усно, але деколи можуть віддаватися і письмово шляхом доведення розпоряджень по зв`язку та бойових розпоряджень по зв`язку.

Підготовка сил і засобів зв’язку до виконання завдань по зв’язку передбачає підготовку запасних районів в відношенні зв’язку і польових засобів зв’язку, підготовку засобів зв`язку в підрозділах; професійну підготовку особового складу. Підготовка районів включає:

будівництво захищених вузлів зв’язку чи окремих їх елементів;

прокладку в районах призначення кабельних ліній і ліній внутрішнього зв’язку, а також ліній зв’язку, з’єднуючих стаціонарні (гарнізонні) вузли зв’язку з вузлами в районах призначення.

Завчасне обладнання елементів системи зв’язку в мирний час створює умови для своєчасного їх розгортання в загрозливий період чи з початком бойових дій, забезпечує упереджуючу готовність систем управління і зв’язку. Підготовка засобів зв`язку в підрозділах проводиться постійно під час проведення паркових днів та в час визначений командиром частини. Перевірка засобів зв`язку на витривалу експлуатацію проводиться під час навчань (тренувань) по зв`язку та при проведені занять з ТСП.

підготовка особового складу підрозділів зв`язку заключається в постійному удосконаленні ним своєї професійної майстерності в ході проведення занять з бойової підготовки.

Постійний контроль за функціонуванням системи зв’язку, станом підрозділів зв’язку має на меті забезпечити передачу повідомлень у встановлені строки, своечасне відновлення порушених і встановлення нових зв’язків.

Управління зв’язком і АУВповинно задовольняти вимогам щодо стійкості, безперервності, оперативності та прихованості.

Ефективність бойових дій в теперішній час в значній мірі залежить від якості управління зв’язком. Воно стало визначаючим фактором успіху в бою (операції). Застосування сучасних засобів боротьби обумовлює різкі та швидкі зміни обстановки, часті переходи від одного виду бойових дій до іншого, а також необхідність організовувати бойові дії (в тому числі управління і зв’язок) в стислі строки. В цих умовах зв’язок, як процес обміну повідомленнями між органами управління військами, повинен відповідати вимогам своєчасності, достовірності і прихованості, а управління зв’язком повинно бути стійким, безперервним, оперативним і прихованим.

	Вимоги до управління зв`язком
Стійкість		Безперервність		Оперативність		Прихованість

Рис. 2. Вимоги до управління зв`язком

Виконання вимог досягається: правильним усвідомленням завдання, яке ставить начальник штабу частини, начальник зв`язку з`єднання; постійним знанням і всебічною реальною оцінкою бойової обстановки і обстановки по зв`язку, що склалася; своєчасним прийняттям рішення на організацію зв`язку, своєчасною і чіткою постановкою завдань підлеглим начальником зв`язку частини і командирами підрозділів зв`язку; створенням і розгортанням ПУ(пунктів управління); умілою організацією роботи бойових розрахунків; чітким розподілом задач і зон відповідальності між ПУЗ (пунктами управління зв`язку) і станціями (апаратними) зв`язку; наявністю стійкого зв`язку з ПУЗ з робочих місць командирів підрозділів зв`язку; своєчасним збиранням даних про стан зв`язку і швидким реагуванням на зміни шляхом раніше прийнятих або прийнятих нових рішень по зв`язку; використання для управління зв`язком кодованих карт, спеціальних переговорних таблиць і таблиць сигналів; дотриманння вимог режиму секретності; проведення заходів по забезпеченню стійкості системи управління зв`язком і організацією відновлення порушеного управління.

Стійкість управління зв’язком – це здатність системи управління зв’язком забезпечити управління зв’язком в інтересах органів управління військами в будь-яких умовах обстановки.

Стійкість управління зв’язком може бути досягнута проведенням ряду організаційних і технічних заходів, а саме:

використанням для управління зв’язком високонадійних засобів зв’язку;

постійним знанням обстановки по зв’язку посадовими особами;

правильним усвідомленням завдань зі зв’язку і вірною оцінкою обстановки;

своєчасним та обгрунтованим прийняттям рішення і чіткою постановкою завдань частинам (підрозділам) зв’язку і підлеглим посадовим особам;

комплексним використанням всіх технічних засобів управління зв’язком та інше.

Безперервність управління зв’язком полягає в постійному впливі органів управління зв’язком на зв’язок з метою більш повного задоволення потреб управління вйськами.

Безперервність управління зв’язком досягається в основному здійсненням тих самих заходів, що і стійкість.

Оперативність управління зв’язком – це здатність органів управління зв’язком швидко реагувати на зміни оперативно-тактичної обстановки і обстановки по зв’язку з метою своєчасного впливу на хід виконання завдань, поставлених перед системою зв’язку і підтримання заданої якості воєнного зв’язку.

Оперативність управління зв’язком досягається:

високим рівнем професійної підготовки посадових осіб органів управління зв’язком;

своєчасним збором даних про обстановку, їх оцінку;

обгрунтованим прийняттям рішення і постановкою завдань підлеглим;

постійним контролем за їх виконанням;

надійностю ліній (каналів) зв’язку, що використовуються для управління зв’язком.

Прихованість управління зв’язком – це здатність системи управління зв’язком протистояти розкриттю противником змісту управлінської інформації і команд, факту і місця їх передачі та належності пунктів управління зв’язком.

Прихованість управління зв’язком досягається насамперед суворим виконанням встановлених правил ведення переговорів і правил користування засобами засекречування інформації.

Дата добавления: 2014-12-25