Питання 3. Визначити метод адміністративно-правового регулювання суспільних відносин

Питання 2. Визначити поняття і предмет адміністративного права

Як правило, в основу визначення поняття «адміністративне право» кладеться те чи інше розуміння його предмета регулювання. Предмет регулювання (у загальновживаному обігу – предмет) будь-якої галузі права – це певна сукупність однорідних суспільних відносин, що регулю­ються (опосередковуються) нормами відповідної галузі права.

До предмета адміністративного права входять групи однорідних суспільних відносин, що формуються:

а) у ході державного управління економічною, соціально-культур­ною та адміністративно-політичною сферами, а також реалізації повноважень виконавчої влади, делегованих державою органам місцевого самоврядування, громадським організаціям та деяким іншим недержавним інституціям;

б) у ході діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо забезпечення реалізації та захисту в адміністративному порядку прав і свобод громадян, надання їм, а також юридичним особам різноманітних адмі­ністративних (управлінських) послуг;

в) у процесі внутрішньої організації та діяльності апаратів усіх державних органів, адміністрацій державних підприємств, установ та організацій, а також у зв’язку з проходженням державної служби або служби в органах місцевого самоврядування;

г) у зв’язку з реалізацією юрисдикції адміністративних судів і по­новлення порушених прав громадян та інших суб’єктів адмі­ністративного права;

д) у ході застосування заходів адміністративного примусу, включа­ючи адміністративну відповідальність, щодо фізичних і юридич­них осіб.

Отже, виходячи з характеристики предмета регулювання, адміністративне право слід визначити як сукупність (систему) правових норм, які регулюють суспільні відносини, що формуються під час забезпечення органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізич­них і юридичних осіб, а також у процесі державного і самоврядного управління в економічній, соціально-гуманітарній та адміністратив­но-політичній сферах.

Адміністративне право як самостійну галузь права характеризує поряд з предметом відповідний метод регулювання (загальнопоширеною є дефініція «метод»). Метод адміністративного права разом з його предметом дає достатньо завершену характеристику цієї галузі права і допомагає відмежувати її від інших фундаментальних галузей права (цивільного, кримінального тощо).

Метод адміністративного права визначається як сукупність певних загальних і специфічних способів, що використовуються законодавцем для забезпечення регулюючої дії норм адміністративного права. Традиційний погляд на зміст методу адміністративного права характе­ризується наступними рисами.

Імперативний метод (його ще називають адміністративно-правовим, або методом «влади – підпорядкування») був і зали­шається основним у галузі адміністративного права.

Диспозитивний метод (його ще називають цивільно-право­вим) характеризується тим, що об’єкт управління має свободу вибору поведінки в конкретній ситуації. Необхідно зазначити, що в сучасній Україні помітна об’єктивна тенденція до більшого застосування диспозитивного методу правового регулювання у сфері адміністративного права.

Необхідно зазначити, що загальні методи адміністративного права (як імперативний, так і диспозитивний) реалізуються вико­ристанням способів правового регулювання, до яких відносять:

а) приписи;

б) заборони;

в) дозволи.

Стосовно спеціальних методів адміністративного права необ­хідно зазначити, що перелік, представлений на схемі вище, не є вичерпним. Деякі дослідники відносять до них також реєстрацію, стимулювання, інвестиції тощо. Водночас слід зазначити, що за всієї важливості кожного з них, головне завдання полягає у показі та аналізі основних спеціальних методів адміністративного права, на підставі яких з’явиться можливість розуміння суті вказаних методів.

До таких належать:

а) субординація;

б) координація;

в) реординація;

г) адміністративний договір.

Дата добавления: 2014-12-25