Введення функцій

Ім’я функції (параметр/и).

Існують різні типи аргументів: число, текст, логічне зна-чення (Истина або Лож), формули чи інші функції. В кожному конкретному випадку необхідно використовувати відповідний тип аргументу.

Функцію можна вводити в комірку в рядку формули або безпосередньо в комірці. Другий спосіб не є оптимальним, оскільки вимагає знання точного імені функції.

Після введення функції та натискання кнопки Enter автоматично відбуваються обчислення і в комірці відображається результат.

2. Класифікація функцій

Функції, які використовуються найчастіше і дозволяють виконати сумування даних, визначити середнє, максимальне, мінімальне значення, винесені на панель вкладці Главная розділ Редактирование (піктограма∑).

Для зручності роботи Excel функції розбиті за категоріями:

1) математичні функції;

2) статистичні функції;

3) логічні функції;

4) фінансові функції;

5) функції дати і часу;

6) вкладені функції;

7) функції роботи з базами даних;

8) текстові функції;

9) функції посилання та масивів.

За допомогою текстових функцій є можливість обробляти текст: витягати символи, знаходити потрібні, записувати символи в суворо потрібне місце тексту і багато чого іншого.

Довідку про необхідну функцію можна одержати, якщо вибрати її зі списку у довідковій системі Excel.

Довідку про функції під час її введення в комірку робочого листка можна одержати за допомогою Помощника. Якщо ви знаходитеся у вікні діалогу Мастера функций, то на панелі інструментів необхідно вибрати інструмент, який позначається знаком «?» для виклику Помощника.

Якщо ви вводите формулу безпосередньо в комірку робочого листа, то просто наведіть курсор мишки в рядок формул та натисніть F1. Під час діалогу деталізуйте тему довідки – введіть ім’я функції або її частину.

У наступному діалоговому вікні необхідно виділити одну з запропонованих функцій, початок яких збігається з введеним фрагментом.

3. Використання функцій

До складу MS Excel входить надзвичайно велика кількість різноманітних стандартних функцій. Для ознайомлення з ними можна скористуватись спеціальним засобом, який називається Мастер функций. Основні стандартні елементарні математичні функції представлено в таблиці.

Зауваження 1. В наведених тригонометричних функціях використовується радіан як одиниця вимірювання величин кутів.

Зауваження 2. Функції ЦЕЛОЕ(x) і ОСТАТ(N,D) утворюють загальне правило обчислення частки і остачі від ділення націло числа N на число D: N=D* ЦЕЛОЕ (N/D)+ ОСТАТ (N,D).

Зауваження 3. Функція ОКРУГЛ(x, k) виконує заокруглення за звичайним арифметичним правилом заокруглення (якщо цифра, яка відкидається, менша 5, то попередня цифра залишається без змін, у протилежному випадку попередня цифра збільшується на одиницю). Якщо k – додатне, то число x заокруглюється до указаної кількості десяткових розрядів справа від десяткової крапки. Якщо k=0, то число x заокруглюється до найближчого цілого. Якщо k – від’ємне, то число x заокруглюється до указаної кількості десяткових розрядів зліва від десяткової крапки.

Математичний запис	Запис в Excel
Sin x	SIN(x)
Cos x	COS(x)
Tg x	TAN(x)
Arcsin x	ASIN(x)
Arccos x	ACOS(x)
Arctg x	ATAN(x)
Ln x	LN(x)
Lg x	LOG10(x)
Logax	LOG(x, a)
e^x	EXP(x)
|x|	ABS(x)
	КОРЕНЬ(x)
	ПИ()
	x^3
	x^(1/3)
Заокруглення числа x до найближчого меншого цілого	ЦЕЛОЕ(x)
Обчислення остачі від ділення націло числа N на число D	ОСТАТ(N, D)
Заокруглення числа x до заданого числа розрядів k	ОКРУГЛ(x, k)

Приклади використання деяких функцій:

q Формула «= ЦЕЛОЕ (5.7)» дає результат 5, а формула «= ЦЕЛОЕ (-5.7)» дає результат 6.

q Формула «= ЦЕЛОЕ (23/3)» дає частку від ділення націло числа 23 на число 3, тобто 7.

q Формула «= ОСТАТ (23,3)» дає результат 2.

q Якщо x=143.3184, то формула «= ОКРУГЛ (x,2)» дає результат 143.32.

q Якщо x=143.3184, то формула «= ОКРУГЛ (x,0)» дає результат 143.

q Якщо x=143.3184, то формула «= ОКРУГЛ (x,-1)» дає результат 140.

Тут розглянуто приклади використання лише деяких функцій. Описи решти функцій слід шукати в області задач Справка Excel, яка з’являється після натискування клавіши <F1>. В цій області задач треба натиснути на пункт Оглавление і після його появи знайти в ньому розділ Справка по функциям.

Крім арифметичних виразів, важливим компонентом формул є логічні вирази, зокрема, логічні функції. Логічний вираз – це є спільна назва для висловлювання та предиката. Висловлюванням називається твердження, відносно якого відразу можна зробити висновок, вірне воно чи ні. Наприклад, значенням висловлювання «7>5» буде ИСТИНА. Значенням висловлювання «3>5» буде ЛОЖЬ. Висловлювання, яке містить змінні величина, називається предикатом. В залежності від значень змінних предикат може набувати значення ИСТИНА або ЛОЖЬ. Наприклад, результатом порівняння «x>3» буде ЛОЖЬ при x=2 і ИСТИНА – при x=6. Предикат утворюється внаслідок порівняння двох арифметичних виразів, з яких хоча б один містить змінні.

У логічних виразах можуть використовуватись такі операції порівняння: «>» – більше, «>=» – більше або дорівнює, «<» – менше, «<=» – менше або дорівнює, «=» – дорівнює, «<>» – не дорівнює. Треба пам’ятати, що операції порівняння мають нижчий пріоритет, ніж арифметичні операції.

У логічних виразах можуть використовуватись також логічні операції, реалізовані у вигляді логічних функцій: НЕ(x) – заперечення, И(x,y) – логічне множення, ИЛИ(x,y) – логічне додавання.

В арифметичних виразах логічне значення ИСТИНА поводить себе як число 1, а ЛОЖЬ – як число 0. І навпаки – в логічних виразах число 1 поводить себе як ИСТИНА, а число 0 – як ЛОЖЬ. Більше того, замість ИСТИНА можна указувати будь-яке число, відмінне від нуля.

Логічні вирази найчастіше застосовуються як перший аргумент логічної функції ЕСЛИ:

ЕСЛИ(лог_выражение, значение_если_истина, значение_если_ложь).

Ця функція має три аргументи, зміст яких такий: якщо лог_выражение дорівнює ИСТИНА, то значення функції обчислюється як значення другого аргументу значение_если_истина, а якщо лог_выражение дорівнює ЛОЖЬ, то значення функції обчислюється як значення третього аргументу значение_если_ложь. Особливість функції ЕСЛИ полягає в тому, що її тип наперед не визначений і співпадає з типом або другого, або третього свого аргумента.

Приклад 1. Задано число z. Побудувати формулу, яка дає результат z+1, якщо z>1, і дає результат z-1 у протилежному випадку.

Розв’язок: «= ЕСЛИ (z>1,z+1,z-1)».

Приклад 2. Задано число z. Побудувати формулу, результатом якої є повідомлення «Перевищено порогове значення», якщо z>100, і яка дає результат z у протилежному випадку.

Розв’язок: «= ЕСЛИ (z>100, "Перевищено порогове значення",z)».

Приклад 3. Задано число z. Побудувати формулу, яка дає результат z/2, якщо , дає результат 10, якщо z<10, і дає результат 25, якщо z>25.

Розв’язок: «= ЕСЛИ (z<10,10, ЕСЛИ (z>25,25,z/2))».

4. Редагування функцій

Для того щоб змінити аргумент функції, можна: виділити комірку, в якій введено функцію; розмістити курсор миші в рядку формул на імені потрібної нам функції (якщо у формулі використовується декілька функцій); натиснути кнопку для виклику функції з панелі інструментів.

Можна змінювати функцію безпосередньо в рядку формул. При цьому слід пам’ятати, що аргументи функції розділяються символом «;». Слід притримуватися загального синтаксису побудови функцій, описаного в першому розділі теми.

За замовчуванням в Excel встановлено режим автоматичного проведення розрахунків. Якщо в комірку введено формулу, здійснюються відповідні обчислення і відображається результат. Якщо значення однієї комірки визначається через значення іншої (наприклад, у В1 введено формулу =А1+А2), то при внесені змін у комірку А1 чи А2 буде автоматично перераховано значення комірки В1.

Взагалі Excel автоматично здійснює перерахунки всіх комірок листка, якщо були внесені зміни в деяку комірку. Це відбувається після натискання клавіші Enter при завершені редагування комірки. Можна змінити цей режим і відмовитись від автоматичного проведення обчислень.

Дата добавления: 2014-12-25