Нодавче врегулювання проблем земельного кадастру

Року.

Договором застави.

Обмеження права приватної власності встановлене ст. 147 Земе-

льного кодексу України, згідно з якою в разі введення військового або

надзвичайного стану земельні ділянки, які перебувають у власності

громадян та юридичних осіб, можуть бути відчужені (вилучені з мо-

тивів суспільної необхідності) у порядку, встановленому законом.

Земельним кодексом України передбачено обмеження права зе-

мельної власності правом земельного сервітуту, яке являє собою пра-

во власника землі або землекористувача на обмежене платне або безо-

платне користування чужою земельною ділянкою. Таким чином, дер-

жава, хоча і визнає право приватної власності на землю, водночас на-

кладає певні обмеження щодо неї.

Ще одним обмеженням прав землевласників був мараторій на

продаж земель сільськогосподарського призначення. Проте, Верховна

Рада України на початку березня 2011 відмовилася продовжити до 1

січня 2015 року мораторій на продаж сільськогосподарських земель. У

результаті земельний ринок може з'явитися в Україні з 1 січня 2012

У зв’язку з відсутністю досконалих інструментів регулювання

ринку земель в Україні тимчасово встановлений мораторій (заборона

на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначен-

ня шляхом їх продажу), що обмежує права власників земельних діля-

нок, що закріплені частиною першою статті 90 Земельного кодексу

України від 25.10.2001 № 2768-III: «Власники земельних ділянок ма-

ють право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділян-

ку, передавати її в оренду, заставу, спадщину».

20 червня 2011 року Кабінет Міністрів України схвалив законо-

проект «Про ринок земель». Прийняття зазначеного закону є однією із

умов для зняття мораторію на продаж земельних ділянок сільськогос-

подарського призначення, а отже, надання можливості громадянам

повністю реалізувати своє конституційне право на землю в частині

вільного розпорядження земельною власністю.

Передумовою зняття мараторію на продаж землі є також зако-

7 липня 2011 року було прийнято Закон України «Про Держав-

ний земельний кадастр», яким передбачено оновлення базових поло-

жень з ведення Державного земельного кадастру, що містяться в дію-

чому Земельному кодексі України. Відповідно до ст. 1 закону держав-

ний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей

про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх ці-

льове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про

кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл зе-

мель між власниками і користувачами.

На виконання закону державне агентство земельних ресурсів

України планує ввести електронний земельний кадастр в Україні, який

дозволить контролювати всі операції із землею в режимі онлайн, ба-

чити видачу актів і затримку актів, максимально усунути участь чино-

вників в різних операціях із землею. Фахівці вважають, що електро-

нний кадастр дасть можливість позбавитися від недостовірних даних і

такої проблеми, як пропажа документації і архівів.

Отже, говорячи про обмеження прав власників земельних діля-

нок, слід зазначити, що поступово вони знімаються та встановлюється

ціла низка гарантій цих прав.

Таке питання виникає в першу чергу при викупі земельної діля-

нки. Одне із основних прав вказаних осіб — це недоторканність меж і

розмірів земельної ділянки. В разі викупу земельної ділянки необхід-

ною умовою є згода власника і повне відшкодування її вартості та

збитків, пов'язаних з її викупом.

Чинним Земельним кодексом України передбачається відповіда-

льність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування

за порушення права власності на землю, а також за видання актів, які

порушують права власників земельних ділянок.

Гарантії земельних прав власників включають не тільки охорону

їх майнових прав, а й самостійний захист права цільового використан-

ня землі, тобто право користування нею відповідно до її конкретного

цільового призначення. Такі порушення, не пов'язані з порушенням

меж або розмірів земельної ділянки, можуть мати місце внаслідок за-

тінення, задимлення, забруднення, створення джерел неприємного

запаху тощо. Тому Земельним кодексом України на власників землі і

землекористувачів покладається обов'язок добросусідства.

Гарантії прав власників передбачають також охорону й захист

належного стану самої земельної ділянки, тобто неприпустимість по-

гіршення будь-яких корисних властивостей земельної ділянки, приве-

дення їх у непридатний для використання стан.

Шкода, заподіяна землевласникові або користувачеві земельної

ділянки, підлягає відшкодуванню.

Вищенаведене свідчить про те, що держава, встановлюючи певні

обмеження стосовно здійснення права приватної власності, — з одно-

го боку, з другого боку, гарантує захист цього права і таким чином

встановлює баланс, при якому право приватної власності дозволить

громадянам та юридичним особам відчути себе повноправними гос-

подарями землі.

Комунальна власність відповідно до Конституції України є са-

мостійною формою власності, яка на рівних правах з іншими правами

захищається законом. Землі, які належать на праві власності територі-

альним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Право комунальної власності на землю набувається і реалізуєть-

ся в разі:

1) передачі земель державної власності в комунальну;

2) примусового відчуження земельних ділянок у власників з мо-

тивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

Дата добавления: 2014-12-25