Перелік програмних питань для самостійного вивчення. 1. Сутність, цілі та завдання аналізу фінансових звітів

1. Сутність, цілі та завдання аналізу фінансових звітів.

2. Призначення та види фінансових звітів.

3. Бухгалтерський баланс та його значення для аналізу фінансового стану підприємства.

4. Методичні принципи оцінки балансу.

5. Побудова та оцінка балансу.

6. Аналіз майна та капіталу підприємства.

7. Оцінка ліквідності підприємства та резерви її поліпшення.

8. Платоспроможність підприємства та шляхи її підвищення.

9. Управління фінансовою стійкістю підприємства.

10. Оцінка рентабельності та прибутковості підприємства.

11. Комплекс оціночних показників, їх характеристика, методи розрахунку.

12. Методи комплексної оцінки фінансового стану підприємства.

13. Значення фінансового аналізу в управлінні підприємством.

14. Методи фінансового аналізу та їх характеристика.

15. Показники оцінки майнового стану підприємства, методика розрахунків і характеристика.

16. Показники фінансової стійкості і структури капіталу, методика розрахунків і характеристика.

17. Показники ділової активності, методика розрахунків і характеристика.

18. Показники ринкової активності, методика розрахунків і характеристика.

19. Аналіз динаміки і структури активу та пасиву балансу.

20. Аналіз звіту про рух грошових коштів.

21. Критерії і методика оцінки незадовільної структури балансу підприємства.

ТЕМА 10

ВНУТРІШНЬОФІРМОВЕ ФІНАНСОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ

10.1 Фінансове прогнозування і планування в системі фінансового менеджменту

Ефективне управління можливе за прогнозування і планування, тобто необхідно аналізувати, передбачати, приймати управлінські рішення і контролювати їх виконання. Управління фінансами підприємства за цих умов можливе при прогнозуванні і плануванні всіх грошових потоків, господарських процесів усіх суб'єктів господарювання.

Фінансове планування— це процес розробки системи фінансових планів і бюджетів по забезпеченню функціонування і розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищення ефективності його фінансової діяльності в наступному періоді. У ринковій економіці фінансове планування, як і у попередні роки в адміністративно-командній економіці, не носить директивного централізованого і галузевого характеру, а має чисто внутрішньофірмові ознаки.

Мета внутрішньофірмового фінансового планування— забезпечети фінансові можливості для успішної господарської діяльності, досягти прибутковості і конкурентоспроможності підприємства

Значення фінансового прогнозування і плануванняполягає в тому, що воно:

-втілює стратегічні цілі в форму конкретних фінансово-економічних показників;

-забезпечує фінансовими ресурсами операційну та інвестиційну діяльність підприємства;

-визначає життєздатність проекту підприємства в умоваж конкуренції;

-є фактором отримання фінансової підтримки з боку як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів.

Внутрішньофірмове фінансове планування базується на виконаанні трьох основних його завдань

1 Прогнозування фінансової діяльності.

2 Поточне фінансове планування.

3 Оперативне фінансове планування.

Усі системи фінансового прогнозування і планування перебувають у взаємозв'язку і реалізуються в певній послідовності. Першим етапом планування є прогнозування основних напрямів І цільових параметрів фінансової діяльності шляхом розробки загальної фінансової стратегії підприємства, яка покликана визначити завдання іі параметри поточного фінансового штангування. В свою чергу, поточне фінансове планування створює основу для розробки і доведення до безпосередніх виконавців оперативних фінансових планів, бюджетів по основних напрямах фінансової діяльності підприємства.

Перспективне фінансове планування включає розробку фінансової стратегії підприємства і прогнозування фінансової діяльності. Останнє спрямоване перш за все на розробку фінансової стратегії підприємства.

Формування фінансової стратегії здійснюється за такими етапами:

1 Визначення загального періоду формування фінансової стратегії.

2 Дослідження факторів зовнішнього фінансового середовища і кон'юнктури фінансового ринку.

3 Формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства.

4 Конкретизація цільових показників фінансової стратегії по періодах її реалізації.

5 Розробка фінансової політики по напрямах фінансової діяльності, що вивчаються.

6 Розробка систем організаційно-економічних заходів по забезпеченню реалізації фінансової стратегії.

7 Оцінка ефективності розробленої фінансової стратегії.

Прогнозування складається з вивчення можливого фінансового стану підприємства на довгострокову перспективу. На відміну від планування метою прогнозування є не розробка прогнозів на практиці, оскільки вони є лише припущенням можливих змін. Прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників і параметрів, використання яких дозволяє визначити один з варіантів розвитку фінансової діяльності підприємства.

Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних фінансових документів:

- прогноз звіту про прибутки і збитки;

- прогноз руху грошових коштів (потоків);

- прогноз бухгалтерського балансу.

Після складання цих прогнозів визначають стратегію фінансування підприємства, сутність якої полягає у:

- формуванні структури і витрат капіталу;

- визначенні джерел довгострокового фінансування;

- виборі способів нарощування капіталу на перспективу.

Основу перспективного фінансового планування становить прогнозування, яке є втіленням стратегії підприємства на ринку. Фінансове прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового ста­ну підприємства на перспективу. На відміну від планування, прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників та параметрів, використання яких відповідно до тенденцій зміни ситуації на ринку дає змогу визначити один із варіантів розвитку фінансового стану підприємста.Основою фінансового прогнозування є узагальнення та аналіз наявної інформації з наступним моделюванням і врахуванням факторів можливих варіантів розвитку ситуації та фінансових показників. Методи та способи прогнозування мають бути достатньо динамічними для того, щоб своєчасно врахувати ці зміни.

Результатом перспективного фінансового планування, є розробка трьох основних документів:

— прогноз звіту про прибутки та збитки;

— прогноз руху грошових коштів (баланс грошових потоків);

— прогноз балансу активів та пасивів підприємства.

Прогнозний звіт про прибутки та збитки показує обсяг прибутку, який буде одержано в наступному періоді.

Прогноз руху грошових коштів відображає рух грошових потоків за операційною, інвестиційною фінансовою діяльністю. Він дає можливість визначити джерела капіталу й оцінити його використання в наступному періоді.

За допомогою прогнозу руху грошових коштів можна визначити, скільки грошових коштів необхідно вкласти в господарську діяльність підприємства, синхронність надходження і витрачання грошових коштів, що дає можливість визначити потребу в залученні капіталу й перевірити майбутню ліквідність підприємства.

Таблиця 10.1-Прогноз руху грошових коштів

ПОКАЗНИКИ	200-	200-	200-
Надходження грошових коштів
Доходи (виручка) від основної операційної діяльності
Інші доходи
Емісія цінних паперів
Отримані банківські кредити
Інші надходження
Усього надходжень
Витрачання грошових коштів
Збільшення товарно-матеріальних запасів
Капітальні вкладення (інвестиції в збільшення ос­
збільшення основного капіталу)
Заробітна плата
Інші витрати
Погашення позик та сплата процентів
Податки та інші обов'язкові платежі
Усього витрат

Після складання прогнозу руху грошових коштів розробляється стратегія фінансування підприємства.

Прогноз балансу підприємства входить до складу директивного фінансового планування. Баланс підприємства — це зведено таблиця, що в ній відображено джерела капіталу (пасив) і його розміщення (актив). Баланс активів і пасивів необхідний для того, щоб оцінити, в які види активів спрямовуються грошові кошти і за рахунок яких видів джерел (пасивів) передбачається фінансування створення активів.

Структура балансу, що прогнозується (як правило, на плановий трирічний період) відповідає загальновживаній структурі балансу підприємства, оскільки за вихідний береться бухгалтерський баланс підприємства на останню дату.

Успіх фінансової стратегії підприємства гарантується, коли фінансові стратегічні цілі відповідають реальним економічним та фінансовим можливостям підприємства, коли чітко централізовано фінансове керівництво, а методи його є гнучкими та адекватними змінам фінансово-економічної ситуації.

10.2 Поточне фінансове планування в управління підприємством

Поточне фінансове планування є складовою частиною перспективного плану, є, власне, його конкретизацією. Воно полягає в розробці: плану руху грошових коштів, плану про прибутки (збитки), плану бухгалтерського балансу.

Складання фінансового плану може відбуватися в три етапи:

1. Аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року.

2. Розгляд та вивчення виробничих, маркетингових показників, на підставі яких розраховуватимуться планові фінансові по­казники.

3. Розробка проекту фінансового плану.

Мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгод-женні доходів та витрат.

Поточний фінансовий план складається на рік з розбивкоюпо кварталах, оскільки протягом року потреба в грошових коштах значно змінюється і може статися брак або надлишок фінансових ресурсів.

Розбивка річного фінансового плану на більш короткі проміжки часу дає змогу відстежувати виникнення вхідних і вихідних грошових потоків, визначити потребу в залученні коштів.

Розробка фінансового плану розпочинається з розрахунку показників дохідної, а потім витратної його частин.

Підприємства, які не складають бізнес-плану, виручку від реалізації визначають методом прямого рахунку, виходячи із запланованого обсягу асортименту виробів, або з допомогою укрупненого методу. Підприємства, які працюють з бізнес-планом, виручку від реалізації відображають у «Прогнозі обсягів реалізації».

У процесі складання плану доходів та витрат необхідно перевірити взаємоузгодженість запланованих сум витрат та відрахувань ізджерелами покриття їх відповідними доходами та надходженням коштів, передбачених у першому розділі плану доходів та витрат. Витрати на реалізацію продукції, передбачені в другому розділі плану доходів та витрат, повинні покриватися з виручки від реалізації продукції та послуг (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного збору).

Якщо виручка від реалізації продукції та послуг (за вирахуванням податків) виявляється меншою за витрати на реалізовану продукцію, тоді прибуток у першому розділі буде відсутній. У другому розділі з'являться збитки в сумі перевищення витрат над виручкою.

Після визначення всіх статей плану доходів та витрат та підведення підсумку в кожному розділі перевіряють рівень їхньої збалансованості. Для цього підсумки першого розділу порівнюють з підсумками другого розділу плану доходів та витрат. Сальдо всіх надходжень і всіх витрат характеризують фінансовий результат діяльності підприємства. Якщо має місце негативний фінансовий результат (збиток), необхідно переглянути витрати в бік зменшення або відшукати додаткові резерви доходів та надходження коштів.

Таким чином, у процесі фінансового планування здійснюється конкретна ув'язка кожного виду витрат з джерелом фінансування.

Поточний фінансовий план можна розробляти на підставі річного плану руху грошових коштів за видами діяльності з розбивкоюпо кварталах.

За допомогою такої форми плану підприємство може перевірити реальність джерел надходження грошових коштів і обґрунтованість їхнього витрачання за видами діяльності.

План доходів і видатків з операційної діяльностієодним з основних видів поточного фінансового плану підприємства, метою розробки якого є визначення суми чистого прибутку від виробничо-комерційної діяльності підприємства.

План доходів і видатків з інвестиційної діяльностівідображає основні напрями фінансового забезпечення цієї діяльності. Метою розробки цього плану є визначення обсягу та потреби в фінансових ресурсах для реалізації запланованих інвестиційних програм, а також можливість надходження цих ресурсів у процесі здійснення інвестиційної діяльності.

План надходжень і видатків грошових коштіввідображає результати прогнозування грошових потоків підприємства. Метою його розробки є забезпечення постійної платоспроможності підприємства на всіх етапах, планового періоду.

Прогнозний балансвідображає результати прогнозування складу активів і структури фінансових засобів, що використовуються під­приємством, на кінець планового періоду. Мета розробки прогнозного балансу — визначення необхідного приросту окремих видів активів із забезпеченням їх внутрішньої збалансованості, а також фінансування оптимальної структури капіталу, що забезпечує достатню фінансову стійкість підприємства в періоді, що планується.

Баланс — це зведена, таблиця, в якій відображаються джерела капіталу (пасив) і напрями його розміщення (актив). Баланс активів і пасивів необхідний для того, щоб визначити, в які види активів спрямовуються грошові кошти і за рахунок яких видів пасивів підприємство фінансує створення цих активів.

10.3 Бюджетування в управлінні підприємством

Система оперативного планування фінансової діяльностіполягає в розробці комплексу короткострокових планових завдань з фінансового забезпечення основних напрямів фінансово-господарської діяльності підприємства. Головною формою такого фінансового завдання є бюджет (кошторис).

Бюджет — це оперативний фінансовий план на короткостроковий період, що розробляється, як правило, в рамках наступного кварталу з розбивкою по місяцях (і менщих періодах), що відображає надходження і витрачання грошових коштів у процесі здійснення конкретних видів фінансово-господарської діяльності підприємства. Бюджет є інструментом як планування, так і контролю. На початку періоду діяльності бюджет — це план або норматив; в кінці періоду діяльності він слугує засобом контролю, за допомогою якого фінансові менеджери можуть оцінити ефективність діяльності і прийняти управлінські рішення щодо вдосконалення діяльності підприємства в майбутньому.

У високорозвинених країнах бюджет - основа внутрішньофірмового управління. Відповідно бюджетування - це технологія складання,коригування,контролю й оцінки виконання фінансових планів,а тому бюджетування перетворюється в основу основ всіх технологій внутрішньофірмового управління.

За змістом та значимістю бюджетів,що їх використовують у фінансовому плануванні,можна розділити на чотири основних групи:

-основні бюджети (бюджет доходів та витрат,бюджет руху грошових коштів;

-операційні бюджети (бюджет продаж,бюджет прямих матеріальних витрат, бюджет адміністративних витрат);

-допоміжні бюджети (бюджети податків,капітальних витрат, кредитний план);

-спеціальні бюджети (бюджети розподілу прибутку, бюджети окремих проектів і програм).

Бюджетний регламент – це встановлений в організації порядок складання (розроблення), подання (передання), узгодження (візування), консолідації,аналіз й оцінювання виконання бюджетів разного виду і рівнів.

Менеджери підприємства повинні домагатися активної участі всіх структурних підрозділів в підготовці бюджету.Їх розроблення є способом пробудити,посилити та організувати волю колектива через усвідомлення ним загальних цінностей та цілей підприємства.

Дата добавления: 2014-12-25