Структурні одиниці економічної інформації

План

Основні поняття економічної інформатики

Особливості алгоритмів обробки соціально-економічної інформації

Алгоритмізація процедур обробки соціально-економічної інформації має певну специфіку, що пов'язану з особливістю структури та властивостями економічної інформації - одного з найрозповсюдженіших видів інформації, що відображає процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг. Структурно така інформація, зазвичай, зберігається у вигляді масивів записів, які відображають певну характеристику об'єкта, тому для кожного елемента операції будуть визначатися окремо.

Соціально-економічна інформація має такі характеристики:

• великі обсяги та складна ієрархічна структура;

• дискретність;

• різноманіття споживачів;

• циклічність та періодичність її отримання та обробки;

• обробка окремими порціями.

Основними типами обробки соціально-економічної інформації є:

• створення та контроль наборів даних;

• коригування наборів даних;

• сортування наборів даних;

• обробка інформації з використанням довідників;

• розрахунки підсумків і формування звітності з використанням довідників;

• розрахунки підсумків та формування звітності з використанням записів.

1. Структурні одиниці економічної інформації.
2. Класифікація економічної інформації

Важливе значення для розвитку економіки України має інформатизація всіх галу­зей народного господарства, впровадження сучасних інформаційних технологій у сфери управління всіх рівнів.

Основним ресурсом інформаційних технологій в економіці є економічна інформація - сукупність відомостей про факти, об'єкти, події тощо, які охоп­люють сферу економічної діяльності як окремого підприємства, так і народно­го господарства в цілому.

Предметом економічної інформатики є вивчення структури, загальних вла­стивостей економічної інформації і питань, пов'язаних з її збиранням, оброб­кою, зберіганням, пошуком, передаванням та використанням на базі сучасних комп'ютерів і мереж.

Економічна інформація може бути плановою, нормативною, кошторисною, обліковою, звітною. Вона характеризуються певними рисами, а саме:

• великий обсяг даних, що вводяться. Це обумовлено великою кількістю і різноманітністю явищ господарського життя. Таким чином, економічна інформація характеризується масовістю;

• поява, фіксація операцій в одних місцях з подальшою обробкою даних про них в інших, часом віддалених, місцях;

• відносна простота алгоритмів розв'язування економічних завдань, незнач­ний обсяг виведення інформації порівняно з її введенням;

• велика кількість різноманітних угруповань даних, що опрацьовуються;

• необхідність довгострокового зберігання даних, що опрацьовуються, і ре­зультатної інформації;

• наявність значної кількості постійних, незмінних або рідко змінюваних даних, які багаторазово використовуються під час опрацювання, наприклад, ціна на товари, ставки заробітної плати тощо;

• необхідність точного дотримання встановлених термінів одержання резуль­татної інформації;

• відображенням даних на матеріальних носіях: у документах, на машино­грамах, на магнітних стрічках, магнітних дисках, CD-ROM, CD-RW, DVD, HD DVD, Blue-ray Disk, USB Flash Drive тощо.

Інформаційну систему об'єкта управління, у якій накопичуються усі відомості про господарську та іншу діяльність підприємства, можна розділити на складо­ві частини. У результаті послідовного розділення одержується сукупність одиниць економічної інформації різного рівня. Якщо впорядкувати ці одиниці ін­формації за їх складністю, то утворюється такий ряд: реквізит, показник, масив даних, підсистема.

Реквізит - логічно неподільний елемент інформаційної системи, який ві­дображає певну властивість об'єкта чи процесу. Подальший поділ його на лі­терні та цифрові символи не має сенсу, тому що буде порушена інформатив­ність. Одиниці інформації будь-якої складності можна одержати шляхом ком­понування окремих реквізитів.

Для всебічної характеристики реквізиту розрізняють його форму, яка міс­тить у собі найменування реквізиту, його значення або сукупність значень, стру­ктуру або формат.

Найменування реквізиту визначається окремим словом або групою слів, на­звою рядка або графи документа, деяким кодом. Наприклад, іменем реквізиту може бути номер доручення-зобов'язання - номер поширеного платіжного документа.

Значення реквізиту використовується для визначення його сутності. Так, пото­чним значенням реквізиту номер доручення-зобов'язання може бути 19 985, а реквізи­ту категорія якості - вища.

Структура реквізиту - це спосіб подання його значень. До поняття струк­тури належать довжина реквізиту і його тип.

Довжина реквізиту визначається кількістю символів, які складають його зна­чення. Наприклад, значення реквізиту код крамниці може бути двозначним чис­лом, а значення реквізиту найменування товару може мати понад 50 символів.

За типом реквізити бувають числові і літерні, або текстові. До числового типу відносять реквізити-основи, які приймають значення цілих або дійсних чисел. їх одержують як результат вимірів, підрахунків, обчислень. Наприклад, реквізитом-основою є грошове значення витрат обігу.

До текстового типу належать реквізити-ознаки, які визначають якісні власти­вості об'єктів і уточнюють основи з різних боків — за місцем, часом, напрямком. Так, ознакою, що характеризує витрати обігу, може бути стаття витрат, до якої від­несені ці витрати.

Для опису реквізитів використовують формати, або шаблони, з допомогою яких вказують обмеження на алфавіт, що застосовується в різних місцях тексту. Наприклад, запис формату А(3)Х(5)9(2) визначає, що в перших трьох позиціях допустимі тільки літери - шаблон А, наступні п'ять можуть бути будь-якими символами - шаблон X, а в дев'ятій та десятій позиціях можуть стояти тільки десяткові цифри - шаблон 9.

Показник - елемент інформації, достатній для створення документа, що скла­дається з одного реквізиту-основи і низки пов'язаних з ним реквізитів-ознак.

Кожен показник має такий вигляд:

n = (P₁,P₂,...,P_n,Q),

де P₁,P₂,...,P_n - реквізити-ознаки; Q - реквізит-основа.

Для характеристики показника вказують його найменування, структуру або [юрму, значення та інші властивості. Так, структура показника - це його реквізитний склад; значення показника - така конструкція, у якій кожному реквізиту, що належить показнику, надають певне значення.

Реквізити і показники можуть розглядатися у більших сполученнях як інфор­маційні одиниці вищого рівня. Такі одиниці інформації називають масивами. Масиви об'єднують, перш за все, показники і реквізити-ознаки за їх формою. На цьому рівні масивами можуть бути, наприклад, залишок товарів, надходження товарів тощо.

Наступним рівнем інформаційної системи є підсистема, створена за деякою ознакою групування. Наприклад, у складі економічної інформаційної системи виділяється підсистема Бухгалтерський облік.

Слід зазначити, що для визначення інформаційної системи і її структурних одиниць використовуються й інші підходи.

Під час створення інформаційних систем виникає потреба у визначенні об­сягів економічної інформації. Відрізняють два типи одиниць виміру обсягів еко­номічної інформації - машинні та немашинні. Немашинні одиниці - знак, або символ, реквізит, документо-рядок, документ, масив, або пачка, документів. Ма­шинні - байт, кілобайт, мегабайт, терабайт, петабайт.

Між немашинними і машинними одиницями виміру обсягів інформації існує простий зв'язок: одному знаку, чи символу, відповідає один байт.

Дата добавления: 2014-12-25