Робота з довідниками

Механізм субконто

Для ведення аналітичного обліку в програмі використовується механізм субконто. У загальному випадку, субконто називається будь-який об’єкт аналітичного обліку: основний засіб, матеріал, товар, організація-контрагент.

Механізм субконто дозволяє створювати списки об’єктів аналітичного обліку, що потім можна «прикріпити» до тих рахунків бухгалтерського обліку, на яких необхідно вести аналітичний облік у тому чи іншому розрізі.

При введенні проводок по рахунках, по яких зазначене ведення аналітичного обліку, необхідно вказувати також і найменування об’єктів аналітики, до яких відноситься проводка, що вводиться.

Наприклад, при введенні проводок по 20 рахунку буде потрібно вказати найменування матеріалу, з яким здійснюється господарська операція, і найменування складу чи іншого місця збереження, куди надходить чи звідки відпускається зазначений матеріал. Інформація про залишки і рух матеріалів буде зберігатися в розрізі матеріалів і місць збереження (складів). Надалі всі звіти в програмі можна буде одержувати як у цілому по рахунку, так і в розрізі об’єктів аналітики. Якщо на рахунку ведеться багатомірна аналітика, то звіти дозволяють групувати підсумки за будь-яким сполученням аналітики.

У типовій конфігурації до кожного рахунка прикріплено до 3-х різних видів субконто, тобто ведеться облік у 3-х різних розрізах, що цілком достатньо для ведення аналітичного обліку в практично будь-якій організації.

Списки субконто, що редагуються, являють собою довідники відповідних об’єктів. Такий довідник ведеться бухгалтером самостійно.

Наприклад, вид субконто «Контрагенты» є довідником контрагентів.

Як правило, довідник, що використовується як вид субконто, містить і іншу інформацію про об’єкт аналітики. Наприклад, для контрагента в довіднику зберігаються банківські реквізити й інша інформація, необхідна, наприклад, для заповнення рахунків-фактур. Для кожного контрагента можна вести кілька банківських рахунків.

Крім довідників, деякі види субконто являють собою списки заздалегідь заданих значень. Такий список створений у Конфігураторі і не повинний редагуватися користувачем програми.

У програмі «1С:Предприятие» довідники служать для збереження умовно-постійної інформації. Також довідники звичайно використовуються для формування списків можливих значень субконто, тобто для організації аналітичного обліку.

Якщо для поточного довідника в меню «Действия» встановлений показ у вигляді ієрархічного списку, то в крайній лівій графі таблиці довідника виводяться умовні знаки, що позначають тип рядка:

– рядок є елементом довідника;

– рядок відповідає групі елементів;

– рядок містить назву групи, відкритої для перегляду.

Крім того, у довіднику можуть бути присутні «закреслені» умовні знаки , , , що позначають позначені на видалення елементи і групи довідника.

Якщо довідник відображається не у виді ієрархічного списку, а «лінійно», заголовки груп і елементи довідника в таблиці видаються «упереміш» і відрізняються тільки кольором знака в крайній лівій графі: для заголовків груп знак має жовтий колір, для звичайних елементів – блакитний.

Якщо це не заборонено, довідник може бути відредагований у процесі роботи: можуть уводитися нові записи, редагуватися чи видалятися існуючі.

Якщо для багаторівневого довідника відключений показ у вигляді ієрархічного списку (пункт «Иерархический список» меню «Действия» головного меню програми), введення нового елемента в довідник заборонено.

Дата добавления: 2014-12-25