ІІІ. Порядок визначення інтегрованого показника

Оцінка фінансового стану позичальника – юридичної особи здійснюється на підставі даних офіційної звітності позичальника та інформації з пакета документів, що надає позичальник при отриманні кредиту.

Оцінка кредитоспроможності позичальника

Кредитоспроможність – це здатність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватись за своїми борговими зобов’язаннями.

Установи банку здійснюють оцінку фінансового стану позичальника-юридичної особи перед наданням йому позички, а в подальшому – щоквартально для визначення розміру відрахувань до резерву та контролю за діяльністю позичальника. Оцінка кредитоспроможності ґрунтується на виявленні реального фінансового стану позичальника.

Оцінка фінансового стану позичальника-фізичної особи здійснюється перед наданням йому позички. Подальший аналіз здійснюється у разі змін, які впливають на фінансовий стан позичальника (втрата заробітку, втрата застави з незалежних від позичальника причин, втрата поручителя, виникнення простроченої заборгованості за кредитами або відсотками), про що позичальник повинен інформувати банк.

Оцінка фінансового стану позичальника виконується двома етапами: 1-й етап – обчислення значень показників, які характеризують фінансовий стан позичальника; 2-й етап – оцінка і узагальнення показників та визначення класу надійності позичальника. На першому етапі розраховуються показники, які характеризують фінансовий стан позичальника. Ці показники розподіляються на такі аналітичні групи: І група – попередня оцінка позичальника; ІІ група – показники платоспроможності позичальника; ІІІ група – показники фінансової стійкості позичальника; ІV група – показники надійності позичальника.

На другому етапі визначається інтегральний показник, розрахунок якого ґрунтується на використанні принципу вагомості показників та коефіцієнтів вагомості аналітичних груп. Залежно від величини інтегрального показника визначають клас надійності позичальника (А, Б, В, Г, Д).

Система показників, що характеризує фінансовий стан позичальника. І група – попередня оцінка позичальника – здійснюється з метою визначення ринкової позиції позичальника, його взаємовідносин із банком у минулому, перспектив розвитку. До цієї групи показників належать:

Період функціонування підприємства (ФП) – кількість років з часу державної реєстрації підприємства. ФП приймає значення, що дорівнює кількості років функціонування підприємства (числове значення може бути з десятковими знаками) Примітка: У разі функціонування підприємства 5 і більше років ФП приймає значення 5. По підприємствах, які функціонують менше одного року, ФП = 0,5.

Наявність бізнес-плану (БП) – характеризує перспективу розвитку підприємства. Показник БПможе набувати одного з таких значень: БП=1 при наявності бізнес-плану; БП = 0 при відсутності бізнес-плану.

Прибуткова діяльність (ПД) – свідчить про рентабельну діяльність підприємства. Показник ПД може набувати одне з таких значень:

ПД=3 – прибуткова діяльність за останні 3 роки; ПД=2 – прибуткова діяльність за останні 2 роки; ПД=1 – прибуткова діяльність за останній рік; ПД = 0 – відсутність прибутку.

Погашення позичок у минулому (ПП) – характеризує наявність або відсутність фактів неповернення чи несвоєчасного повернення кредитів.

Показник ПП може набувати одного з таких значень:

ПП=1 – кредит погашено без проблем; ПП = 0,7 – кредит погашено після відстрочки; ПП=0,1 – кредит прострочений; ПП=0 – позичальник ухиляється від відповідальності. Якщо позичальник не користувався кредитами в минулому, ПП = 0,1.

Сплата відсотків за користування кредитом (СВ) – характеризує наявність або відсутність фактів сплати чи несвоєчасної оплати відсотків за користування кредитом.

Показник СВ може набувати одного з таких значень:

СВ=1 – нараховані відсотки сплачено своєчасно; СВ=0,7 – відсотки сплачено із затримкою платежу; СВ=0,1 – відсотки прострочені; СВ=0 – позичальник ухиляється від відповідальності. Якщо позичальник не користувався кредитами в минулому, то СВ = 0,1.

ІІ група – показники платоспроможності позичальника. Коефіцієнт загальної ліквідності (К(з.л.)) характеризує, наскільки обсяг поточних зобов’язань за кредитами і розрахунками може бути погашений за рахунок всіх мобілізованих оборотних активів; чи здатний позичальник взагалі розрахуватися по своїх боргових зобов’язаннях.

де Ао – оборотні активи,

Зп – поточні (короткострокові) зобов`язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами. Оптимальне теоретичне значення показника К(з.л.) – не менше, ніж 2,0.

Коефіцієнт ліквідності (К(л).) – показує, якою мірою оборотні активи покривають короткострокові зобов’язання, а саме наскільки короткострокові зобов’язання можуть бути погашені швидколіквідними активами.

де Ал – ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів одержаних.

Зп – поточні (короткострокові) зобов`язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами. Оптимальне теоретичне значення показника К(л) – не менше, ніж 0,5.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К(а.л.)) характеризує, наскільки короткострокові зобов’язання можуть бути негайно погашені швидколіквідними коштами та цінними паперами.

де Ав – високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції,

Зп – поточні (короткострокові) зобов’язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами. Оптимальне теоретичне значення показника К(а.л.) – не менше, ніж 0,2.

ІІІ група – показники фінансової стійкості. Коефіцієнт фінансової стійкості (К(ф.с.)) – показує співвідношення власних джерел до залучених коштів.

Теоретичне значення К(ф.с.) – не менше, ніж 0,6.

Коефіцієнт фінансової автономії (К(ф.а.)) – показує частку власних коштів у загальній сумі заборгованості підприємства.

Теоретичне значення К(ф.а.) – не менше, ніж 0,2.

Коефіцієнт фінансової залежності (К(ф.з.)) показує частку загальної вартості майна підприємства в розрахунку на 1 гривню власних коштів позичальника.

Коефіцієнт оборотності балансу (К(о.б.)) показує кількість оборотів, що здійснює майно протягом звітного періоду

Середня валюта балансу визначається як середнє арифметичне цього показника на початок і кінець року. Позитивним є збільшення даного показника.

Коефіцієнт маневреності власних коштів (К(м.)) характеризує ступінь мобільності використання власних коштів.

деВк – власний капітал підприємства, Ан – необоротні активи.

Оптимальне теоретичне значення показника К(м.) – не менше, ніж 0,5.

ІV група – показники надійності підприємства. Коефіцієнт забезпечення кредиту (К(з.)) характеризує наявність, обсяг та якість забезпечення повернення кредиту.

К(з.) = 2 у випадках, якщо забезпеченням кредиту є:

– гарантії Уряду України;

– гарантії банків, зареєстрованих як юридичні особи у країнах, віднесених до категорії А;

– грошові вклади і депозити позичальника, розміщені у банку, що надає позичку;

К(з.) = 0,5 у випадках, коли забезпеченням кредиту є гарантії (поручительство) чи страхування ризику.

У разі, якщо забезпеченням кредиту є застава майна, коефіцієнт забезпечення визначається так:

Вартість застави визначається на підставі договору застави, сума кредиту і процентів – виходячи з кредитного договору. Вартість майна та майнових прав позичальника, оформлених під заставу, визначається за реальною (ринковою) вартістю з урахуванням практичної складності реалізації майна у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань.

Оборотність дебіторської заборгованості (О(д.з.)). Цей показник розраховується за даними річного звіту і його значення використовуються також на квартальні дати.

Середня дебіторська заборгованість визначається як середнє арифметичне суми цієї заборгованості на початок і кінець року. Показник О(д.з.) оцінюється шляхом порівняння з попереднім періодом і може набувати таких значень:

О(д.з.) = 2 – у разі зменшення його розрахункового значення у порівнянні з попереднім періодом; О(д.з.) = 1 – у разі, якщо його розрахункове значення знаходиться на рівні попереднього періоду; О(д.з.) = 0 – у разі збільшення його розрахункового значення проти попереднього періоду.

Оборотність кредиторської заборгованості (О(к.з.)). Цей показник розраховується та оцінюється аналогічно О(д.з.).

Оборотність готової продукції (О(г.п.))

Оцінка показника здійснюється шляхом порівняння з попереднім періодом О(г.п.) може набувати таких значень:

О(г.п.) = 2 у разі зменшення його значення у порівнянні з попереднім періодом; О(г.п.) = 1 у разі, якщо його значення знаходиться на рівні попереднього періоду; О(г.п.) = 0 у разі збільшення його значення у порівнянні з попереднім періодом.

Примітка: По підприємствах із сезонним циклом виробництва оцінка О(г.п.) здійснюється за даними річного звіту і це значення враховується при оцінці фінансового стану позичальника на квартальні дати.

1. Попередньо здійснюється оцінка розрахованих фактичних значень К(з.л.), К(л.), К(а.л.), К(ф.с.), К(ф.а.), К(а.в.), К(з.). Оцінка здійснюється згідно з таблицею 9.2. Залежно від того, в яких параметрах знаходиться фактичне значення коефіцієнта, останній набуває одне із значень (2, 1, або 0).

Таблиця 9.3

Оцінка коефіцієнтів

Оцінка
Коефіцієнт
1	2	3	4
Коефіцієнт загальної ліквідності К(з.л.)	2 і більше	від 1 до 2	менше 1
Коефіцієнт ліквідності К(л.)		0,3 і більше	менше 0,3
Коефіцієнт абсолютної ліквідності К(а.л.)		0,2 і більше	менше 0,2
Коефіцієнт фінансової стійкості К(ф.с.)		0,6 і більше	менше 0,6
Коефіцієнт фінансової автономії К(ф.а.)		0,2 і більше	менше 0,2
Коефіцієнт фінансової залежності К(ф.з.)		менше 5	5 і більше
Коефіцієнт оборотності балансу К(об.)		0,7 і більше	менше 0,7
Коефіцієнт маневреності К(м.)		0,5 і більше	менше 0,5
Коефіцієнт забезпеченості К(з.)	2 і більше	від1,4 до 2	менше 1,4

2. Всі розраховані фактичні значення коефіцієнтів вносяться до таблиці № 9.3 (колонка 5). В колонку 6 вноситься оцінка кожного коефіцієнта (К(з.л.), К(л.), К(а.л.), К(ф.с.), К(ф.а.), К(а.в.), К(з.), яка визначена на підставі таблиці 9.2. Оскільки додаткова оцінка першої та четвертої групи показників (за виключенням К(з.)) не передбачена, то в колонці 6 таблиці 9.3 показується їх розраховані фактичні значення (кол.5 = кол.6).

3. Одержану оцінку помножити на вагове значення коефіцієнта (кол.5´кол.4).

4. Суму значень показників по кожній групі помножити на вагомий коефіцієнт відповідної групи.

5. Знайти суму значень усіх груп (S).

6. Виходячи із суми значень усіх показників визначається клас позичальника на підставі рейтингової шкали (таблиці 9.4). Залежно від того, в яких параметрах знаходиться значення S, позичальник відноситься до певного класу (А, Б, В, Г, Д).

Таблиця 9.4

Розрахунок інтегрованого показника фінансового стану позичальника

№	Назва показника	Теоретичне значення показника	Вагоме значення показника	Розрахунко-ве значення показника	Значення показника з урахуванням вагомості (гр. 5 х гр. 4)
І група – попередня оцінка позичальника. Вагомий коефіцієнт – 2
	Період функціонування підприємства (ФП)	0,5-5	0,5
	Наявність бізнес-плану (БП)	0-1	1,0
	Прибуткова діяльність(ПД)	0-3
	Погашення позичок (ПП)	0-1
	Сплата відсотків (СВ)	0-1
Разом по І групі
ІІ група – показники платоспроможності. Вагомий коефіцієнт – 5
	Коефіцієнт загальної ліквідності (Кз.л.)	не менше 2,0
	Коефіцієнт ліквідності (Кл.)	не менше 0,3
	Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л.)	не менше 0,2
Разом по ІІ групі
ІІІ група – показники фінансової стійкості. Вагомий коефіцієнт – 4
	Коефіцієнт фінансової стійкості (К ф.с.)	не менше 0,6
	Коефіцієнт фінансової автономії (К ф.а.)	не менше 0,2
	Коефіцієнт фінансової залежності (К ф.з.)	не більше 5,0
	Коефіцієнт оборотності балансу (К о.б.)	не менше 0,7
	Коефіцієнт маневреності (К м.)	не менше 0,5
Разом по ІІІ групі
ІV група – показники “надійності” підприємства. Коефіцієнт вагомості – 2
	Коефіцієнт забезпечення кредиту (К з.)	не менше 1,6
	Оборотність дебіторської заборгованості (О д.з.)	0-2
	Оборотність кредиторської заборгованості (О к.з.)	0-2
	Оборотність готової продукції (О г.п.)	0-2
Разом по ІV групі
ВСЬОГО (S)

Визначення класу позичальника. Залежно від стану платоспроможності, фінансової стійкості, солідності та можливості виконувати свої зобов’язання перед банком підприємство-позичальник повинно бути віднесеним до одного з п’яти класів, які характеризують його надійність:

Клас А – підприємство з дуже стійким фінансовим станом;

Клас Б – підприємство зі стійким фінансовим станом;

Клас В – підприємство має ознаки фінансового напруження;

Клас Г – підприємство підвищеного ризику;

Клас Д – підприємство з незадовільним фінансовим станом.

Таблиця 9.5

Рейтингова шкала для визначення класу позичальника

Значення інтегрованого показника	Клас
Понад 200	А
Від 160 до 200	Б
Від 135 до 160	В
Від 110 до 135	Г
Менше 110	Д

Для визначення класу позичальника визначається інтегрований показник його фінансового стану, який розраховується на підставі наведених вище коефіцієнтів, їх вагових значень та вагових коефіцієнтів аналітичних груп.

При здійсненні оцінки фінансового стану позичальника-фізичноїособи мають враховуватися загальний матеріальний стан клієнта (доходи і витрати, майно, право власності на яке засвідчується згідно з чинним законодавством України; відповідні підтверджувальні документи); соціальна стабільність клієнта, тобто наявність постійної роботи, сімейний стан; вік клієнта; інтенсивність користування банківськими кредитами (гарантіями тощо) у минулому та своєчасність погашення їх і відсотків (комісій тощо) за ними, а також користування іншими банківськими послугами тощо; ділова репутація; інша інформація.

Дата добавления: 2014-12-25