Пріоритетні напрями забезпечення геополітичної безпеки

Система забезпечення геополітичної безпеки.

Сучасні загрози геополітичній безпеці.

Загальна характеристика України як суб'єкта геополітики.

Основні закони геополітичної безпеки.

Джерела геополітичної безпеки.

Тема 6. Геополітична безпека та її стан на сучасному етапі

1.Поняття та зміст геополітичної безпеки.

1.Поняття та зміст геополітичної безпеки.

Геополітична безпека є складовим елементом національної безпеки. Забезпечення геополітичної безпеки належить до пріоритетних напрямів державної політики національної безпеки. Конкретність зовнішньої політики надає можливість виокремлювати дійсні та реальні загрози та небезпеки, відповідно формувати адекватну систему управління ними. Розгляд геополітичної безпеки є порівняно новим підходом із тим, який панує у науковій літературі, де дану сфері розглядають крізь призму окремих елементів: внутрішньої та зовнішньої політики. Дотепер в науковій літературі немає чіткого і повного формулювання поняття "геополітика". Це характерна риса всіх наук, що формуються. Суперечки про об'єкт і предмет геополітики йдуть близько сотні років. Поняття "геополітика" трактується найчастіше надзвичайно широко. У результаті ця наука позбавляється властивих їй рис, межі її стають надзвичайно розмитими, перехідними в предмет економічних, політичних, військово-стратегічних, природно-ресурсних, екологічних і інших дисциплін, міжнародних відносин, зовнішньої політики і т.д.

Багато дослідників бачать в геополітиці науку, що вивчає комплекс географічних, історичних, політичних та інших чинників, що взаємодіють між собою і роблять великий вплив на стратегічний потенціал держави.

Шведський вчений Рудольф Челлен (1864-1922) ввів у науку поняття "геополітика" — доктрина, що розглядає державу як географічний організм або просторовий феномен.

Геополітика — наука про відношення Землі і політичних процесів. Вона ґрунтується на широкому фундаменті географії, перш за все географії політичної, яка є наукою про політичні організми в просторі та про їх структуру. Більш того, геополітика має на меті забезпечити належним засобом політичні дії і додати напрям політичного життя в цілому. Тим самим геополітика стає мистецтвом, саме мистецтвом управління практичною політикою. Геополітика — це географічний розум держави.

Геополітика розглядає державу не в статиці, як постійну, незмінну освіту, а в динаміці — як живу істоту. Такий підхід запропонував німецький теоретик Фрідріх Ратцель (1844-1904). Геополітика вивчає державу в основному в її відношенні до оточення, перш за все до простору і ставить за мету вирішувати проблеми, що виникають з просторових відносин. На думку Ф. Ратцеля, на відміну від політичної географії геополітику не цікавлять такі питання, як положення, форма, розміри або межі держави, її економіка, торгівля, культура. Все це в більшій мірі належить до сфери політичної географії, яка частіше обмежується описом статичного стану держави, хоча може осягати і динаміку його минулого розвитку.

Геополітика вивчає політичні явища в їх просторовому взаємовідношенні, в їх впливі на Землю, на культурні чинники. Більше тяжіючи до політики, вона концентрує увагу на політичних явищах і прагне дати географічну інтерпретацію і аналіз географічних аспектів цих явищ.

Можна зустріти й інші думки щодо визначення поняття геополітики:

• геополітика служить визначенню національної політики з урахуванням чинників дії на неї природного середовища;

• геополітика розглядається як наука, що вивчає і аналізує в єдності географічні, історичні, політичні та інші взаємодіючі чинники, що роблять вплив на стратегічний потенціал держави.

У С. Бабуріна в його книзі "Територія держави" міститься достатньо вдале визначення поняття геополітики.

Геополітика становить собою обумовленість політики держав географічними чинниками, такими, як територія, географічне положення, клімат, корисні копалини та інші; є вчення про раціональні основи міжнародних відносин, коли всі сторони вимушені зважати на "містичну суть держави" в умовах вкрай нерівномірного розвитку держав на різних материках Земної кулі, і при непередбачуваній зміні співвідношення сил цих держав.

Інший російський дослідник Е. Поздняков зазначає, що хоча геополітика і виросла з політичної географії, але між ними є істотна різниця: політична географія розглядає державу (і, відповідно, політику) з погляду простору, геополітіка ж, навпаки, простір розглядає з погляду держави (політики). Цими акцентами обумовлюється статичність першої і динамічність другої.

Розмежування геополітики від інших наук було здійснено Отто Шефером, який вказував на те, що політична географія є наукою про простір і через це вона спрямована на минуле, у той час як геополітика спрямована на сьогодення і майбуття. Політична географія розкриває картину того, як простір впливає на державу і поглинає її. На відміну від цього, геополітика вивчає питання про те, як держава долає умови і закони простору і примушує його служити наміченим цілям.

З погляду системного аналізу можна вважати, що політична географія становить розгляд політики тієї або іншої держави зсередини її географії, а геополітика — розгляд політики держав з боку системи вищого рівня — світової спільноти і географії всієї землі.

Деякі сучасні вітчизняні учені розглядають геополітику як науку і як явище.

Як наука геополітика є область знання, що вивчає процеси та принципи просторово-часової організації розвитку держав, регіонів і миру в цілому з урахуванням системної взаємодії географічних, політичних, економічних, військових, етнічних, демографічних, екологічних і інших чинників.

Як явище це сфера діяльності, пов'язана з відносинами між соціальними групами, націями, державами, блоками держав, головним змістом якої є боротьба за контроль і панування над ресурсами земного, водного, повітряно-космічного, інформаційних (духовно-культурного) просторів держави, регіону, миру.

Ці визначення мають розглядатися як базові для подальшого розгляду проблем забезпечення геополітичної безпеки. Зважаючи на той факт, що держава є вторинною щодо народу — нації, то тоді геополітика як наука вивчає процеси просторово-часової організації і розвитку народів миру. Саме в такій постановці вперше геополітика була розглянута в роботі Ю. Кузнецова "Росія в глобальному історичному процес", 1994 року.

Геополітика все більше збагачується і наповнюється конкретним змістом, все активніше сприяє змінам у сучасному світі. Звичайно, це стає можливим тому, що вона спирається на наукову базу багатьох дисциплін. Геополітика стала не тільки реальним інструментом зміни світу, але все більше служить ключем до прогнозування політики провідних країн і континентів.

Дата добавления: 2014-12-25